Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Турбіни для Дністровської ГАЕС має постачати «Турбоатом», а не «CNEEC»…
19.11.2018р.

Намір державного ПрАТ «Укргідроенерго» замовити...

Можна взяти участь у світовому конкурсі Start Up Energy Transition
19.11.2018р.

Українські компанії та стартапи, що розробляють...

Консолідація зусиль для забезпечення сталого розвитку…
19.11.2018р.

9-й Міжнародний форум з енергетики для сталого...

Енергоальтернативна ініціатива інженера-селянина
16.11.2018р.

Фаховий інженер Анатолій Стафійчук з села Бронниця,...

За 10 місяців експортовано електроенергії на $266 млн
16.11.2018р.

Україна у січні – жовтні 2018 року експортувала...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

3279
17.02.2006р. |
Когенераційна енергетика в Україні; аналіз можливостей розвитку

На сьогоднішній день найбільш повно вивчені можливості для впровадження когенераційних технологійу комунальному теплопостачанні. По інших галузях аналіз теплогенеруючих потужностей є частковий, тому дослідження потенційних можливостей введення когенераційних електрогенеруючих потужностей проведені за сумарними витратами палива.
"Електортема" № 1 (9) 10-21 сцчня 2003 року

Основними споживачами палива для виробництва теплоти і технологічної пари в країні є (за даними 1992 р.):

• теплопостачання в системі комунального господарства (55,5% усієї кількості теплоти в країні);

• виробництво теплоти в системі Міненерго (37,5%);

• виробництво теплоти на промислових підприємствах (7%);

• теплотехнологічні установки в промисловості і сільському господарстві (використовують понад 40% палива, що спалюється в країні).

Усі ці об`єкти становлять інтерес для впровадження когенераційних технологій.На сьогоднішній день найбільш повно вивчені можливості для впровадження когенераційних технологійу комунальному теплопостачанні. По інших галузях аналіз теплогенеруючих потужностей є частковий, тому дослідження потенційних можливостей введення когенераційних електрогенеруючих потужностей проведені за сумарними витратами палива.

Теплові схеми когенераційних установок.

Для теплоенергетики України можливі наступні підходи до реалізації когенераційних проектів:

• будівництво когенераційних установок середньої і великої потужності (понад 40 МВт) на базі використання тепло- і парогенеруючих потужностей у системах теплопостачання й у промисловій теплоенергетиці та застосування потужних газопоршневих і газотурбінних установок;

• створення когенераційних установок невеликої і середньої теплової потужності (1-40 МВт) на базі невеликих газопоршневих машин і котлів, або котлів-утилізаторів, що працюють, як правило, у режимі пасивної утилізації.;

• будівництво порівняно великих когенераційних установок за парогазовим циклом тепловою й електричною потужністю понад 100-150 МВт.

В основі всіх трьох підходів лежить основна ідея когенерації - вироблення одним енергетичним агрегатом декількох продуктів: теплоти, електроенергії і механічної енергії, у результаті чого ефективність використання палива, що витрачається на виробництво зазначених видів енергії, істотно збільшується порівняно з їх роздільним виробництвом. Однак, кожний із зазначених підходів організації когенераційного процесу володіє своїми специфічними особливостями.При реалізації першого підходу передбачається, що все тепло- і електрогенеруюче устаткування працює спільно у всьому діапазоні теплових і електричних навантажень. При цьому, мінімальне теплове навантаження цілком забезпечується за рахунок утилізації теплоти відпрацьованих газів теплового двигуна (газової турбіни чи газопоршневого двигуна), а максимальні і часткові теплові навантаження забезпечуються за рахунок спалювання палива в топці котла в потоці відпрацьованих газів, причому у випадку застосування газопоршневого двигуна в топку котла додатково подається свіже повітря. У когенераційних установках, що реалізують цей підхід, частка електричної енергії в загальному обсязі енергії, виробленої установкою, не перевищує 20-25%, тобто теплота є основним продуктом, а електроенергія - вторинним. Внаслідок дорожнечі газотурбінних агрегатів вартість кВт електрогенеруючих потужностей є досить високою (500-600 доларів США/кВт), а термін окупності капіталовкладень досягає 3-4 років. Тому перший підхід у реалізації когенераційних ідей стає рентабельним лише при високих рівнях базових теплогенеруючих потужностей (понад 40-50 МВт). З цього боку газопоршневі двигуни є більш кращими, тому що їхня питома вартість у 1,5-2 рази нижче, ніж у ГТД.Тому для основної маси теплогенеруючих агрегатів тепловою потужністю від 1 до 30-40 МВт більш рентабельним є когенераційні установки, реалізовані за другим із зазначених вище підходів.Газопоршневий двигун включається в теплову мережу котельні і забезпечує її мінімальне річне теплове навантаження, віддаючи утилізовану теплоту в мережному теплообміннику.Дефіцит теплоти для перекриття максимальних і проміжних навантажень генерує котел, що працює на той же теплообмінник у звичайному режимі, тобто без підмішування відпрацьованих газів енергетичного двигуна. Когенераційні установки, виконані за таким принципом, мають досить високу енергетичну ефективність і мінімально можливий рівень питомих капіталовкладень. Як і в першому випадку, основним продуктом тут також є теплота, а електрична енергія - вторинним, хоча її частка в загальному обсязі енергій збільшується до 30-40%, що сприятливо позначається на економічних показниках установки.

Для тих випадків, коли основним продуктом у когенераційних установках повинна бути електроенергія (її частка повинна перевищувати 50%), пропонується третій підхід в організації когенераційної технології. Він заснований на сполученні парогазової установки з теплофікаційним циклом. Тут електрична чи механічна (у випадку приводу нагнітачів природного газу) енергія виробляється газотурбінною установкою, а теплота її відпрацьованих газів, утилізується частково в мережах теплопостачання, а частково в паротурбінному циклі для вироблення електроенергії.

Теплогенеруючі потужності України і потенційні можливості впровадження когенераційних технологій.

У промислових і муніципальних системах централізованого теплопостачання України використовується велика гама тепло- і парогенеруючого устаткування.Коротка характеристика парових і водогрійних котлів, що експлуатуються в Україні, представлена в таблиці 1 і таблиці 2.

Найбільший інтерес, з погляду якнайшвидшого впровадження високоефективних когенераційних потужностей, представляють котли потужністю понад 3 Гкал/год (4т/год).

У котельнях муніципального теплопостачання встановлені тисячі опалювальних, головним чином, водогрійних котлів потужністю від декількох Гкал/год до 180 Гкал/год, придатних для доповнення їх електрогенеруючими тепловими двигунами (таблиця 3.)

Тільки на базі котлів потужністю понад 30 Гкал/год може бути встановлено близько 2500 МВт когенераційних електрогенеруючих потужностей, що будуть виробляти майже 20% електроенергії, виробленої нашими атомними електростанціями. Ще стільки ж електроенергії можна одержати, якщо розширити галузь застосування когенерації на половину опалювальних котлів потужністю від 3 до 10 Гкал/год.

Розглянуті можливості застосування на сьогоднішній день когенераційних технологій у комунальній і промисловій теплоенергетиці представлені в таблиці 4.

Таблиця 1. Кількість парових котлів

Характеристика

Паропродуктивність, т/год

до 0,4

0,4-1

1-2,5

2,5-10

10-50

50-75

75-500

500-2650

Кількість, шт

23144

40533

2363

10935

1912

208

277

91

Всього, шт

29433

Таблиця 2. Кількість водогрійних котлів

Характеристика

Потужність, Гкал/год

до 0,1

0,1-3

3-4

4-8

8-10

10-60

60-180

Кількість, шт

35141

83451

1691

1333

914

1525

454

Всього, шт

124515

Таблиця 3. Номенклатура котлів, які використовуються в Україні.

Діапазон одиничних потужностей котлоагрегатів, Гкал/год

Тип котла

Кількість, шт.

Сумарна потужність, Гкал/год

100

КВ-ГМ-100

35

3500

23200

ПТВМ-100

26

2600

50

КВ-ГМ-50

126

6300

ПТВМ-50

79

4000

30-35

ПТВМ-30

142

4260

ПТВМ-ЗОМ

85

2540

3-10

855

10095

до 1

83457

48405

Таблиця 4. Оціночні темпи впровадженняя когенераційних установок.

Галузь застосування

Роки введення в дію

Потенційні можливості

2000

2005

2010

2015

2020

Комунальна енергетика

20

180

800

1500

2500

5000

Машинобудування і металообробка

10

190

400

400

800

1800

Металургія

10

290

300

400

500

1200

Нефтегазова і вугільна промисловість

20

80

200

300

400

1000

Хімічна промисловість

20

80

200

300

400

1000

Харчова промисловість

10

140

150

150

150

600

Будівництво

10

90

100

100

100

400

Теги та ключові фрази
когеренаційна установка 500 кВт, , Когеренаційна установка, когенерація та її розвиток, когеренаційна установка принцип работы, когенераційна установка, когенерація, теплофікація, потужність ГКАл, Теплообмінники когенераційних установок, розвиток електрогенеруючих машин


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.