Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Турбіни для Дністровської ГАЕС має постачати «Турбоатом», а не «CNEEC»…
19.11.2018р.

Намір державного ПрАТ «Укргідроенерго» замовити...

Можна взяти участь у світовому конкурсі Start Up Energy Transition
19.11.2018р.

Українські компанії та стартапи, що розробляють...

Консолідація зусиль для забезпечення сталого розвитку…
19.11.2018р.

9-й Міжнародний форум з енергетики для сталого...

Енергоальтернативна ініціатива інженера-селянина
16.11.2018р.

Фаховий інженер Анатолій Стафійчук з села Бронниця,...

За 10 місяців експортовано електроенергії на $266 млн
16.11.2018р.

Україна у січні – жовтні 2018 року експортувала...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

12149
05.04.2006р. |
Експлуатація електромережі приватного будинку

Експлуатація електроустаткування будь-якого об'єкта, у тому числі і приватного будинку, повинна здійснюватися відповідно до вимог «Правил користування електроенергією», «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» і «Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів». Ці правила обов'язкові для всіх споживачів електроенергії. Відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електроустановок, електричної проводки, електроустаткування (приладів, апаратів і тощо) об'єктів приватної власності згідно з цими документами покладається на їх власника.
"Електротема" № 18(26) 23 вересня - 6 жовтня 2003 року

Безпроблемна робота електромережі і електроустаткування будинку залежить від виконання вимог до їхньої експлуатації, а також дотримання вимог щодо їхнього правильного влаштування, яких необхідно дотримуватися ще при спорудженні будинку. Особлива увага повинна приділятися електробезпеці, а також постійній готовності усіх захисних пристроїв. Ще перед влаштуванням електромережі будинку слід розробити документацію, яка буде необхідна для проведення монтажу, прийманні електромережі будинку в експлуатацію та підключенні будинку до районних електромереж, для підтримання її в належному стані в процесі експлуатації.

Проект електропостачання приватних будинків повинен містити таку документацію:

- схему зовнішнього і внутріоб`єктного електропостачання;

- схему внутрішніх проводок (тип дротів і спосіб їх прокладування);

- схему ввідних пристроїв;

- розрахунок електричних навантажень;

- розрахунок струмів автоматів і плавких уставок запобіжників;

- вибір заземлення чи занулення (за необхідності);

- вибір пристрою захисного відімкнення на вводі (за необхідності - у точці приєднання об`єкта до мережі живлення);

- схему обліку електроенергії.

Взаємини споживача з енергопостачальною організацією на всіх етапах визначаються «Правилами користування електричною енергією» і договором на користування електричною енергією, укладеним споживачем з енергопостачальною організацією, згідно з якими власник приватного будинку повинен забезпечити:

- утримання електричного устаткування і мереж у працездатному стані і його експлуатацію відповідно до вимог нормативно-технічної документації; надійну роботу електроустановок і безпеку їхнього обслуговування;

- власник будинку повинен мати технічну документацію, відповідно до якої його електроустановки допущені до експлуатації. Усі зміни в електроустановках, що з`явилися в процесі експлуатації, мають відображатися в схемах і кресленнях.

Приєднання електроустановок будинку до електричної мережі виконується персоналом енергопостачальної організації, що видала технічні умови. Приватний власник-споживач повинен забезпечити справність своїх електроустановок. Йому не дозволяється підключати електричне навантаження понад дозволену в даних технічних умовах, а також збільшувати номінальні значення струмів плавких запобіжників та інших захисних пристроїв.

Якщо ввод у будинок трифазний, то до будинку підводяться 3 лінійні дроти і 1 нейтральний чи нульовий, котрий є як робочим (N), так і захисним (PE) провідником.

У сучасних схемах електропостачання замість одного нейтрального дроту можуть підводитися два, один із яких є захисним (РЕ, його колір - зелено-жовтий), а інший - робочим (N - блакитне забарвлення).

Найчастіше в трансформаторній підстанції нейтральна точка трансформатора, від якої на всі ділянки подається нейтральний дріт, «глухо» заземлена, тобто з`єднана із землею, і потенціал цього нейтрального дроту відповідає нульовому потенціалу землі (саме тому дріт іноді називається нульовим). Інші три дроти мають такі потенціали, що напруга між будь-якими двома дротами (напруга - це різниця потенціалів) складає зазвичай 380 В, а напруга між кожним з лінійних дротів і нейтральним дротом виявляється в цьому випадку 220 В. Якщо нейтральний дріт заземлений, то напруга між кожним з лінійних дротів і землею чи заземленою конструкцією будинку, опори повітряної лінії тощо теж складає 220 В, про що ніколи не слід забувати. Та сама напруга може виявитися і між землею і будь-якою струмоведучою частиною електроустаткування, приєднаною до цих лінійних дротів дротами електропроводки, клемами штепсельних розеток, вимикачів тощо.

Нині у більшості випадків ввод в індивідуальний будинок здійснюється за однофазною схемою. У цьому випадку до кожного будинку селища підводиться один з лінійних дротів і обов`язково нейтральний (нульовий). Як уже було відзначено, у даний час розрізняють нульовий захисний (РЕ) і нульовий робочий (N) провідники. Вони можуть поєднуватися в один чи підходити до споживача роздільно двома дротами. Таким чином, до будинку можуть бути підведені або три, або два дроти. В житлових будинках лінії групової мережі від групових щитків до штепсельних розеток, а також живлення стаціонарних однофазних електроприладів повинні виконуватися трома дротами: фазний, нульовий робочий і нульовий захисний провідники.

Ввод в будівлю виконується ізольованим дротом чи кабелем з негорючою оболонкою. Переріз, марки дротів і кабелів вибираються з урахуванням їх призначення й умов застосування.

Влаштування повторного заземлення нульового дроту на вводі в об`єкт обов`язкове на всіх трифазних вводах; необхідність такого для однофазного вводу визначається в кожному конкретному випадку проектом (зокрема, це необхідно при повітряній лінії електропередачі). Повторне заземлення нульового дроту на вводі здійснюється за допомогою заземлювача, що складається з одного чи краще декількох сталевих стрижнів діаметром не менш 12 мм чи відрізків кутової сталі з товщиною стінки не менш 4 мм, що забезпечують необхідний опір залежно від питомого опору ґрунту, що визначається проектом.

У місцях приєднання дротів вводу до дротів відгалуження контактні з`єднання виконуються тільки за допомогою затисків. Приєднання дротів вводу до дротів відгалуження в прольоті забороняється. Це може призвести до ураження людей і тварин електричним струмом.

Електричні вводи в приміщення виконуються через стіни в ізольованих трубах таким чином, щоб вода не могла збиратися в проході і проникати усередину приміщення. З метою пожежної безпеки проходи для вводів у стінах з горючих матеріалів виконуються в сталевих трубах. Відстань від проводів вводу в будинок до поверхні землі повинна бути не меншою 2,75 м.

У сучасних приватних будинках використовується велика кількість різноманітного сантехнічного устаткування, у якому нерідко застосовуються електропристрої (лазні, сауни, гідросауни, сауни з гідромасажем, гідромасажні басейни, електросушарки для рушників, пральні, сушильні і посудомийні машини і багато чого іншого).

Приміщення, насичені сантехнічним устаткуванням (ванні, душові, туалети, кухні), з погляду електробезпечності найчастіше відносяться до місць з підвищеною небезпекою чи навіть особливо небезпечних. У зв`язку з цим дуже важливо неухильно дотримувати вимог безпечного влаштування та експлуатиації електроустановок.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов:

- вогкість (відносна вологість повітря більша 75%) чи струмопровідний пил;

- струмопровідні підлоги (металеві, земляні, залізобетонні, цегельні тощо.);

- висока температура (більше +35 0С);

- можливість одночасного дотику людини до з`єднаних з землею металоконструкцій, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування - з іншого.

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з наступних умов:

- особлива вогкість (відносна вологість повітря близька до 100%);

- хімічно активне чи органічне середовище;

- одночасно дві чи більше умов підвищеної небезпеки.

У місцях з високою температурою навколишнього середовища, а також вогких і особливо вогких приміщеннях повинні застосовуватися дроти, кабелі і конструкції їхнього кріплення підвищеної теплостійкості і вологостійкості. При перетинанні дротів і кабелів із трубопроводами відстані між ними повинні бути не менше 50 мм, а з трубопроводами, легкозаймистих рідин і газів, - не менш 100 мм. Дроти і кабелі повинні бути додатково захищені від механічних ушкоджень та від впливу високої температурина на довжині не менш 250 мм у кожну сторону від трубопроводу. При рівнобіжній прокладці відстань від дротів і кабелів до трубопроводів повина бути не менш 100 мм, а до трубопроводів з легкозаймистими рідинами і газами - не менш 400 мм. Дроти і кабелі, прокладені паралельно гарячим трубопроводам, повинні бути захищені від впливу високої температури. Труби, короби і гнучкі металорукави електропроводок повинні прокладатися так, щоб у них не могла збиратися волога. У вентиляційних камерах і каналах санітарно-технічної вентиляції прокладування кабелів і дротів не дозволяється. Допускається тільки перетинання камер і каналів дротами і кабелями, прокладеними в сталевих трубах. У ванних кімнатах, душових приміщеннях і санвузлах приватних будинків повинна застосовуватися схована електропроводка, а в кухнях - ті ж види електропроводок, що й у житлових кімнатах.

У ванних кімнатах, душових і подібних приміщеннях повинне використовуватися тільки те електроустаткування, що спеціально призначене для встановлення у відповідних зонах.

У ванних кімнатах, душових приміщеннях і санвузлах індивідуального будинку корпуси світильників повинні бути виконані з ізолюючого матеріалу. Встановлення штепсельних розеток і вимикачів у ванних кімнатах, душових, роздягальнях душових і лазень, парильнях допускається при умові, що вони приєднані до мережі через розділові трансформатори чи захищені пристроями захисного відімкнення, струм спрацювання ПЗВ що встановлені в лініях які живлятьне штепсельні розетки не більше 10 мА. Штепсельні розетки повинні бути по можливості віддалені від трубопроводів, а від газопроводів повинні знаходитися на відстані не менш чим 500 мм. Будь-які вимикачі і штепсельні розетки повинні знаходитися на відстані не менш 0,6 м від дверного прорізу душової кабіни. У приміщеннях умивальників допускається встановлення вимикачів, що приводяться в рух шнуром.

Пристрої захисного відключення, як правило, встановлюють у групових лініях, що живлять, групи розеток, однак у ванних кімнатах крім того їх рекомендується встановлювати в лініях, що живлять стаціонарно встановлене устаткування і світильники.

По ходу передачі електроенергії рекомендується повторно виконувати додаткові системи вирівнювання потенціалів, до них повинні бути підключені всі доступні дотику відкриті частини стаціонарних електроустановок, провідні частини і нульові захисні провідники всього електроустаткування (у тому числі штепсельних розеток). Для ванних і душових приміщень додаткова система вирівнювання потенціалів є обов`язковою навіть якщо в цих приміщеннях відсутне електроустаткування, у ванних кімнатах і лазнях металеві корпуси ванн, а в душових приміщеннях металеві піддони повинні бути з`єднані провідниками з металевими трубами водопроводу та підключені до системи вирівнювання потенціалів. Додаткову систему вирівнювання потенціалів потрібно підключити до РЕ шини (затиску) на розподільному щиті. При використанні «теплої» підлоги нагрівальні елементи, замонолічені в підлогу, повинні бути покриті заземленою металевою сіткою чи заземленою металевою оболонкою, які приєднуються до системи вирівнювання потенціалів. Встановлювані у ванних кімнатах пральні машини повинні мати подвійну ізоляцію, а якщо вона відсутня, то металевий корпус машини необхідно заземлити.

Щитові приміщення, а також ввідні і розподільні щити будинку не можна розташовувати під санвузлами, ванними кімнатами, душовими, мийними і парильними приміщеннями. Трубопроводи (водопровід, опалення, каналізація, внутрішні водостоки), вентиляційні та інші короби, що прокладаються через щитові приміщення (за винятком відгалуження до опалювального приладу самого щитового приміщення), не повинні мати відгалужень у межах приміщення, а також люків, засувок, фланців, ревізій вентилів тощо. Прокладування через ці приміщення газопроводів чи трубопроводів з горючими рідинами не допускається.

При експлуатації кабельної лінії напругою до 1000 В, крім зазначеної вище документації вимагаються: проект кабельної лінії, креслення траси із зазначенням місць установки сполучних муфт, акти прихованих робіт із зазначенням місць перетинання і зближень кабелів із усіма підземними комунікаціями; акти на монтаж кабельних муфт. При прийманні в експлуатацію кабельної лінії, мають бути проведені її випробування.

Експлуатація електромережі будинку проводиться відповідно до встановленої межі експлуатаційної відповідальності між енергопостачальною організацією і даним об`єктом, де обслуговування здійснюється власником. Межа експлуатаційної відповідальності визначається Актом розмежування експлуатаційної відповідальності з організацією, що експлуатує енергомережі даного району.

Перевірка приладів обліку (лічильників), згідно з “Договором на користування електричною енергією”, проводиться енергопостачальною організацією в терміни, установлені державними стандартами, а також після їх ремонту. Відповідальність за збереження і чистоту зовнішніх елементів засобів обліку електричної енергії несе власник будинку. Про всі порушення в їхній роботі він повинен негайно повідомляти в енергопостачальну організацію. Розпломбовування засобів обліку дозволяється тільки персоналу цієї організації. Заміну і перевірку розрахункових лічильників робить теж персонал енергопостачальної організації. Про всі дефекти чи випадки відмови лічильників електричної енергії необхідно негайно сповістити енергопостачальну організацію. Енергопостачальна організація повинна пломбувати розрахункові лічильники; комутуючий чи захисний апарат при його установці перед лічильником.

При експлуатації і поточному ремонті електрообладнання будинку необхідно особливо ретельно стежити за станом захисної апаратури. Плавкі запобіжники повинні бути каліброваними. В жодному разі не можна замість стандартних плавких вставок застосовувати «жучки» із дроту! Автоматичні вимикачі повинні відповідати проектним параметрам і згідно з «Правилами експлуатації електроустановок споживачів» проходити перевірку на спрацювання. При використанні некаліброваної чи несправної захисної апаратури існує велика імовірність виникнення пожежі. У щитах керування варто перевіряти відповідність контакторів, реле і магнітних пускачів паспортним даним. У рубильників і перемикачів під час поточного ремонту приводяться в нормальний стан контактні поверхні. Їх очищають від бруду, окислів, кіптяви.

Під час експлуатації електромереж будинку особливу увагу варто звертати на приховані проводки. Необхідно стежити за ізоляцією дротів. Виміри опору ізоляції слід проводити планомірно, їх повинна проводити організація, що має ліцензію. Необхідно звертати увагу на надійність кріплення настановної апаратури: вимикачів, штепсельних розеток тощо, на щільність контактів приєднання ліній до розподільної і настановної апаратури і на їхню температуру.

Для захисту людей від ураження електричним струмом при ушкодженні ізоляції в електроустановках споживачів проектом передбачаються захисні заходи: заземлення, занулення, захисне відімкнення, мала напруга, подвійна ізоляція, вирівнювання потенціалів.

При експлуатації неброньованих кабелів зі шланговим покриттям особлива увага повинна бути приділена стану шлангів. Кабелі зі шлангами, що мають наскрізні розриви, задирки і тріщини, належить замінити. Відкрито прокладені кабелі, а також усі кабельні муфти необхідно укомплектувати бирками, на яких зазначені марка, напруга, переріз, номер чи найменування лінії; а на бирках сполучних муфт - номер муфти і дата монтажу. Бирки мають бути стійкими до впливу навколишнього середовища і розташованими через кожні 50 м на відкрито прокладених кабелях, на поворотах траси й у місцях проходу кабелів через вогнестійкі перегородки і перекриття (по обидва боки). Огляди кабельної лінії проводяться в наступний термін: трас кабелів, прокладених у землі, - не рідше 1 разу в 3 міс.; трас кабелів, прокладених по стінах будинків, - не рідше 1 разу в 6 міс. При виявленні на кабельній лінії ознак руйнування металевих оболонок через електричну, ґрунтову чи хімічну корозію слід ужити термінових заходів з запобігання пошкодження кабелю. При розкопках кабельних трас слід забезпечити відповідний нагляд за збереженням кабелів. Рити траншеї і котловани в місцях розміщення кабелів і підземних споруд потрібно з особливою пильністю, а на глибині 0,4 м і більше - тільки лопатами (узимку з відігріванням ґрунту). При цьому необхідно стежити за тим, щоб від поверхні шару, що відігрівається, до кабелів зберігався шар ґрунту товщиною не менш 0,3 м. Відталий ґрунт варто відкидати лопатами. Застосування ломів і тому подібних інструментів категорично забороняється. Виробництво розкопок землерийними машинами на відстані ближче 1 м від кабелю, а також використання відбійних молотків, ломів і кирок для розпушування ґрунту над кабелями на глибину понад 0,3 м при нормальній глибині прокладки кабелів (0,7 м) забороняється. Застосування ударних і вібромеханізмів дозволяється на відстані не менш 5 м від кабелів.

Електродвигуни, пускорегулююча апаратура, контрольно-вимірювальні прилади, пристрої захисту, а також все допоміжне устаткування має відповідати вимогам чинних нормативно-технічних документів.

Нині час у приватних будинках використовується велика кількість закордонного електроустаткування, тож особливу увагу варто приділяти відповідним заводським інструкціям, які не повинні суперечити вітчизняним нормам і правилам.

Микола ЦАП.

Теги та ключові фрази
Експлуатація електроустановок у житлових будинках, як виконується то електромережі, процес приймання в експлотацию електромереж, обов'язок приєднати будинок до електромережі встановлений, відповідність апаратури захисту на спрацювання, влаштування заземлень вводів в приміщення, кабель 3 фазний для підведення електромережі, експлуатація електромережі, як виконується вводи в будівлі кабелем, межа розмежувань лініі електромереж


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.