Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Енергоальтернативна ініціатива інженера-селянина
16.11.2018р.

Фаховий інженер Анатолій Стафійчук з села Бронниця,...

За 10 місяців експортовано електроенергії на $266 млн
16.11.2018р.

Україна у січні – жовтні 2018 року експортувала...

Планують цілком перейти на «зелену енергетику»…
15.11.2018р.

Іспанський уряд оприлюднив законопроект, відповідно...

До 2030 року виробництво електроенергії на світових ГЕС збільшиться на 50%
15.11.2018р.

В той час як сонячна та вітрова енергетика постійно...

Енергохаб Литви, Польщі й України забезпечить незалежність від Росії
14.11.2018р.

Створення Східноєвропейського енергетичного хабу...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

5605
29.05.2006р. |
Норми майже як в Європі

Відтоді, як Україна задекларувала свої наміри стати асоційованим членом ЄС і почала діяти “Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським союзом” (1998 р.), наша країна мала ввести в національне законодавство близько 80 відсотків чинних європейських стандартів. На нині ж в Україні тільки 2 відсотки стандартів узгоджено з нормативною документацією ЄС.
"Електротема" № 2 (34) 27 січня - 9 лютого 2004 року

Не так швидко, як хотілось би, опрацьовуються нові нормативні акти, і поряд з новими ще діють документи двадцятилітньої (і більше) давнини. Чинна нормативна документація поступається вимогам Міжнародної електротехнічної комісії (МЕК ) в частині електробезпеки та пожежної безпеки приміщень. Які ж документи нині діють?

Безпека починається з будови, а будові передує розробка проекту, в якому необхідно врахувати і безпечну технологію будівництва, і подальшу безпечну експлуатацію. З 1 січня 2002 року набули чинності “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”. Це – конче необхідний документ, але він, на жаль, не дає відповіді на багато запитань, які виникають при проектуванні електрообладнання об`єктів цивільного призначення – вимоги щодо проектування, будівництва, монтажу.

Продовженням логічної системи вимог безпеки електроустановок при проектуванні та будівництві споруд є державні будівельні норми України “Проектування електрообладнання житлових і громадських будинків та споруд”. Вони поширюються на проектування електропостачання, електричного освітлення і силового електрообладнання нових житлових будинків та тих існуючих, що підлягають реконструкції і капітальному ремонту, адміністративних і побутових будинків, громадських споруд. Норми не поширюються на проектування спеціальних електроустановок в лікувально-профілактичних закладах, наукових установах, закладах культури та дозвілля, на проектування електрообладнання санітарно-технічних, протипожежних установок, ліфтів, підйомників та іншого технологічного обладнання, електроустановок котельних, бойлерних, насосних водопостачання і каналізації, приміщень дизель-генераторів, а також електроустановок, які за своїм характером повинні бути віднесені до електроустановок промислових підприємств. Вимоги Норм є обов`язковими для юридичних та фізичних осіб – суб`єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Інший документ – “Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення” – дає відповіді на багаторічний диспут про те, якими повинні бути нормативні документи щодо будови електроустановок та електрообладнання. Норми складаються з 12 розділів та 11 додатків.

У розділі 1 (Загальні положення) вказані документи, якими, крім Норм, слід користуватися при проектуванні, вимоги до обладнання та матеріалів, монтажу закладних деталей електропроводок.

У розділі 2 (Електропостачання та заходи енергозбереження) значних змін зазнав перелік споруд та електроприймачів із зазначенням їх категорії електроспоживання. Надано конкретні рекомендації щодо електропостачання електроприймачів різних категорій, розміщення та улаштування трансформаторних підстанцій (ТП), комплектних трансформаторних підстанцій (КТП), закритих розподільних пристроїв (ЗРП), дизельних електростанцій (ДЕС).

Рекомендації щодо вибору систем освітлення, нормативи рівнів освітлення та типів джерел світла, залежно від призначення приміщення та характеру виконання зорових робіт, наведені у розділі 3 (Штучне освітлення).

Повністю скориговані норми вибору нормативних значень освітлення стали результатом аналізу освітленості приміщень. При використанні загального освітлення приміщень Норми рекомендують використовувати розрядні джерела світла із значно вищою світловою віддачею та строком використання. Вибір джерел освітлення необхідно виконувати з розрахунком кольорової передачі та рівномірності освітлення в приміщенні. Вибір типів світильників необхідно виконувати з розрахунку їх характеру світлорозподілення, економічної ефективності та умов навколишнього середовища. В ДБН наведено таблицю експлуатаційних груп світильників. В Нормах наведено рекомендовані ступені захисту світильників залежно від типу приміщень за умовами середовища.

Значних змін зазнав розділ 4 (Розрахункові електричні навантаження), в якому містяться рівні електрооснащеності житлових будинків та відповідні їм норми питомих навантажень. Враховано зміни щодо збільшення площі на 1 мешканця в житлових будинках та їх оснащення сучасними побутовими електроприладами. Норми враховують категорію жител, які використовуються. З урахуванням нових норм дозволяється використання в житлових та громадських будинках і спорудах кабелів і проводів з мідними жилами. Переріз дротів споживаючих та розподільних мереж дозволяється розміром 16 мм2.

Для жител 3-го виду рівень електрооснащеності побуту не регламентується, ці вимоги визначаються замовником і можуть містити повне електроопалення та електропідігрівання води.

Розділ 5 (Внутрішні електричні мережі) містить такі підрозділи: схеми електричних мереж; силові розподільчі мережі; групові мережі освітлення; улаштування внутрішніх електричних мереж; електрообладнання.

В розділі враховані всі чинні сьогодні нормативні документи в Україні. Він принципово, за суттю і змістовністю, відрізняється від змісту попередніх нормативних документів.

Положення, які вводяться вперше, містить Розділ 6 (Захист внутрішніх електричних мереж і вибір перерізу провідників): вимоги до захисту внутрішніх електричних мереж, застосування трифазних, чотири- і п’ятипровідних споживаючих мереж, вибору перерізу захисних N-, PEN- провідників, залежно від величин допустимого навантаження.

У Розділі 7 (Ввідно-розподільні пристрої, головні розподільні щитки, розподільні пункти, групові щитки) наведено вимоги та рекомендації до розміщення та встановлення ввідних пристроїв (ВП), ввідно-розподільних пристроїв (ВРП), головних розподільних щитів (ГРЩ), розподільних пунктів (РП) та групових щитків. Усі вони принципово не відрізняються від вимог та рекомендації попередніх нормативних документів.

Розділ 8 (Електричне опалення та гаряче водопостачання) тісно пов`язаний з Розділом 9. Більш детально застосування електричних кабельних систем опалення розглянуто в ДБН “Електричні кабельні системи опалення”, що спільно розроблені інститутом “Київпромелектропроект”, НВП `Елетер`, інститутом `КиївЗНДІЕП` та Інститутом технічної теплофізики НАН України.

Розділ 9 (Керування струмоприймачами) охоплює питання керування освітленням та силовими електроприймачами, в тому числі електродвигунами пожежних насосів. Вперше вводиться норма застосування пристроїв керування штучним освітленням сходових кліток, освітленням ліфтових холів, площадок перед ліфтами, площадок перед сміттєпроводами.

Вимоги до компенсації реактивної потужності, які докорінно відрізняються від вимог попередніх нормативних документів, у яких для споживачів житлових та громадських будинків компенсація реактивної потужності не передбачалась, є у Розділі 10 (Компенсація реактивної потужності). Норми вказують на необхідність вирішення питання компенсації реактивної потужності житлових і громадських будинків та споруд. Згідно з чинною в Україні “Методикою розрахунків плати за перетоки реактивної електроенергії між енергопостачальною організацією та її споживачами”, розрахунки за споживання реактивної електроенергії з мережі енергопостачальної організації і за генерацію в мережу енергопостачальної організації здійснюються з усіма непромисловими споживачами, що мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку більше 30 тис.кВт/год. Передбачається перегляд цієї норми в бік зниження.

Плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії залежить від наявності у споживача пристроїв КРП, наявності лічильників спожитої реактивної електроенергії зі стопором зворотного ходу і лічильників генерованої реактивної електроенергії. Залежно від наявності або відсутності кожного з вищезгаданого, Методикою передбачається застосування різних форм підрахунку. Методика стимулює споживача до встановлення пристроїв КРП з автоматичним регулюванням та приладів обліку споживаної і генерованої реактивної електроенергії .

Розділ 11 (Облік електроенергії, вимірювальні прилади) наводить умови застосування сучасних вимог до обліку електричної енергії.

Застосування на території України багатозонного тарифу сплати за використану електроенергію визначає необхідність наявності спеціальних типів лічильників електроенергії. Прилади обліку житлових будинків (мікрорайонів), громадських будівель та їх комплексів рекомендується об’єднувати в автоматизовані системи обліку електроенергії (АСКОЕ). Першочергове створення АСКОЕ слід передбачати для нового житлово-комунального будівництва з використанням електронних засобів (електронних лічильників, систем збору і передачі інформації). На існуючих будівлях (комплексах), де встановлені індукційні лічильники, необхідно оцінювати можливість модернізації їх для приведення імпульсного входу лічильника до стандартного типу, необхідного для створення АСКОЕ.

АСКОЕ повинна забезпечувати:

— безперервний облік (з заданою періодичністю) споживання електроенергії в кожній точці підключення і передачу даних про споживання в Центр управління;

— контроль балансу споживання електроенергії на різних рівнях і ділянках розподільної мережі за допомогою групових лічильників, встановлених у вузлових пунктах мережі;

— оперативний автоматичний контроль процесу споживання електроенергії та технічного стану системи, виявлення аварійних ситуацій і порушень в споживанні електроенергії, а також її розкрадання;

— адресне дистанційне вимкнення боржників від розподільної мережі за командою з Центру керування;

— підготовка даних для розрахунків оплати за спожиту електроенергію з врахуванням добових тарифних зон і коефіцієнтів;

— підготовка підсумкових звітів збуту електроенергії за визначені періоди.

Застосовувані системи АСКОЕ, як правило, повинні передбачувати можливість використання їх для інтегрованої системи обліку енергоносіїв (тепла, газу, води) на відповідних об’єктах.

Розділ 12 (Захисні заходи безпеки). Зросли вимоги до забезпечення захисту від ураження електричним струмом при проектуванні, а також при експлуатації електроустановок житлових будинків, офісних приміщень. Ці питання ретельно опрацьовано в розділі 12 з урахуванням чинного ДНАОП 0.00-1.32-01, а також ГОСТ 30331.3-95 (МЭК 364-4-41-92). З введенням зазначеного ДБН питання захисту від ураження електричним струмом в житлових та громадських будинках буде запроваджено на сучасному рівні.

ДБН, відповідно до міжнародних стандартів, вимагає для забезпечення електробезпеки в житлових, громадських будинках та спорудах виконувати захисне заземлення (занулення) електроустановок:

- при номінальній напрузі вище 50 В змінного струму (діюче значення) та вище 120 В постійного (випрямленого) струму всіх електроустановок;

- при номінальній напрузі вище 25 В змінного струму (діюче значення) та вище 60 В постійного (випрямленого) – тільки в приміщеннях з підвищеною загрозою особливо небезпечних та в зовнішніх електроустановках;

- при номінальній напрузі до 25 В змінного струму (діюче значення) та до 60 В постійного (випрямленого) струму тільки у вибухонебезпечних зонах та електроустановках.

На вводі в будинок (споруду) необхідно виконати систему зрівнювання потенціалів шляхом об`єднання таких основних частин:

- основний (магістральний) захисний провідник;

- основний (магістральний) заземлений провідник або основний заземлений затиск;

- сталеві труби комунікацій будинків (споруд) та між будинками (спорудами);

- металеві частини будівельної конструкції, блискавкозахисту, системи центрального опалення, вентиляції та кондиціонування.

Пропонується по шляху передачі елекроспоживаня вдруге виконувати системи зрівнювання потенціалів.

В ДБН введено міжнародні стандарти вибору провідності фазних та N- провідників з метою створення КЗ, для забезпечення спрацювання пристроїв захисту від надструмів при замиканні на корпус або на РЕ (PEN) провідник.

Якщо час вимкнення захисних пристроїв в мобільних установках більше 0,4 с., а в стаціонарних 5 с., при використанні пристроїв від надструмів необхідно виконувати додаткове зрівнювання потенціалів. Зрівнювання потенціалів повинне охоплювати всі одночасно доступні доторканню відкриті провідні частини стаціонарних електроустановок та сторонні провідні частини, в т.ч. металеві частини будівельних конструкцій. До системи зрівнювання потенціалів повинні бути підключені РЕ- провідники всього електрообладнання, а також штепсельні розетки.

Як альтернатива зрівнювання потенціалів, для захисту може бути застосовано пристрій захисного вимкнення, який реагує на диференціальний струм (ПЗВ).

В групових колах, до яких підключені штепсельні розетки для використання переносних електроприладів, рекомендовано незалежно від всього застосовувати як захисний додатковий пристрій ПЗВ з номінальним диференціальним струмом вимкнення не більше 30 мА.

В ДБН регламентовано вимоги до ПЗВ, їх застосування та установки.

В розділі також вказано, згідно з якими нормативними документами повинен виконуватися блискавкозахист будинків та споруд і захист від статичної електрики.

Окрім цього до складу ДБН включено одинадцять додатків, що містять перелік нормативних документів, на які наведено посилання; скорочення; терміни і визначення; таблиці з вимогами до освітлення; норми освітлення культурно-видовищних та лікувально-профілактичних закладів; класифікація зон електробезпеки для ванних, душових, саун.

Враховуючи те, що Україна прагне до співробітництва з Європейським союзом, державні будівельні норми України “Проектування електрообладнання житлових і громадських будинків та споруд” є одним з кроків до інтеграції нашої нормативної документації в систему загальноєвропейських стандартів. Норми узаконюють введення на стадії розробки в проекти будинків та споруд сучасних технологій та обладнання, які вже давно застосовуються у світі.

Василь ЯРЕМА.

Теги та ключові фрази
із застосуванням яких електроприладів проектується штучне освітлення, вимоги електробезпеки в житлових і громадських приміщень в селі, Із застосуванням яких електроприладів проектується штучне освітлення в закладах культури, S5233t усилить антену, нормативні документи якими кортсьуються при проектуванні електроустановок, норми споживання води в європі, как усилить сигнал телевизора на самсунге GT S5233T, яке число передує числу 5100 мерзляк, трансформаторна підстанція рівень блискавкозахисту, установка генератоа електропостачання норми щодо розміщення


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.