Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
«Volvo» представила електровантажівку із запасом ходу 300 км
18.09.2018р.

«Volvo Trucks» презентувала нову електричну вантажівку...

На горі Хом'як у Карпатах встановили сонячні панелі
18.09.2018р.

На вершині карпатської гори Хом’як змонтували...

Родина завдяки CЕС заробляє 6 тис грн за місяць
17.09.2018р.

Родина Марчуків з села Дубище Чуднівського району...

Львів цілком перейде на відновлювану енергетику
14.09.2018р.

Учора, під час офіційного відкриття Міжнародного...

Стенди від E.NEXT – Таращанському коледжу
13.09.2018р.

Нещодавно електротехнічна компанія «E.NEXT-Україна»...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

3589
13.02.2008р. |
Удосконалювання електрозахисних засобів

Глибокі суперечності суспільної трансформації переконують, що вона стає утопією, якщо ігнорується наука, новітні технології, культура і безпека виробництва. Рівень електротравматизму в Україні в десятки разів перевищує цей показник у технологічно розвинутих країнах, щорічно від ураження електричним струмом гине близько 1500 осіб (з них – близько 300 дітей), приблизно в 5–6 разів більше осіб одержують електротравми. Досить високий рівень електротравматизму і серед персоналу, який має досвід роботи в електроустановках різних класів напруг.

Якщо проаналізувати смертельні випадки в електроустановках високої напруги, то ми побачимо, що нещасні випадки трапляються не тільки від ураження працівників номінальною напругою електроустановки. Немало випадків, коли той чи інший працівник потрапляє під дію напруги, рівень якої значно нижче номінального, але небезпека його не менше, а може, й більша ніж номінальної напруги – через звичайне нехтування реальною небезпекою. Мова йде про те, що на місці провадження робіт в електроустановках може виникнути небезпека через присутність:

  1. номінальної напруги електроустановки;
  2. наведеної напруги, зумовленої наявністю поруч ліній високої напруги, що перебуває під навантаженням;
  3. залишкової напруги, що виникає на заземленій лінії електропередачі при помилковій подачі на неї напруги, і таких випадків немало;
  4. напруги зворотної трансформації, що виникає в результаті помилкової подачі напруги на вимкнену повітряну лінію (ПЛ) чи кабельну лінію (КЛ) з боку споживачів електроенергії, особливу небезпеку становлять дизель-генератори у споживача;
  5. крокової напруги, що виникає через розтікання струму на землю в місці ушкодження електроустановки.

Усі ці фактори враження мають місце і, м'яко кажучи, не охоплюються Правилами безпеки при експлуатації електроустановок.

Вузловим питанням електробезпеки є її критерії. Критерії взаємодії людей і електроустановок повинні забезпечити не тільки збереження життя людей, але й захист від завдання шкоди їхньому здоров'ю.

Проміжною ланкою в згаданій взаємодії людей і електроустановок є електрозахисні засоби, й насамперед покажчики напруги, вимоги до яких також пов'язані з обраними критеріями. У Правилах безпеки при експлуатації електроустановок передбачається такий технічний захід для забезпечення безпеки робіт, як перевірка відсутності напруги на струмоведучих частинах. У Правилах не уточнюється, про перевірку відсутності якої напруги йдеться. Передбачається, що мова йде про номінальну напругу електроустановки. В іншому разі має бути сказано про перевірку відсутності небезпечної напруги, і отже наведено в Правилах визначення терміну «небезпечна напруга». Згідно з вимогами до електрозахисних засобів, відсутність напруги перевіряється покажчиками, здатними охопити нижню межу напруги на рівні 0,25Uном. Наприклад, для електроустановок 10 кВ поріг спрацьовування покажчиків складає 2,5 кВ. Природно, виникає питання: «А що, менший рівень напруги для людей є безпечним?». Якщо говорити про небезпечні величини струму, то необхідно відзначити, що струми реальних смертельних уражень за результатами досліджень у кілька разів менший від гранично допустимих, прийнятих українськими і міжнародними нормативними документами. Виконання вимог цих документів не гарантує захисту від небезпечної і шкідливої дії струму.

Низький організаційно-технічний рівень експлуатації електроустановок призводить до електротравматизму. Одна з причин цього криється в недооцінці небезпеки напруг нижче 0,25Uном.

Виходячи з вищесказаного, можна визначити додаткові критерії до таких електрозахисних засобів, як покажчики напруги, використовуваних у схемах взаємодії «людина – електроустановка».

Одним з важливих, визначальних критеріїв щодо забезпечення безпеки покажчиками напруги є можливість визначення присутності небезпечної напруги. Такий підхід до електробезпеки в поєднанні з визначенням «небезпечна» напруга дозволяє більш точно визначити вимоги до покажчиків напруги як до, так і вище 1000 В. До таких вимог належать:

- універсальність щодо набору напруг у будь-якому інтервалі 3 – 330 кВ;

- наявність чутливого режиму, у якому покажчик може використовуватися як сигналізатор напруги на ПЛ – 10 кВ і вище, з землі, без підйому на опору, з метою визначення наявності напруги з відстаней, які забезпечують абсолютну безпеку, а також визначення небезпечних рівнів напруги.

Як покажчики можуть застосовуватися різні конструкції як контактних, так і безконтактних покажчиків напруги.

У традиційних контактних покажчиках напруги складно, а в деяких випадках неможливо домогтися їхньої відповідності вимогам забезпечення повної безпеки людей, що працюють в електроустановках. Перевага простоти конструкції втрачається через ряд низьких параметричних показників.

Набутий багаторічний досвід експлуатації безконтактних покажчиків напруги як в Україні,  так і за кордоном дозволяє віддати їм перевагу у випадках, коли необхідно визначити наявність небезпечної напруги, отже забезпечити не часткову, а повну безпеку працівника в електроустановці.

Однією з основних переваг сучасних безконтактних покажчиків напруги є наявність автономного джерела живлення, що розширює їхні функційні можливості. З огляду на те, що навіть найсучасніші автономні джерела живлення мають граничну енергетичну ємність, необхідно передбачати в покажчиках їхнє вмикання через комутаційний елемент. Відсутність вимикача призводить до більш швидкого розряду елементів живлення і частої їхньої заміни. Стосовно цього погляду вимога пункту 2.4.5 російської Інструкції з застосування й випробувань засобів захисту, використовуваних в електроустановках, щодо того, що робочі частини не повинні містити комутаційних елементів, призначених для вмикання живлення чи перемикання діапазонів, є, м'яко кажучи, невдалою. Щоб обійти цей пункт, створюються більш складні конструкції покажчиків, що призводить до зниження їхньої надійності. Заборона використання комутаційних елементів там, де вони необхідні, не сприяє одержанню покажчиків з більш високими експлуатаційними характеристиками. Немає потреби підстраховуватися. Багаторічний досвід експлуатації безконтактних покажчиків у ряді країн довів, що випадків «забув ввімкнути-вимкнути покажчик» не існує.

Людина, що користується сучасним безконтактним покажчиком, не забуває його ввімкнути, одержавши контрольний сигнал про ввімкнення і готовність до застосування - як не забуває взяти ложку, сідаючи за стіл.

Перемикання діапазонів у вигляді введення чутливого режиму покажчика необхідне. В іншому разі слід дати застереження, що покажчик призначений для часткової оцінки небезпеки електроустановки за номінальною напругою.

Не можна не відзначити, що безконтактні покажчики є більш безпечними при використанні разом із всепогодними ізолюючими частинами у випадку визначення присутності напруги під час атмосферних опадів.

Сучасна електронна елементна база дозволяє створювати високоефективні електрозахисні засоби безконтактного типу, що поєднують у собі параметри як покажчика універсального для всього діапазону напруг, так і сигналізатора, що дозволяє цілком убезпечити працівника в електроустановці. При цьому схема покажчика напруги будується так, що забезпечується його автоматичний контроль і немає потреби в перевірці справності на струмоведучих частинах, що явно перебувають під напругою.

Безконтактний покажчик напруги ПНБУ-2 повною мірою відповідає усім вимогам до покажчиків цього типу.

КРАСІНСЬКИЙ Віктор Миколайович, к.т.н.,
КРОХМАЛЮК Юрій Вікторович.
«Укрінтек»,
м. Хмельницький

Теги та ключові фрази
Пнбу 2, покажчик пнбу, схема ПНБУ-2, КУПИТЬПОКАЗЧИК НАПРУГИ ПНБУ-2, УКАЗАТЕЛЬ ПНБУ-2, покажчики напруги безконтакні, паспорт пнбу-2, сигнализатор напруги ціни, покажчик напруги пнбу-2, ціна покажчик напруги- ПНБУ-2 фото


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.