Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Турбіни для Дністровської ГАЕС має постачати «Турбоатом», а не «CNEEC»…
19.11.2018р.

Намір державного ПрАТ «Укргідроенерго» замовити...

Можна взяти участь у світовому конкурсі Start Up Energy Transition
19.11.2018р.

Українські компанії та стартапи, що розробляють...

Консолідація зусиль для забезпечення сталого розвитку…
19.11.2018р.

9-й Міжнародний форум з енергетики для сталого...

Енергоальтернативна ініціатива інженера-селянина
16.11.2018р.

Фаховий інженер Анатолій Стафійчук з села Бронниця,...

За 10 місяців експортовано електроенергії на $266 млн
16.11.2018р.

Україна у січні – жовтні 2018 року експортувала...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

2331
13.05.2008р. |
Високовольтний союз: рішення під ключ
За сучасних умов розгортання нового промислового виробництва, модернізація існуючих потужностей чи будівництво житла відбувається у стислі терміни та за жорсткого контролю за ефективністю використання ресурсів, що накладає певні зобов’язання на усіх учасників процесу. Зокрема, забезпечення надійного електропостачання нових споживачів набуває рис рішень „під ключ”.

Інвестори щораз частіше віддають Їх „до одних рук” підприємств-субпідрядників, що мають ресурси, технології та достатній інтелектуальний потенціал, щоб займатися комплексними проектами, зокрема будівництвом цілісних комплексів електропостачання, як-от трансформаторні підстанції. Фактично йдеться, за термінологією сучасного бізнесу, про аутсорсинг, який передбачає великий обсяг робіт, пов’язаних із будівництвом нової підстанції, або модернізація існуючої делегується компанії-виробнику. Вочевидь, такий підхід має достатньо переваг, щоб вже найближчим часом стати домінуючим.

Загалом схема розбудови енергетичної системи виглядає завданням величезної складності. Успадковані ще з радянської доби алгоритми взаємодії замовників будівництва, контролюючих органів, виробників обладнання, проектних та монтажних організацій, компаній з постачання та розподілу електроенергії тощо перебувають у стадії реформування та пошуку нових форм роботи. І якщо на макрорівні за реформою електроенергетики пильнує держава та громадськість, з огляду на стратегічне значення галузі, то на мікрорівні зміни зумовлені суто економічними важелями.

Спадок

Слід зазначити, що за планової економіки алгоритми були відпрацьовані непогано, і свідченням того є велетенська енергосистема, що ми її отримали у спадок. Зокрема кількість понижувальних підстанцій 35-750 кВ в Україні становить близько 5,3 тис. загальною потужністю понад 150 ГВА. Кількість ТП – майже 200 тисяч, загальна довжина ЛЕП перевищує 1 млн. км. Зрозуміло, утримання такого господарства вимагає значних витрат.

На жаль, енергетика на певний час стала заручником системних трансформацій у суспільстві. Фактично усі ці роки розвиток вітчизняної економіки відбувався значною мірою й за рахунок електроенергетики. Закладений запас міцності дозволяв енергетикам утримувати енергосистему у функціонуючому стані, але якою ціною?

За різними оцінками, від 40 до 70 відсотків обладнання у енергогосподарствах різних рівнів потребує заміни або модернізації. Значно скорочено обсяги профілактичних та ремонтних робіт. Темпи реконструкції існуючого трансформаторного парку та ЛЕП не відповідають потребам. Так, згідно з даними одного з провідних російських проектних інститутів - АТ „РОСЕП”, такі обсяги не перевищують і одного відсотку з наявного обладнання. Фактично відбувається „латання дірок”. Неважко підрахувати, що за таких умов пророцтва щодо скорого „падіння” енергосистеми виглядають доволі правдоподібними. Називають навіть конкретні терміни, наприклад 2010 рік, після якого не буде й мови про гарантовано надійне електропостачання, якщо, звісно, не буде вжито адекватних заходів.

Здається, енергосистема вирішила не чекати так довго і нагадала про своє існування досить болючим чином. У всіх на вустах масштабні енергетичні аварії, що їх зазнали пострадянські країни. З останніх найбільшого резонансу набув блек-аут у Москві у травні цього року. Вихід з ладу лише одного силового трансформатору на підстанції 500/220/110 кВ «Чагіно» спричинив „ефект доміно”, у результаті якого через перевантаження одна за одною почали „випадати” підстанції у столичному окрузі та навколишніх областях.

Як підсумок, найбільш густонаселений та насичений промисловістю регіон Росії виявився знеструмленим. За якийсь місяць принади життя без електроенергії відчула Амурська область РФ через одночасне відімкнення підстанцій 110 кВ „Благовещенськ”, «Новая», «Чигирі», «Заводська» та «Центральна». У липні енергетичний колапс спіткав Грузію. У серпні хвиля докотилася й до нас: знеструмлення споживачів на Південному березі Криму, яке ще й призвело до аварійного скидання у море неочищених стоків у Ялті, ледь не спричинило зрив курортного сезону на усьому півострові і неабиякий громадський резонанс.

Загрози та виклики

Наочне підтвердження нагальної необхідності розбудови енергогосподарства не пройшло повз увагу ані наляканих сумними перспективами чиновників, ані тверезомислячих бізнесменів. Виснажувати енергосистему далі вже нема куди, і усі згодні з необхідністю розбудови та модернізації мережі ЛЕП та підстанцій замість безконтрольного „навішування” нових і нових споживачів на й так вже перевантажену існуючу. Популярне гасло минулих років про брак коштів на будівництво нових підстанцій лише маскувало бажання інвесторів підключитися якнайдешевше. А далі – „хоч потоп”. Яскравим прикладом є бурхливе житлове будівництво у пострадянських мегаполісах, не підкріплене достатньою кількістю нових підстанцій.

Скнара платить двічі, доведено емпірично, а оскільки переплачувати за сучасних прагматичних часів ніхто не згоден, то кошти завжди знаходяться вчасно і у потрібному обсязі. Але, виявляється, на шляху швидкого та ефективного вирішення проблеми існують й інші перепони.

Побудова або модернізація трансформаторної підстанції – досить складне завдання комплексного характеру. Замовника очікує довгий шлях із багатьох етапів: узгодження та отримання технічних умов, розробка техніко-економічного обґрунтування, вибір обладнання, проектування, комплекс робіт, пов’язаних з підготовкою будівельного майданчика, постачанням та монтажем обладнання, проведення пусконалагоджувальних робіт, підготовка персоналу, забезпечення сервісного обслуговування тощо. Чи спроможний замовник самостійно впоратись з цим обсягом робіт і наскільки це раціонально з економічної точки зору?

Можна навести декілька ризиків, що виникають під час побудови трансформаторної підстанції:

- будівництво буде невиправдано дорогим;
- проект забере багато часу;
- адміністрування проекту потребуватиме залучення великої кількості співробітників та зовнішніх консультантів;
- буде придбане застаріле обладнання;
- буде складно інтегрувати обладнання від різних виробників;
- буде витрачено зайві час та кошти на освоєння нового обладнання;
- бракуватиме кваліфікованих виконавців;
- не буде гарантовано потрібної надійності роботи устаткування;
- не буде забезпечено гарантійного та сервісного обслуговування тощо.
Перелік наявних ризиків можна продовжити.

Рішення „під ключ” з „одних рук”

Стрімкий плин сучасного життя не дає часу експериментувати у пошуках оптимальних відповідей на ці та багато інших запитань. Власне, й нема потреби винаходити велосипед, оскільки чітку відповідь вже знайдено. Це – делегування усього комплексу робіт, пов’язаних із побудовою підстанції, у „одні руки” компанії чи організації, що має досвід та необхідні ресурси, та побудова підстанції „під ключ”. Аутсорсером може виступати спеціалізована монтажна чи інжинірингова компанія. Але чи не найкращий вихід – виконання проекту силами самого виробника обладнання. Звісно, якщо він відповідає таким вимогам:

- виробляється достатньо широка лінійка обладнання, щоб скомплектувати підстанцію;
- його продукція сучасна та якісна, відповідно сертифікована;
- є доступ до потрібних комплектуючих від інших виробників;
- комплектація власного виробництва сумісна з комплектуючими інших виробників;
- є зв’язки з проектними організаціями;
- є власні будівельний та монтажний підрозділи або аффільовані організації;
- є кваліфіковані інженери та менеджери з досвідом виконання подібних проектів;
- є типові рішення та можливість їх адаптації для потреб конкретного замовника;
- забезпечено підготовку оперативного персоналу та сервісну підтримку побудованого об’єкту;
- забезпечено гарантії;
- гарантовано постачання запасних частин та комплектуючих, а також можливість модернізації та розбудови у майбутньому, тощо.

Зрозуміло, небагато компаній відповідають таким жорстким умовам. Одна з них – ЗАТ „Високовольтний союз”, що об’єднує двох провідних у СНД виробників розподільного та комутаційного обладнання: Рівненський завод високовольтної апаратури (РЗВА, Україна) та Нижньотуринський електроапаратний завод (НТЕАЗ, Російська Федерація).

"Високовольтний союз" входить до досить вузького кола підприємств СНД, що виробляють комплектні трансформаторні підстанції на напруги від 0,4 до 110 кВ: блокові трансформаторні підстанції КТПБР-110/35/10(6) і КТПБР-110/10(6) кВ із трансформаторами потужністю від 2500 кВА до 40 МВА; блокові трансформаторні підстанції КТПБР-М-35/10(6) кВ із трансформаторами потужністю від 1000 кВА до 16 МВА; модульні трансформаторні підстанції закритого типу ЗКТПР-35/10(6) із трансформаторами потужністю від 1000 кВА до 16 МВА; блокові тягові трансформаторні підстанції для залізниць КТПБР-110/27,5/10 кВ із трансформаторами потужністю від 2500 кВА до 40 МВА.

Концепція будівництва трансформаторних підстанцій "під ключ" була розроблена фахівцями РЗВА на початку сторіччя як ефективний інструмент вирішення задач електропостачання при реалізації інвестиційних проектів у промисловості і комунальній сфері. Після об'єднання в жовтні 2004 року з колегами з Уралу концепція набула "другого дихання".

В основу реалізації концепції покладено два принципи. По-перше, блоковий (модульний) принцип комплектації трансформаторних підстанцій виробництва ЗАТ "Високовольтний союз" передбачає постачання з заводу-виробника на монтажний майданчик готових модулів, що не потребують доробки на місці і складного монтажу. По-друге, підприємство здійснює повний контроль за ходом робіт від етапу узгодження проекту і аж до запуску підстанції в експлуатацію. Фахівці "Високовольтного союзу" беруть участь у прив'язці до місцевості, проектуванні, здійснюють нагляд за виконанням будівельної частини і контролюють роботу монтажної організації, у низці випадків самостійно виконують монтаж схем вторинних з'єднань і оперативних блокувань. Таким чином, замовник одержує готовий виріб "з одних рук", що впливає на вартість проекту, на терміни і якість його виконання, а, в остаточному підсумку, і на надійність експлуатації нової підстанції.

Головним і, безумовно, вирішальним аргументом на користь комплексного підходу при будівництві трансформаторних підстанцій є підвищення надійності роботи електроустановки, що попередньо зібрана і випробувана в заводських умовах і постачається на майданчик у вигляді готових до підключення блоків, що поєднують комутаційне устаткування, системи релейного захисту, керування й автоматики в одному корпусі. Не менш важливими факторами, що говорять на користь концепції, є швидкість і простота введення в експлуатацію нової підстанції, з огляду на транспортабельність блоків/модулів. Завдання монтажу зводиться до встановлення модулів на попередньо підготовлений фундамент і з'єднання їх між собою, підключення до вхідних і вихідних ліній. Таким чином, досягається підвищення надійності, зниження ризику ускладнень і помилок під час монтажу, значно збільшується швидкість монтажу, знижується залежність монтажників від погодних умов.

РЗВА одним з перших у галузі почав перехід від постачання окремих апаратів до комплексного вирішення питань оснащення енергооб’єктів. Об'єднання українських і російських електротехніків у "Високовольтний союз" відкрило для комплексних проектів нові перспективи. Лінійка устаткування, що розширилася, дозволяє збільшити частку комплектації власного виробництва в підстанціях. Збільшується і можливість альтернативного вибору рішень. Ключових рішень.

За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Електротема"
Теги та ключові фрази
последние версии flash player скачать проста без ускладнень, подібні ігри до Hill Climb Racing jar, Апаратура електрична високовольтна (Комплектація трансформаторної підстанції), отримання технічного рішення на трансформаторну підстанцію, доповідь модернізація тп, останні свідчення про фокусіму, модернізація обладнання трансформаторної підстанції, рік побудови аес фокусіма, вартість побудови Леп, роботи модернізації трансформаторної підстанції


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.