Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Виробництво електроенергії за 8 місяців збільшилося на 2.1%
21.09.2018р.

Виробництво електроенергії в об'єднаній...

Нацкомісія з 1 жовтня підвищує тариф «Енергоатому»
21.09.2018р.

Національна комісія, що здійснює державне...

Ринок електроенергії вимагає підвищення тарифів…
20.09.2018р.

В Україні тариф для населення на сьогодні покриває...

«Volvo» представила електровантажівку із запасом ходу 300 км
18.09.2018р.

«Volvo Trucks» презентувала нову електричну вантажівку...

На горі Хом'як у Карпатах встановили сонячні панелі
18.09.2018р.

На вершині карпатської гори Хом’як змонтували...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

2771
14.05.2008р. |
Застосування сервоприводів у пакувальному устаткуванні

 Основним функційним вузлом будь-якої лінії упакування сипких продуктів є дозатор. Саме його роботою визначаються головні вихідні характеристики лінії загалом - продуктивність і точність дозування. Розбіжності в конструктивному виконанні дозаторів, у їх механічних і динамічних властивостях, а також організація системи керування відрізняють одні лінії від інших.

Здебільшого дозатором є вертикально розташований шнек. Шнек приводиться в рух асинхронним двигуном, вал якого з’єднаний зі шнеком через передавальний механізм із електромагнітною муфтою. Вал двигуна обертається із заданою постійною швидкістю, а шнек механічно входить у зчеплення один раз за цикл при вмиканні електромагнітної муфти. Продуктивність лінії в такій схемі визначається швидкістю обертання шнека, а доза - тривалістю з’єднання шнека з постійно обертовою частиною передавального механізму.

Алгоритм роботи лінії в цьому випадку досить простий. На початку кожного циклу упакування вмикається електромагнітна муфта, яка вводить в зчеплення шнек дозатора з обертовою частиною передавального пристрою. Кут повороту шнека відслідковується імпульсним датчиком кута повороту. Імпульси датчика підраховуються контролером і при досягненні ними заданої кількості (відповідно до заданої дози), програмувальний контролер через модуль виводу дискретних сигналів подає команду на вимикання муфти. Муфта виводить шнек з механічного зчеплення, і він зупиняється, завершуючи наповнення одного пакета. Потім, після виконання технологічних операцій з відділення й формування наступного пакета, цикл повторюється. Асинхронний двигун при цьому обертається протягом усього часу роботи лінії, не зупиняючись на кожному циклі.

При всій простоті й прозорості алгоритму роботи механізмів системи, таке рішення має ряд недоліків. З точки зору роботи дозатора, ці недоліки пов'язані з наявністю складного електромеханічного вузла, а саме передавального пристрою й електромагнітної муфти. Наявність люфтів і обмеженої жорсткості механічних ланок призводить до появи похибок дозування. Із часом експлуатації, у міру зношування вузлів, похибка зростає.

Причому вага відхиляється від заданої як у менший, так і в більший бік. Така похибка призводить до періодичної заміни вузлів, що зносилися, на нові, і насамперед, до заміни дорогої електромагнітної муфти. Як наслідок, збільшуються витрати на обслуговування лінії. Крім того, така лінія вимагає підвищеної уваги з боку обслуговуючого персоналу за контролем ваги вихідної продукції.

Лінії, подібні розглянутій, нерідко працюють без електромагнітної муфти. У таких випадках на асинхронний електропривод покладається завдання керування швидкістю обертання шнека та його позиціонування. Тобто асинхронний електропривод працює в циклічному режимі. На кожному циклі перетворювач частоти розганяє двигун до заданої швидкості, стабілізує її, а потім, за командою контролера, переводить у режим гальмування.

Видача команди на гальмування визначається датчиком положення. Недоліком цього варіанта є важкий режим роботи асинхронного двигуна, тривалість кожного циклу при середній продуктивності не перевищує одну секунду. Через короткий час роботи на сталій швидкості двигун регулярно працює в перехідних режимах пуску й гальмування. Це призводить не тільки до нагрівання двигуна, але й значною мірою ускладнює налаштування приводу.

Оптимальний вихід з цієї ситуації - застосування сервоприводів.

Застосування сервоприводів у верстатах явище не нове. У більшості випадків завдяки їхньому використанню досягаються найкращі характеристики систем автоматизації, і нерідко їхнє застосування є єдино прийнятним. Сучасний сервопривод здатний керувати швидкістю, моментом та положенням і надає можливість вирішення завдання стабілізації й, властиво, завдання відслідковування положення. Ці характеристики визначають сервоприводи як найбільш пріоритетні на тих об'єктах, де ставляться високі вимоги до динаміки й точності роботи електромеханічних систем. Дозатор пакувальної лінії належить саме до такого класу об'єктів.

Застосування сервоприводу в керуванні дозатором кардинально змінює підхід до похибки дозування. На відміну від попередніх варіантів, із системи усуваються не тільки електромагнітна муфта, але й весь передавальний механізм, вал сервомашини жорстко зчленовується безпосередньо зі шнеком дозатора. Така конструкція дозволяє уникнути похибок. У цьому випадку шнек, вал сервомашини і датчик положення містяться на одній осі.

Для організації системи керування такою лінією не потрібно додаткового устаткування. Більше того, на основі наявних модулів програмувального контролера можливі різні варіанти рішення. У першому з них програмувальний логічний контролер подає сигнали керування на перетворювач сервопривода через модуль виводу дискретних сигналів CQM 1-OD212. Зокрема, подаються три дискретних сигнали, один - на пуск сервопривода в роботу (RUN), а два інших - на перемикання швидкості із заданої (SPD2) на нульову (SPD1). Імпульсний датчик кута повороту (вмонтований у корпус серводвигуна) підключається тільки до перетворювача сервопривода.

Такий варіант рішення є найпростішим із всіх можливих. Дискретні сигнали, що надходили від PLC на керування електромагнітною муфтою (вмикання/вимикання), тепер надходять на сервопривод (встановлюють задану й нульову швидкість). Необхідна швидкість сервопривода в цьому випадку встановлюється безпосередньо з лицьової панелі перетворювача як один з його внутрішніх параметрів (Internal speed setting). Таким чином, сервопривод працює в режимі багатоступінчастого (зокрема двоступінчастого) керування швидкістю через дискретні входи керування.

Змінився не тільки принцип задання необхідної швидкості, але й сама процедура її задавання. Раніше ця операція проводилася безпосередньо з пульта керування, і не вимагала безпосереднього доступу до електропривода. Тепер необхідна швидкість не належить до параметрів, що вимагають регулярної або оперативної зміни. Ця процедура проводиться лише при переналагодженні лінії.

До переваг такого варіанта варто віднести такі чинники:

- із устаткування лінії усунено електромагнітну муфту й ремінний передавальний механізм;
- не потрібно додаткового устаткування в автоматизованій системі керування лінією. Цей чинник є досить важливим як при модернізації існуючих, так і при створенні нових подібних ліній. При модернізації - це скорочення додаткових витрат на її проведення. При створенні нових подібних ліній - зниження витрат на устаткування (вартість передавального вузла й електромагнітної муфти) і побудова системи керування (вартість плати послідовного каналу зв'язку CQM1 H-SCB41). Більше того, оскільки завдання покладені на PLC, спрощені, він може бути обраний з меншими функційними можливостями, а, отже, і є дешевшим;
- малий термін модернізації. При такому варіанті не потрібне внесення серйозних змін у програму контролера.

Малий обсяг робіт з модернізації сприяє скороченню часу простою лінії;
- скорочення витрат на експлуатацію.

Перераховані переваги роблять застосування сервоприводу найбільш привабливим варіантом порівняно з іншими рішеннями.
Можливі й інші рішення з застосуванням сервоприводів при модернізації подібних ліній. Так, наприклад, керувати швидкістю в сервоприводах можна зовнішнім аналоговим сигналом. Однак, при цьому, у систему керування лінією буде потрібно додати модуль виводу аналогових сигналів.

Розглянуті варіанти подібні між собою. Відмінність полягає в способі задання швидкості: зовнішнім аналоговим сигналом або перемиканням ступенів швидкості за допомогою зовнішнього дискретного сигналу.

Динамічні характеристики сервоприводів дозволяють задовольнити високі вимоги до продуктивності й точності роботи сучасних автоматизованих ліній пакування сипких продуктів. Встановлення сервоприводу безпосередньо на вал виконавчого механізму дозатора усуває потребу в устаткуванні лінії обладнанням з низьким життєвим ресурсом (електромагнітні муфти, передавальні пристрої, редуктори), які вносять похибку у процес дозування.

За матеріалами Всеукраїнської галузевої гадети "Електротема"
Теги та ключові фрази
всі ігри губка боб бесплатно ігри для планшета PocketBook A7, Скачать песенник аккордов и песен для гитары на нокиа 6303, Скачать песню айфлай астана, скачать руское порно роликна с речью телефон, Асинхронні електромагнітні муфти, характеристика сервоприводів, електромагнітні муфти їхнє використання, серводвигун з електромагнітною муфтою, види сервоприводів, Електромагнітні муфти


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
 19/09/2018
24
Більше пропозицій за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.