Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Планують цілком перейти на «зелену енергетику»…
15.11.2018р.

Іспанський уряд оприлюднив законопроект, відповідно...

До 2030 року виробництво електроенергії на світових ГЕС збільшиться на 50%
15.11.2018р.

В той час як сонячна та вітрова енергетика постійно...

Енергохаб Литви, Польщі й України забезпечить незалежність від Росії
14.11.2018р.

Створення Східноєвропейського енергетичного хабу...

Представлено надзвичайний концептуальний електроспортбайк
14.11.2018р.

Тайванська фірма «Kymco», що випускає скутери,...

Обсяги виробництва на підприємстві «Південкабель» збільшились на 40%
13.11.2018р.

Продукція, яку випускає харківський завод,...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

5042
03.06.2008р. |
Вибираємо лічильник
Нині повним ходом йде становлення гуртового й роздрібного ринку електроенергії. Створюються нові межі поділу суб'єктів ринку, що призводить до збільшення попиту на засоби вимірювання - лічильники електроенергії. Іде процес заміни індукційних лічильників на електронні. При цьому чимраз ширше використовуються автоматизовані системи обліку, й, як наслідок, електролічильник розглядається вже не як автономний вимірювальний пристрій, а як можливий елемент автоматизованої системи. Повсюдно практикуються конкурсні або тендерні закупівлі електролічильників, які повинні усунути монополізм, протекціонізм і лобіювання.

Незважаючи на серйозне зростання технічного рівня в останні роки, електронні лічильники почали застосовуватися порівняно недавно. У момент, коли електронний лічильник залишає стіни заводу, він відповідає всім вимогам щодо метрологічної точності й інших характеристик. Але, як зберігаються ці характеристики в часі, у процесі експлуатації, багато в чому залишається загадкою, хоча найчастіше декларується термін експлуатації до капітального ремонту 32 роки та міжповірочний інтервал (МПІ) 8, 16 і навіть 20 років!

Поки що немає достовірних даних про фактичну середню наробку на відмову будь-яких електронних лічильників у вітчизняних умовах експлуатації. Практично всі виробники мають досвід експлуатації окремих конкретних моделей, що не перевищує 5-10 років. Зазвичай, вся електронна техніка, і електронні лічильники відповідно, морально застаріває й знімається з виробництва раніше, ніж встигає нагромадитися достатня статистика щодо реальних відмов. Та й ту, що встигла нагромадитися, виробники здебільшого приховують.

При цьому варто мати на увазі, що дотепер не існує досить ефективних методів прискорених випробувань на надійність електронних електролічильників, що дають результати випробувань, близькі до фактичних показників надійності. Тому орієнтуватися при виборі лічильника на зазначену в документації величину МПІ як критерій надійності навряд чи доречно. У наших умовах її може замінити тільки репутація фірми-виробника.

ПРО ВИРОБНИКІВ

Швидкий прогрес в галузі електронних лічильників призвів до того, що норми відповідних стандартів істотно відстають від фактично досягнутого технічного рівня. Крім того, деякі функціональні характеристики й параметри дотепер не стандартизовані. Кожен виробник змушений нормувати їх самостійно або не нормувати взагалі. У результаті споживачеві важко зробити правильний вибір потрібних споживачеві лічильників, який, зазвичай, здійснюється тільки за стандартизованими параметрами без врахування інших не менш важливих параметрів.

Утруднює цей вибір і підхід, що зберігся ще з радянських часів, до вимог вітчизняних стандартів, коли відповідність зазначеній нормі вважається безумовно достатнім критерієм, тимчасом як, по суті, норма є лише рівнем, нижче якого не можна опускатися. Так прийнято в усьому світі. Тільки із цієї причини російські лічильники, що відповідають вітчизняним стандартам, гармонізованим зі світовими стандартами (МЕК), найчастіше поступаються закордонним, які майже завжди перевершують вимоги стандартів.

Насправді вимоги до лічильників, що перевищують стандартні норми, повинен задавати споживач, виходячи з реальних умов майбутньої експлуатації й місць встановлення лічильників. Виробники зобов'язані ці вимоги виконувати. У ринкових умовах це абсолютно нормальна умова. Однак вітчизняний споживач, що звик жити в умовах централізованої радянської планової системи, ще не навчився цим правом користуватися й задовольняється лічильниками, що відповідають державним стандартам. Це не завжди правильно й, зазвичай, призводить до додаткових витрат споживача на експлуатацію й ремонт лічильників, а також при створенні автоматизованих систем обліку.

СТАНДАРТИ НА ЕЛЕКТРОННІ ЛІЧИЛЬНИКИ

Електронні лічильники, або, більш точно, статичні електролічильники змінного струму активної енергії, повинні відповідати міждержавним стандартам ГОСТ 30206-94 (МЕК 687-92) «Статичні лічильники ват-годин активної енергії змінного струму (класи точності 0,2S і 0,5S)» і ГОСТ 30207-94 (МЕК 1036-90) «Статичні лічильники ват-годин активної енергії змінного струму (класи точності 1 і 2)». Ці стандарти уведені замість ГОСТ 26035-83 «Лічильники електричної енергії змінного струму електронні».

Зазначені стандарти установлюють вимоги до виготовлення й типових (контрольних) випробувань робочих однофазних і трифазних лічильників трансформаторного й прямого вмикання, що вимірюють активну енергію як в одному, так і в обох напрямках.

Стандарти поширюються на стаціонарні лічильники, що установлюються усередині приміщення й мають у своїх корпусах убудовані твердотільні вимірювальні елементи й рахункові механізми. Хоча ці документи й не регламентують правила проведення приймально-здавальних і періодичних (на відповідність технічним вимогам) випробувань, проте їхні вимоги враховуються й при таких випробуваннях.

Стандартні технічні вимоги до лічильників складаються з таких основних груп:

- стандартні значення електричних величин (номінальні й максимальні значення струму, напруги й частоти);
- механічні вимоги (вимоги до конструкції загалом, до корпусу, затисків, дисплея вимірюваних величин, вихідних пристроїв, маркування; захисту від пилу, води, вогню тощо);
- кліматичні вимоги (установлені й граничні діапазони температур і відносної вологості);
- електричні вимоги (вимоги щодо споживаної потужності, впливу напруги живлення, струмових перевантажень, самонагрівання тощо);
- електромагнітна сумісність (вимоги щодо захисту від електромагнітних перешкод і придушення радіоперешкод);
- метрологічні вимоги (вимоги до точності в різних кліматичних умовах і при впливі інших факторів);
- інші (додаткові) вимоги (вимоги до телеметричного передавального пристрою лічильника, до транспортування, зберігання тощо).

У зазначених документах відсутні вимоги до функціональних характеристик лічильників - набору їх функціональних штатних параметрів, убудованих годинників і календаря, інтерфейсів лічильників і їхніх протоколів, архівів. Ці характеристики визначаються індивідуально виробниками лічильників на основі інших специфічних стандартів, власних технічних умов і мають широкий діапазон, залежно від виробника, що пов'язано з досвідом, кваліфікацією й технологічними можливостями виробників, а також їхньою маркетинговою політикою.

Відповідність лічильників, що випускаються, установленим стандартним і індивідуальним вимогам виробника забезпечується за допомогою системи випробувань, що включають приймально-здавальні, державні (при запуску продукції в серію й у випадках модернізації лічильників) й періодичні. Серійні зразки піддаються приймально-здавальним випробуванням, що включають перевірку функціонування й метрологічних характеристик у нормальних умовах експлуатації (за відсутності дії впливаючих факторів, тобто величин, здатних вплинути на робочі характеристики лічильника).

Вважається, що при строгому виконанні вимог конструкторської документації й дотриманні техпроцесів зазначена система випробувань гарантує належну якість лічильників і повну відповідність стандартам і технічним умовам виробника.

Однак практика породжує сумнів в ефективності існуючої системи випробувань в умовах конкурентного ринку електронних лічильників і дії на цьому ринку підприємств різної форми власності з різними фінансовими можливостями. Часто бажання виробника «швидше й у більшому обсязі завоювати ринкову нішу або виграти великий тендер не підкріплюється належною якістю його продукції. Адже для забезпечення цієї якості потрібно вкласти значні кошти в створення, розвиток і підтримку внутрішньозаводської системи якості, випробувальної бази й стендового обладнання, а також забезпечити жорсткий контроль за виготовленням продукції по всьому технологічному циклі виробництва.

ТЕНДЕР – НЕ ПАНАЦЕЯ

На думку багатьох фахівців, нинішня система конкурсних закупівель електролічильників для енергосистем вирішує далеко не всі завдання, заради яких вона, властиво, і вводилася. Зовсім не факт, що з її допомогою вдається усунути протекціонізм і лобіювання. Найчастіше тендер дозволяє одержати тільки уявне зниження витрат за рахунок цінового конкурсу, але при цьому не дає жодної гарантії довговічності і якості закуплених електролічильників.

А який в цьому випадку ступінь відповідальності виробника? Виробник, стурбований проблемою зниження відпускної ціни для перемоги в тендері, застосовує дешевші комплектуючі і бере на себе підвищені гарантійні зобов'язання, які можуть бути шість і більше років. У випадку відмови, лічильник буде напевне замінений, однак енергокомпанія зазнає збитків - витрати на демонтаж і монтаж лічильника.

Важливо визначити складові якості лічильників електричної енергії.


Основним показником традиційно є метрологічна точність. При цьому нині варто наголошувати на стабільності величини похибки в часі й при впливі зовнішніх факторів, як-от навколишня температура, електромагнітне випромінювання, струми й імпульсні перенапруги в мережі.

Другий показник - безвідмовність. При цьому слід виділити типи відмови: повна непрацездатність (лічильник не робить обчислень і не відображає дані вимірів); часткова непрацездатність (іде процес обчислення, про що сигналізує світлодіод, але відсутнє відображення обмірюваних даних); прихована непрацездатність (вимірювання енергії з дуже великою похибкою). У всіх випадках для відновлення точного обліку необхідні витрати на ремонт і на оплату праці персоналу. Ці витрати визначають вартість експлуатації електролічильника протягом терміну служби.

Як захисний захід енергокомпанії ввели на конкурсних торгах вимоги до збільшення гарантійного терміну обслуговування електролічильників. У результаті заводи-виробники взяли на себе зобов'язання щодо заміни лічильників ледь чи не на весь термін межповірочного інтервалу. Енергокомпаніям здається, що проблема вирішена. Однак витрати на демонтаж і монтаж лічильника лягають на енергокомпанію. Таким чином, дешевий ненадійний лічильник обійдеться енергокомпанії у велику суму, що перекриває уявну вигоду.

ІСТИННА ЯКІСТЬ – ВЕЛИКИЙ СЕКРЕТ КОМПАНІЇ?

На жаль, у практиці проведення тендерів на закупівлю великих партій лічильників для енергосистем має місце несумлінна конкуренція й спроби ввести покупця в оману. При проведенні тендерів уповноважений представник виробника має право змінювати гарантійний строк, і це, мабуть, у компетенції заводу-виробника, тому що забезпечення даної умови залежить тільки від його готовності прийняти на себе додаткові витрати. Така практика на тендерах широко використовується.

Але є випадки, коли одночасно зі збільшенням гарантійного терміну представник заводу-виробника самовільно збільшує й МПІ пропонованого виробу! На це він не має права, тому що МПІ встановлюється за узаконеною процедурою. Це, звичайно ж, не «активна маркетингова політика», а 100%-ний обман покупця, тому що обіцяну властивість товару виробник гарантувати покупцеві не в змозі.

У розвинених країнах компанії-виробники не спекулюють на гарантійному терміні обслуговування. Цей параметр не є конкурентною перевагою. Він, зазвичай, установлюється на рівні від одного року (для складних лічильників) до трьох років (для простих лічильників), при цьому, звичайно, не мається на увазі, що через 3 роки лічильник відмовить. Демонтаж і монтаж лічильника у випадку його виходу з ладу коштують дорого. Тому енергокомпанії в розвинених країнах не покладаються на сліпий конкурс, а розраховують на свій досвід і репутацію постачальника.

Виробники лічильників повинні створювати умови для можливості об'єктивної оцінки рівня якості лічильників електричної енергії. Тобто давати на вимогу енергокомпаній повну інформацію про застосовані компоненти, оприлюднювати характеристики, що відображають надійність компонентів, брати участь у незалежних рейтингових випробуваннях. Компаніям-виробникам лічильників, що поставили за мету якість, у цьому випадку нема чого боятися, і вони готові відкрити свої дані. При цьому ніхто не заміряється на ноу-хау компаній, тому що перелік компонентів з їхніми даними щодо точності й надійності не розкриває ніяких секретів.

Страхуючи себе від можливих помилок, багато західних енергокомпаній створюють власні випробувальні центри. Так, наприклад, найбільша енергокомпанія Німеччини - RWE має свою випробувальну базу для оцінки реальної якості закуповуваних для власних потреб лічильників. При цих випробуваннях ціна визначається як інтегрована величина, що враховує експлуатаційні витрати. Компанія RWE регулярно проводить випробування лічильників компаній Сіменс, ЕМХ, Актарис, Ландис і Гир, Ельстер і публікує дані.

Одна з німецьких компаній-виробників електролічильников - ЕМХ проаналізувала російські моделі лічильників класу точності 0,2S і відзначила, що в Німеччині ці лічильники не були б куплені. Відзначено, що при доброму програмному забезпеченні й правильно обраних процесорах і мікроконтролерах, усе, що стосується надійності й точності, виконано некоректно, на догоду максимальному зниженню ціни.

ФАКТОРИ ВИБОРУ

Є простий рецепт - енергокомпанії повинні відмовитися від конкурсу відпускних цін і перейти до конкурсу мінімальних експлуатаційних витрат. Електролічильник - це унікальний прилад з дуже тривалим терміном служби й без можливості об'єктивної оцінки його якості користувачами, якщо тільки це не повна відмова. Тим більше, що при взаєминах постачальника й споживача енергії споживач часто не зацікавлений у якісній роботі лічильника. Тому завдання підвищення рівня якості електролічильників - це насамперед актуальне завдання для енергокомпаній. Це вони повинні голосувати за якість сьогодні, щоб не втратити кошти завтра.

Навіть не маючи даних незалежних рейтингових випробувань, можна значною мірою уникнути додаткових витрат і подальших труднощів з експлуатацією закуповуваних електронних лічильників. Необхідно більш точно враховувати при закупівлі такі фактори, як місця встановлення електролічильників і можливі умови подальшої експлуатації. Знання даних факторів дозволить більш точно вибрати електронні лічильники за їх «допоміжними» параметрами, навіть якщо вони й не стандартизовані, або зажадати, щоб окремі стандартизовані показники були істотно вищими від зазначених у стандартах.


За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Деревообробник"
derevo.com.ua

Теги та ключові фрази
лічильники сіменс, електронний лічильник.причина!не горит свет, характеристика електронного лічильника, ландіс гір счетчики, самый дешевый эл счетчик энергии однофазный, трехтарифный счетчик тарифы, обман лічильника елек, електро личильники, виробники електролічильників, Умови транспортування електронних лічильників


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.