Як видно з таблиці, ці освітленості різко змінюються (в межах від 20 до 200 лк) залежно від оздоблювання освітлюваних фасадів і, найголовніше, від яскравості навколишнього фону (таблиця 2).

Таблиця 2
Середні значення яскравості фона, кд/м2 , на вулицях міст

В деяких випадках, коли освітлюваний об’єкт розташований на деякій віддалі від інших освітлюваних споруд, наприклад серед зеленого масиву, можна наведені в таблиці освітленості знизити в 2-3 рази. Якщо ж необхідно забезпечити видимість освітлюваного об’єкта з великої віддалі (більше 1 км), то вказані в таблиці значення освітленості слід збільшити в 1,5 раза. Таке ж збільшення освітленості слід приймати і в тих випадках, коли на освітлюваних фасадах є дрібні архітектурні і скульптурні деталі малих розмірів, які відіграють суттєву роль у сприйнятті архітектури споруди загалом.

Архітектурне освітлення фасадів у більшості випадків здійснюється прожекторами. Вони встановлюються на розміщених спорудах, на колонах зовнішнього освітлення прилеглих територій, на різних майданчиках і виступах безпосередньо освітлюваної споруди, а також на землі, перед спорудою, причому зазвичай маскуються в зелених насадженнях. Прожектори розміщуються групами, рідше –поодиноко. Дуже важливо для створення необхідного ефекту правильно вибрати джерело світла та тип прожектора. Найбільш складною проблемою, особливо для малих відстаней спостереження, а також при освітленні історичних об’єктів є установка світлових приладів. Реалізувати ідеальну ситуацію, коли світлові прилади сховані від прямого спостереження, вдається досить рідко, і то за рахунок погіршення якості освітлення.

Для освітлення нижньої частини будівель при близькому розміщенні світлових приладів найбільше надаються кососвіти типу ЖО 07-250/400-41/51 і ЖО 03-70/100/150-41/51. За рахунок спеціальної кривої світлорозподілу вони дозволяють досягти максимальної рівномірності освітлення нижньої частини фасаду будівлі і найбільш ефективно використати світловий потік джерела світла. Розташовувати прожектори можна безпосередньо на землі або на невисоких підставках. Кососвіти використовують також для підсвітки западаючих елементів будівель.

Для освітлення середньої частини будівель, а також верхньої частини невисоких будівель підходять параболоциліндричні прожектори з чарунковими відбивачами типу РО 03В-80/125-01, ГО 03В-125/175-01, ГО 07В-250/400-01, РО 07В-250-01. Найпростіший спосіб розміщення їх - на опорах вуличного освітлення.

Для освітлення верхньої частини високих будівель, а також для акцентованої підсвітки окремих елементів будівель підходять параболокругові прожектори типу ЖО 07В-250-31,ГО 07В-250-31, ЖО 05В-70/100-31/21, ГО 05В-125-31/21, ГО 09-125,  ЖО 09-70/100, РО 09-80/125.

Прожектори типу ЖО з натрієвими лампами дають досить хороший ефект при освітленні ними фасадів, які мають сірий або жовтий колір. Добрі результати отримують при освітленні ними огорож з темних металів або фарбованих під золото.

Для освітлення фасадів, пофарбованих різними кольорами, кращі результати отримують при використанні прожекторів типу РО і ГО з  лампами ДРЛ і ДРИ. Особливо хороший ефект створюється при освітленні фасадів, що мають голубувато-зелений колір, лампами ДРЛ, при цьому можна навіть дещо зменшити рівень освітленості.

Для того, щоб зробити попередній вибір кількості прожекторів і їх розміщення, можна рекомендувати такий прийом. Визначивши можливі місця установки прожекторів, необхідно розрахувати розміри світлової плями  на фасаді від одного прожектора для деяких середніх умов. Контури світлової плями визначаються кутами розсіювання прожектора. Заповнивши поверхню фасаду розрахованими світловими плямами, можна досягнути досить рівномірного освітлення за рахунок перекривання плям. Цей прийом досить не точний і допускається як попередній, а найбільш надійним способом проектування установки архітектурного освітлення є макетування.




За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Електротема"