Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Сонячна станція за перші 10 днів роботи принесла господарям 1100 грн
16.08.2017р.

Оксана і Валерій Чуб з Чернігова встановили на даху...

Проекти наших компаній впроваджуватимуть у Казахстані
16.08.2017р.

Міністерство енергетики Казахстану відібрало низку...

У супермаркеті Lidi запущено станцію швидкої зарядки електромобілів
15.08.2017р.

Компанія «АББ» поставила свою станцію швидкої...

Запропоновано знизити тариф на 10%
15.08.2017р.

НЕК «Укренерго» пропонує НКРЕКП зменшити тариф на...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

2907
10.10.2008р. |
Альтернативна енергетика: проект ``Сонце в руках``
Цією публікацією ми продовжуємо серію статей винахідника Аркадія Степанчука, який замахнувся на спростування загальноприйнятої теорії будівництва ВЕС. Аркадій Миколайович, вивчивши світовий досвід і забракувавши його як громіздкий, складний і дорогий, розв’язав для себе цю проблему.

Гармонічне єднання із природою - насамперед! Сонце в руках

Проект «Сонце в руках» складається із трьох, пов'язаних єдиним задумом технологій: вітросилової, масової переробки біовідходів з одержанням газу метану й сільськогосподарських добрив та будівельної. При створенні даного проекту я поставив перед собою мету: не тільки домогтися повної автономності, незалежності від існуючих у державі дорогих і непоновлюваних джерел енергії, але й з максимальною ефективністю використовувати невичерпні, поновлювані джерела енергії: вітер і біовідходи.

При роботі над проектом стало очевидним, що таке використання має бути гібридним, комбінованим, тобто вітер допоможе біоенергетиці, а вона, своєю чергою, допоможе використовувати його (вітрову) мінімальну швидкість 2,5 м/сек, що дозволяє провокувати й трансформувати в даній установці повітряну конвенцію - (вітер), яка перевершує первісну в 2-3 рази, тобто до 8 м/сек, придатну для промислового застосування. Так може вирішуватися проблема використання малих вітрів, тобто гібридні вітробіоенергетичні установки зможуть працювати повсюдно й постійно. У відповідних умовах і при надлишку, скажімо, електроенергії, яку вони вироблятимуть, її можна буде віддавати в нині існуючі енергетичні системи й, навпаки, при нестачі її можна брати, а лічильник покаже, хто повинен платити.

Будівельна технологія, що розроблена мною є складовою проекту "Сонце в руках", як найбільш ефективна й дешева з усіх відомих нині у будівельній індустрії, повинна допомогти в здійсненні цього задуму.

Проект є безвідхідною технологією із замкнутим циклом і базується на основному принципі: гармонічне єднання із природою – насамперед. Процес деградації біосфери планети Земля можна й потрібно зупинити. Людство не повинне "задихнутися у власних відходах". На основі цієї чіткої концепції можна вийти з екологічної кризи, у якій перебуває людство.



Роль екології як науки, особливо екологічної економіки, тут дуже велика. Вона повинна взяти до уваги не тільки витрати на освоєння природних багатств, але й на охорону й відновлення біосфери, з огляду не тільки на критерії прибутковості й продуктивності, але й екологічної обґрунтованості технічних "ноу-хау", екологічного контролю планування промисловості й природокористування. Екстенсивна економіка й грабіж природних багатств повинні відійти назавжди!

Більше того, якщо нові технології будуть не надто прибутковими, натомість в екологічному аспекті більш безпечними, тоді їм і треба віддавати перевагу при впровадженні їх у господарську практику.

Як відомо, промислова вітроенергетика стоїть на першому місці серед нетрадиційних поновлюваних джерел енергії (НПДЕ). Але її подальший розвиток стримується насамперед через те, що вона заснована на застосуванні досить неефективних пропелерних вітродвигунів, запозичених від вітряних млинів. Вони громіздкі, складні й дорогі. Чим більшою є потужність, тим вищою є щогла-опора й важчими як саме вітроколесо, так і головка з генератором, яка розміщена на великій висоті. Їхня вага досягає сотень тонн!
Конструкції повітряних гвинтів (пропелерів) і гребних гвинтів добре підходять для літаків і водних суден. Але тут вони працюють від двигунів внутрішнього згоряння. А от спробуйте отримати ту ж потужність, при який звичайні гвинти рухають ці судна, від повітряного потоку (вітру). Яких розмірів повинні бути лопаті? Десятки метрів! Сама обтічність, що лежить в основі самостійної роботи цих гвинтів, тут є безглуздою. Уже при швидкості вітру нижче 6 м/сек їхнє промислове використання неможливо. Тому доводитися вишукувати місцевості з вітровим потенціалом, де дмуть вітри зі швидкістю більше 6 м/сек. Саме із цієї причини ми не бачимо повсюдного поширення вітроустановок на повітряних гвинтах. Наступними серйозними недоліками пропелерних вітроустановок є:

- блокування значних земельних територій;

- необхідність установлювати щогли - опори складної конструкції;

- треба передбачати стумознімальний механізм, щоб не закручувався кабель;

- треба влаштовувати систему автоматичної орієнтації на повітряний потік (вітер);

- необхідність їх будувати далеко від житла через створювані шумові ефекти, коли на кінцях лопатей вітроколіс великого діаметра швидкості потоку повітря досягають надзвукових. При цьому виникає інфразвуковий ефект, що негативно впливає на людину й інших біологічних суб'єктів. Шум виникає також при виробітці в нижніх частинах підшипників, крайніх від гвинта, і у верхніх частинах підшипників, що стоять з іншого боку ступиці, - все це створює стукіт, тобто в самій конструкції вже закладена ця вада, тому що вітроколесо спирається на виступаючу вісь із підшипниковим вузлом тільки з одного боку;

- використовується багато металу на одиницю потужності. Правда, нині існує тенденція виготовляти лопаті вітроколіс зі скло- і вуглепластика. Ця технологія також трудомістка й витратна. До цього варто додати, що необхідного екологічного аналізу наслідків хімічного виробництва, пов'язаного зі створенням цих конструктивних матеріалів, не існує.

Не все добре складається й з використанням сонячної енергії. Для її промислового, а не тільки побутового (по суті модельного) використання є серйозні перешкоди. Більші параболічні системи концентраторів вимагають великих площ землі. А для виготовлення великих дзеркал застосовується ртуть. У виробництві напівпровідникових перетворювачів (фотоелементів) використовуються сполуки миш'яку, селену, сурми, кадмію й інших токсичних хімічних елементів, для яких застосовуються досить складні й дорогі методи очищення при очищенні стічних вод виробництва й викидів в атмосферу.

Жахлива картина спостерігається з біовідходами побутового, міського, промислового, лісового й сільськогосподарського походження. І це все при тому, що все це є чудовою сировиною для одержання газу метану й високоякісних сільськогосподарських добрив. Але люди не переобтяжують себе цією проблемою. Будують сміттєпереробні заводи, розробляють технології з використанням методу піролізу, будують так звані спеціальні полігони з вистиланням їхнього дна поліетиленовою плівкою - все це відбувається без належного екологічного аналізу й обґрунтування, а тому може призвести до таких непередбачуваних наслідків, як вибух Чорнобильської АЕС.

Як відомо, джерелом будь-якого виду енергії на Землі є сонце. Завдяки фотосинтезу в рослинах накопичується органічна маса, відбувається консервація сонячної енергії, що використовується тваринами і далі засвоюється мікроорганізмами: усілякими бактеріями й грибками, а вони, своєю чергою, є джерелами живлення для рослин і тварин.

Вітер також є активним учасником цього вічного круговороту речовин у природі, складною субстанцією цього круговороту. Це не просто повітряна конвенція великого масштабу, адже повітря (його носій) є джерелом живлення й учасником фізико-хімічних процесів, які відбуваються в природі. Так, азот (80% повітря) у живих організмах за допомогою бактерій перетворюється в амінокислоти, які потім синтезуються в білки - «цеглинки» усього живого. А яку роль у житті відіграє кисень і вуглекислий газ, всім давно відомо. 
 


Пропонований мною проект "Сонце в руках" є екологічним, економічним, компактним, досить простим у виконанні. Вітросилова технологія включає запатентовану розробку:

1. Пірамідальний вітряний двигун (ПВД).
2. Пірамідальний вітряний двигун (2 корисні моделі).
3. Пристрій обмеження обертів ПВД.
4. Пристрій опорного вузла ПВД.
5. Пристрій гасіння струсів вітросилової установки (ВСУ).
6. Вітросилова установка великої потужності, у якій використовується ПВД.

Перебувають на експертизах, по суті, в патентних інститутах, ще дві заявки:

7. Удосконалений пірамідальний вітровий двигун.
8. Вітровий приймач для ПВД.
Готуються ще три заявки на винаходи для представлення в патентні відомства:
9. Пристрій опорно-поворотного вузла для вітроприймача ВСУ.
10. Пристрій захисту ВСУ від зледеніння й снігового покриву.
11. Удосконалений ПВД (корисні моделі).

Зі списку цих розробок видно, що поз. 1, 2, 6, 7 і 11 - це винайдені мною турбіни. Їх усього сім модифікацій. Є діючі їхні моделі, готові демонструвати свою працездатність як від простого настільного вентилятора, так і на відкритому повітрі.
Позиції 3, 4, 5, 8, 9 і 10 - це все те, що забезпечує ПВД належну працездатність і безпечну експлуатацію ВСУ загалом.


За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Електротема"

 

Теги та ключові фрази
згорання біовідходів, конструкція вітрового млина, уаки э 380 220 127, нкре сайт, автономні вітросилові установки, інфразвуковий генератор, пщ, як виготовити гвинт повітряний, «ЕлектроТЕМА» №11+аркадій степанчук, винахідники в області сміттєпереробки
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.