Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Ринок електроенергії вимагає підвищення тарифів…
20.09.2018р.

В Україні тариф для населення на сьогодні покриває...

«Volvo» представила електровантажівку із запасом ходу 300 км
18.09.2018р.

«Volvo Trucks» презентувала нову електричну вантажівку...

На горі Хом'як у Карпатах встановили сонячні панелі
18.09.2018р.

На вершині карпатської гори Хом’як змонтували...

Родина завдяки CЕС заробляє 6 тис грн за місяць
17.09.2018р.

Родина Марчуків з села Дубище Чуднівського району...

Львів цілком перейде на відновлювану енергетику
14.09.2018р.

Учора, під час офіційного відкриття Міжнародного...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

6589
03.11.2008р. |
Індукційний чи електронний?Вибір лічильника - це результат зваженого рішення та аналізу конкретної ситуації.
Нині індукційні лічильники є основним засобом обліку електроенергії, вони продовжують справно функціонувати. Чи скрізь і завжди потрібно замінювати індукційні лічильники електронними? Чи справедливе тотальне захоплення електронними приладами? Чи виправдані витрати на заміну лічильників у сільському господарстві та в роботі з фіксованими навантаженнями? Чи достатня якість електронних лічильників для того, щоб вони працювали надійно й довго?

Колишній СРСР славився низькими цінами на енергоресурси. Економія енергоресурсів не мала сенсу і, відповідно, не була розвинена й галузь їхнього обліку. Перевитрата електрики слабко позначалися на бюджеті населення й підприємств. Прилади обліку вироблялися відповідного рівня, клас точності - 2,5. Заводи-виробники не квапилися з переходом на сучасні моделі, хоча індукційні лічильники були розроблені ще в 60 – 70-х роках минулого століття, а в 1968 році була прийнята перша постанова про двотарифний облік. Старий парк лічильників був розрахований на малі навантаження, індукційні лічильники класу 2,5 становили більше 90% усього парку приладів обліку.

У 70-ті роки в Європі створюються перші електронні лічильники. Передумовою їх розробки був не тільки розвиток електроніки, але й потреба реалізації більшої кількості складних функцій, ніж у простому накопичувальному обліку електроенергії у зв'язку зі зростанням вартості енергоносіїв. Впровадження багатотарифного обліку, технологій АСКОЕ, покликаних прийти на зміну елементарному списуванню показань вручну, перехід на вищий клас точності приладів - основні переваги електронних лічильників. А з інтеграцією в схемі електронних лічильників мікропроцесора колдо реалізованих функцій розширилося. Таким чином, розвиток електронних лічильників на Заході ґрунтувалося на розширенні функційних можливостей індукційних лічильників.

У пострадянських країнах ці процеси почали активно розвиватися лише в 90-х роках минулого століття. Зумовило їх подорожчання електроенергії, залежність ціни на електроенергію від часових зон (добових, тижневих, сезонних), реструктуризація й приватизація електроенергетики з появою власників, для яких облік став основним засобом зниження витрат і підвищення прибутковості електроенергетичного бізнесу.

У сформованих умовах заводи-виробники взялись оновлювати лінійку своєї продукції, освоюючи виробництво електронних лічильників і модернізуючи індукційні до класу 2,0. Ресурс підвищення класу точності індукційних лічильників (вище 2,0) був практично вичерпаний і можливий лише з використанням високоточного обладнання й прецизійного регулювання, що робить їх вартість невиправдано високою. Спочатку розроблювачі електронних лічильників використовували мікросхеми малого ступеня інтеграції, що й визначало невисокий рівень надійності електронних лічильників і досить високу їх ціну. Ситуація змінилася з появою серійних мікросхем для лічильників електроенергії компанії Analog Devices (а тепер уже й інших фірм). Уявна простота технологічного процесу залучила на цей ринок велику кількість компаній. Вони зуміли створити попит на електронну продукцію, постійно знижуючи в конкурентній боротьбі вартість, тобто роблячи електронні лічильники привабливішими для споживача. Тому створюється оманливе враження про неминуче припинення випуску індукційних лічильників.

НЕДОЛІКИ ТА ПЕРЕВАГИ

Переваги електронних лічильників:

- високий клас точності (0,2S; 0,5S);
- збереження високого класу точності в умовах низьких і швидкозмінних навантажень;
- багатотарифність;
- доступність обліку різних видів енергії одним приладом;
- можливість вимірювання кількості і якості енергії та потужності;
- здатність тривалого зберігання даних обліку й доступу до них;
- фіксація несанкціонованого доступу й випадків розкрадання електроенергії;
- дистанційне знімання показників різними цифровими інтерфейсами;
- розрахунок втрат;
- створення сучасних АСКОЕ;
- облік одним приладом різних видів енергії у двох напрямках.

Є і декларовані, але не безперечні переваги:

- захищеність від традиційних методів розкрадання електроенергії, але з'являється усе більше нових методів, які застосовуються тільки до електронних лічильників (вплив постійним або змінним магнітним полем на звітний пристрій або котушку, електрошокер тощо);
- тривалий термін міжповірочного інтервалу (МПІ), - до 16 років, але це результат лише прискорених випробувань, а то й просто теоретичних розрахунків. На Заході із введенням у схему автоматичного підлаштування опорної напруги й компонентів зі стабільними характеристиками вдалося домогтися для електронних лічильників МПІ = 12 років, причому це реальні показники.
Є й недоліки:
- практично незахищені від комутаційних і грозових перепадів напруги;
- висока ціна;
- відсутність сервісних центрів.

Але чи скрізь ці переваги так важливі? І чи такі критичні ці недоліки? Високий клас точності, безумовно, потрібний у точках обліку, де проходить величезна кількість енергії. І вартість цих лічильників (0,2; 0,5) на порядок вища. А в побутовому секторі класу 2,0 цілком достатньо.

Високий клас точності в умовах швидкозмінних навантажень, звичайно, важливий, але де виникають такі навантаження? У багатоквартирному будинку, у квартирі, ліфтовому господарстві, гаражі, на дачі, на промисловому підприємстві? Мабуть, лише на підприємстві.
 


Багатотарифність - безумовна перевага електронного лічильника, в побутовому секторі практично ігнорується. Планово лічильники здебільшого, заміняють однотарифними. У промисловості, звичайно, обсяг споживання електроенергії великий і багатотарифність реально дає змогу якось вирівнювати навантаження. Але там інший клас лічильників.

Можливість обліку двох видів енергії в побутовому секторі нині взагалі не актуальна.

Нема рації аналізувати всі переваги електронних лічильників і їхні недоліки, зрозуміло, що переваги електронних лічильників - це недоліки індукційних лічильників:

- низький клас точності (2,0);
- зростання похибки при зниженні навантаження;
- порушення метрологічних характеристик при швидкозмінному навантаженні й при несинусоїдальному струмі;
- слабкий захист від традиційних методів розкрадання електроенергії;
- обмежені можливості дистанційного знімання даних;
- підвищене власне споживання колами струму й напруги;
- необхідність використання в точці обліку декількох лічильників за видами енергії.

Вони актуальні за великих навантажень, у відповідальних точках обліку, в місцях, де необхідно контролювати потужність, якість електроенергії тощо і де більша вартість лічильника, безумовно, виправдана і є можливість дистанційно контролювати його роботу.
Електронний лічильник, зазвичай, відмовляє не на вхідному контролі, а в процесі експлуатації, на відміну від індукційного. А це вже втрати іншого рівня, які часом набагато перевищують вартість лічильника.

ЧУЖІ ПОМИЛКИ

На початку 90-х років минулого століття закордонні виробники вимірювальної продукції відчували приблизно таку ж ейфорію. Так, наприклад, в Англії частка електронних лічильників електроенергії досягла 95%, однак нині ця цифра зменшилася до 65%. З Європи заводи з виробництва індукційних лічильників перемістилися до країн, що розвиваються, і виготовлять мільйони лічильників, що знаходять свою нішу на ринку та виконують свою функцію. Адже ресурс індукційного лічильника - десятки років: і навіть через 50 років деякі з них будуть відповідати заданому класу точності.

Проблема вибору індукційного або електронного лічильника трохи надумана. Вони призначені для різних секторів ринку. Рано відмовлятися від застосування індукційних лічильників, як і не варто недооцінювати електронні. Насамперед, треба вирішити, чи є можливість і необхідність скористатися всіма перевагами лічильників і не звертати увагу на їхні недоліки.
Вибір лічильника - це результат зваженого рішення та аналізу конкретної ситуації.


За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Електротема"

 

Теги та ключові фрази
схема вiдмотки лiчильника, як працює індукційний лічильник, обмеження використіння індукційних лічильників, видмотка електроличильникив, Трансформатор для відмотки електролічильника, індукційний лічильниу купити, відмотка індукційного лічильника, индукцииний личильник, застосування индукцийних личильникив, купити щит для індукційного електролічильника
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
 19/09/2018
24
Більше пропозицій за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.