Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Консолідація зусиль для забезпечення сталого розвитку…
19.11.2018р.

9-й Міжнародний форум з енергетики для сталого...

Енергоальтернативна ініціатива інженера-селянина
16.11.2018р.

Фаховий інженер Анатолій Стафійчук з села Бронниця,...

За 10 місяців експортовано електроенергії на $266 млн
16.11.2018р.

Україна у січні – жовтні 2018 року експортувала...

Планують цілком перейти на «зелену енергетику»…
15.11.2018р.

Іспанський уряд оприлюднив законопроект, відповідно...

До 2030 року виробництво електроенергії на світових ГЕС збільшиться на 50%
15.11.2018р.

В той час як сонячна та вітрова енергетика постійно...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

2053
25.05.2009р. |
Якщо загнуздати блискавку...

Кому з нас не відоме це природне явище – блискавка. Як його тільки не трактують необізнані люди, зокрема у забобонно-настроєвому плані. А за суттю – це не що інше, як електричний розряд в повітрі між землею і хмарами або між хмарами, тобто електрична дуга, виникнення якої супроводжується світловою та звуковою енергією.

Допитлива людина не раз вже замислювалася над тим, як би „загнуздати” оту незалежну напругу, ловити її і спрямовувати в практичне русло. Для не обізнаних це може видатися дещо фантастичним, але для фахівців-енергетиків в тому не має чогось надзвичайного, оскільки розмови з цього приводу точаться вже багато років і цілком можливо, що через рік-другий ми будемо свідками діючого зразка „збирача блискавок”.

Однак, проблем, пов’язаних з цією справою, – прірва. Найперше, що треба мати на увазі, це те, що  блискавки є не надто надійними постачальниками електрики. Передбачити завчасно місце грози навряд чи можливо. Очікувати ж її на одному місці – марна річ.

Блискавка – це напруга до сотень мільйонів вольт і піковий струм до 200 кілоампер. Для того щоб „живитися” тими стрілами-спалахами, треба їх енергію якимось чином накопичувати за тисячні частки секунди, впродовж яких триває основна фаза розряду, а потім повільно віддавати у мережу, перетворюючи у стандартні 220 вольт і 50 або 60 герц змінного струму. Маймо на увазі, що удар блискавки, який видається нам миттю, насправді складається з декількох фаз. Під час розряду блискавка проходить доволі складний процес. Спочатку з хмари до землі (внутрішні хмарні блискавки не враховуємо) спрямований розряд-лідер, сформований електронними лавинами, котрі зливаються у розряди, які ще називають стримерами. Лідер створює гарячий іонізований канал, яким у протилежному напрямку пробігає головний розряд блискавки, вирваний з поверхні Землі сильним електричним полем. Далі всі ці стадії можуть повторитися два, три і десять разів за оті часточки секунди, впродовж яких триває блискавка. Тож спіймати цей розряд і спрямувати струм у потрібне місце надзвичайно складно..

Треба ще зважати на те, що блискавки, які „пробігають” між хмарами і землею, поділяються на два „дзеркальних” типи: одні спричинені від’ємними розрядами, що накопичуються у нижній частині грозової хмари, а інші – позитивними, які збираються у її верхній частині. Але другий тип зустрічається від чотирьох (в середніх широтах) до 17 (у тропіках) разів рідше, ніж розряди першого типу („від’ємні” блискавки) Цю різницю також необхідно враховувати при проектуванні накопичувачів небесної електрики.

Отже, з якого боку не глянь – проблем чимало. Тож чи варто, взагалі, зв’язуватися з блискавками? – закономірно може виникнути у будь-кого питання. Фахівці вважають, що варто. Якщо спорудити таку станцію у місцевості, де блискавки спостерігаються набагато частіше, ніж зазвичай, то якийсь резон в тому може бути. Крім того, є ще й одвічне людське прагнення проникнути у незвідане ...

Якщо ж розглядати питання у суто прикладній площині, то найкращим є досвід, американців.. З’ясувалося, що при одному сильному грозовому штормі, коли блискавки б’ють безперервно одна за одною, може виділятися така кількість енергії, якої вистачило б на забезпечення електрикою США впродовж 20 хвилин. Вражає? Безперечно. От тільки здійснити це...

Звичайно, яку б досконалу станцію, спеціалізовану на вловлені блискавок, не придумали, все ж її коефіцієнт корисної дії при перетворенні струму буде не стовідсотковим. Якщо грози над станцією траплялися хоч раз на тиждень (підраховано, що у будь-який момент над планетою бушує дві тисячі гроз), то перспективи виглядають вельми привабливими..

Вчені-теоретики і практики – люди, здебільшого, наполегливі (а, трапляється, й фанатичні), тож винаходять всілякі напрями і варіанти. З найпростіших – це орієнтація на певні зони. Так, американські пошуковці націлилися на Флориду, де є район особливо означений стрілами Перуна. А у глобальному масштабі проведені дослідження засвідчили найбільші потенційні можливості Африки. Нещодавно спеціалісти, які працюють з американським супутником „Місія вимірювання тропічних штормів” (Tropical Rainfall Measuring Mission – TRMM), опублікували звіт про одне з останніх своїх досягнень. На основі багаторічних спостережень цього супутника вони склали світову карту частоти блискавок, зафарбувавши ту чи іншу частину Землі відповідно до кількості сліпучих спалахів-розрядів, що виникають над кожним квадратним кілометром місцевості за рік. На цій карті є чимала зона у центральній частині Африканського континенту, де на квадратний кілометр припадає понад 70 блискавок за рік. Щоправда, в тропіках і ближче до екватора значна частка всіх блискавок виникає між хмарами або різним частинами однієї хмари. Для енергетики, нагадаємо, наразі продуктивними можуть бути лише блискавки класу „хмара – земля”. А ось у середніх широтах навпаки–значну частку грозових блискавок становлять саме „приземлені” розряди. Обізнаний з цією проблематикою оглядач видання „Энергетика и промышленность России» Всеволод Риков вважає, що і для його країни не все втрачено... Можливо, й ми можемо на щось претендувати, хоч, звичайно, не на такий щедрий екзотичний врожай, як в африканській зоні.

В Україні дослідження досі проводилися лише локально і мали-експериментальний характер. Найцікавішими є проекти винахідників США. Наприклад, американська компанія Alternative Energi Holdings повідомила, що незабаром здивує світ екологічно чистою електростанцією, яка вироблятиме струм за небачено низькою ціною – 0,005S за кіловат/год. Яким чином вона реалізовує цей проект, та як збирати енергію розрядів–не вказано. Можна тільки передбачати, що йдеться про блискавковідводи, обладнані гігантськими суперконденсаторами і перетворювачами напруги.

До речі, свого часу різні винахідники пропонували всілякі незвичайні накопичувачі – від підземних резервуарів з металом, який мав плавитися від блискавок, що потрапляють у блискавковідвід і нагрівав воду, пара якої крутила б турбіну, до електролізерів, що розщеплюють воду на кисень і водень. Як бачимо, процеси ці доволі складні і обійшлися б не дешево. Тому, очевидно треба шукати простіших рішень.

За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Електротема"

www.eltema.com.ua

 

 

Теги та ключові фрази
який вольтаж в молнии, електричні явища, все про блискавку, вольтаж блискавки, незвичайні хмари, львівелектросервіс, Стаття про блискавку, блискавка, торг юа, www.proelectro.info 4274


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.