Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Відкрито новий метод отримання електрики
12.12.2017р.

Група канадських інженерів з Альбертського...

Збиратимуть все більше відпрацьованих ламп і батарейок
12.12.2017р.

У 2018 році еко-бус збиратиме відпрацьовані батарейки,...

У Чорнобильській зоні побудують інфраструктуру для СЕС потужністю 1,2 ГВт
11.12.2017р.

Національна енергетична компанія «Укренерго»...

За кілька років Bitcoin може «з’Їсти» всю світову електроенергію
07.12.2017р.

До лютого 2020 року на майнінг біткоїнів знадобиться...

Компенсуватимуть 10% тіла кредиту на встановлення СЕС
07.12.2017р.

З 2018 року мешканцям Львівщини компенсуватимуть з...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

3515
27.08.2009р. |
Менеджмент енергозбереження на підставі міжнародного стандарту ISO 14001

Закон України від 22.12.05 «Про внесення змін у Закон України «Про енергозбереження» і Наказ Міністерства фінансів України від 04.07.06 «Про визначення Пріоритетних напрямів енергозбереження» і більшою мірою ситуація зізростанням вартості енергоресурсів звертають увагу вітчизняних енергоспоживачів на актуальність і необхідність енергозбереження.

У ресурсозбереженні є два шляхи досягнення цілей. Першим є прискорення модернізації виробничої бази на підставі нових ресурсоощадних технологій, де можливі значні фінансові обмеження. Другим шляхом є підвищення ефективності менеджменту засобами й ресурсами, де практично необмежені  можливості.

На жаль, вище вказані документи, незважаючи на наявність у них терміну «менеджмент енергозбереження», якось випустили з уваги такі інструменти, як сучасні системи менеджменту, і в першу чергу системи екологічного менеджменту на підставі міжнародного стандарту ISO 14001:2004.

Загальновідомо, що в силу своєї універсальності, сфері поширення, акцентуванням уваги як на охорону навколишнього середовища, так і на заощадження невідновлювальних природних ресурсів цей стандарт одержав широке поширення у світі. Слід відзначити, що на початок 2006 року понад 111 тисяч підприємств у 138 країнах світу сертифікували свої системи екологічного менеджменту на відповідність вимогам стандарту ISO 14001. У законі України «Про внесення змін у Закон України «Про енергозбереження» приводиться таке визначення «менеджмент енергозбереження» – система керування, спрямована на забезпечення раціонального використання споживачами паливно-енергетичних ресурсів».

Розглянемо практично, як можна на підставі методології стандарту ISO 14001 сформувати систему менеджменту енергозбереження, яка повинна бути вбудована в систему екологічного менеджменту, як одна з основних складових поряд зі складовою зменшення викидів, емісій, відходів. Модель системи менеджменту енергозбереження, побудована на принципах неперервного удосконалювання, наведена на рис. 1. Відмінність її від моделі, наведеної у стандарті ISO 14001, тільки в акцентуванні уваги на енергозбереження.

Примітка: Розглянуті підходи до менеджменту енергозбереження, також як і міжнародний стандарт ISO 14001, базуються на методології, відомій як цикл «Plan–Do–Check–Act (PDCA)» («Планування–Здійснення–Перевірка–Дія (удосконалювання»). Цикл PDCA можна коротко описати таким способом.

Планування: встановіть цілі та процеси, необхідні для досягнення результатів в енергозбереженні відповідно до політики, розробленої в організації.

Здійснення: виконайте (впровадьте) процеси.

Перевірка: контролюйте процеси відносно політики, цілей з енергозбереження й енергопоказників, законодавчих та інших вимог і фіксуйте результати контролю для проведення аналізу.

Дія: вжийте заходів для безперервного поліпшення ефективності системи менеджменту енергозбереження.

Якщо говорити про «Систему менеджменту енергозбереження», подібної до систем менеджменту якості, екології, безпеки на рівні відомих міжнародних стандартів (ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001), то треба мати на увазі, що вона повинна бути сформована, документована, впроваджена, підтримуватися у функціонуючому стані і постійно удосконалюватися, залишаючись завжди у законодавчому полі вимог з енергозбереження. Повинна бути чітко визначена сфера поширення системи менеджменту енергозбереження, тобто на яких видах діяльності і процесах підприємства вона акцентована. Як і в будь-якій системі менеджменту, головну роль виконують вище керівництво, яке повинно сформувати політику підприємства у сфері енергозбереження.

Політика підприємства – це заява про наміри у сфері енергозбереження, про основні шляхи, про участь персоналу, постачальників у процесах енергозбереження, зобов'язання щодо неперервного удосконалювання процесів енергозбереження.

Таким чином, політика підприємства – це, по суті, зобов'язання керівництва у сфері енергозбереження, побудоване на розумінні проблем енергозбереження конкретного підприємства, й орієнтири, які встановлюють для важливих з погляду енергозбереження, рішень і дій у діяльності підприємства. На зовнішньому рівні підприємство за допомогою Політики документує свою відповідальність з енергозбереження, що природно позначається на зміцненні позитивного іміджу підприємства.

Незважаючи на те, що Політика підприємства формується від імені вищого керівництва, до розробки її необхідно залучити максимально широке коло фахівців. Це необхідно для того, щоб вона не була набором теоретичних гасел, а враховувала специфіку конкретного підприємства, була актуальною і зрозумілої для всіх зацікавлених осіб. Політика підприємства повинна відображати фактичне розуміння й пріоритети підприємства з енергозбереження, щоб далі на її підставі неї були розроблені цілі підприємства з енергозбереження. Звичайно, що Політика підприємства у сфері енергозбереження повинна бути доведена до відома всього персоналу й інших зацікавлених сторін.

Розробивши політику енергозбереження, ми повинні перейти до етапу планування дій з її реалізації. Для реального впровадження системи менеджменту енергозбереження, передусім, необхідно провести енергетичний аналіз або, точніше, обстеження підприємства для того, щоб за результатами цього аналізу й відповідно до Політики енергозбереження визначити цілі і програми у сфері енергозбереження.

Такий аналіз повинен охоплювати такі ключові моменти:

– ідентифікація енергетичних аспектів, у тому числі аспектів, пов'язаних з нормальними експлуатаційними умовами й надзвичайними ситуаціями;

– ідентифікація законодавчих та інших нормативних вимог з енергозбереження, що ставляться до організації;

– експертиза існуючих технологій, обладнання, інфраструктури, практичних методів з енергозбереження і процедур, включаючи пов’язані з постачанням енергетичних ресурсів;

– оцінка результатів енергозбереження за попередні періоди.

Інструменти й методи енергетичного аналізу можуть бути різноманітними залежно від масштабів підприємства і його енергоємності. Більшим і/або енергоємним підприємствам, безумовно, необхідно провести енергетичний аудит. Невеликим підприємствам, для яких енергетичний аудит занадто дорого, варто почати з аналізу власними силами або із залученням зовнішніх консультантів.

У вищезгаданому Законі України «Про внесення змін у Закон України «Про енергозбереження» сказано, що енергетичний аудит проводиться з метою:

– визначення шляхів раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, запобігання необґрунтованих витрат на реалізацію енергозаощадних заходів;

– проведення енергозаощадних заходів і впровадження менеджменту енергозбереження;

– встановлення обґрунтованих обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів;

– визначення відповідності фактичних питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів нормам питомих витрат, встановленим у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

– надання висновків щодо ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у випадку поширення на цих споживачів дії економічного механізму енергозбереження.

У будь-якому разі, за результатами енергетичного аналізу (аудиту) ми повинні визначити, користуючись аналогією з термінами ISO 14001, ті елементи діяльності, продукції або послуг підприємства, які мають найбільший обсяг енергоспоживання на підприємстві. Без чіткого і конкретного визначення суттєвих аспектів енергоспоживання ми не зможемо намітити цілі і показники з енергозбереження.

Для цього розглядається енергоспоживання всіх процесів діяльності підприємства з випуску продукції або наданню послуг, службові приміщення й будівельні майданчики. Ступінь суттєвості енергетичного аспекту визначається двома показниками: питома вага енергоспоживання на даному підприємстві і ступінь відповідності встановленим урядом нормам питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів. Щодо продукції, то варто оцінити її енергоефективність стосовно енергетичних стандартів і кращих зразків аналогічної продукції, що є на ринку.

Певні (ідентифіковані) енергетичні аспекти ми заносимо до Реєстру енергетичних аспектів. Енергетичні аспекти повинні щорічно переглядатися й підтверджуватися з урахуванням можливих змін в енергозбереженні або нормативних вимогах. Що стосується нормативних вимог з енергозбереження, то кожне підприємство повинно ідентифікувати нормативні і законодавчі вимоги, що ставляться до його діяльності. Процедура такої ідентифікації повинна враховувати:

– джерела одержання інформації про закони й вимоги;

– частоту аналізу (актуалізації) законодавчих та інших вимог, що ставляться до енергозбереження;

– яким чином ці законодавчі та інші вимоги доводять до виконавців.

Аналіз фактичного стану справ в енергозбереженні на підприємстві і знання законодавчих та нормативних вимог дасть змогу накреслити конкретні цілі енергозбереження для різних рівнів (підрозділів) організації. Цілі і показники з енергозбереження доцільно формувати по усіх виробничих і допоміжних підрозділах з урахуванням використання найкращих енергоощадних технологій і, звичайно, з відповідною оцінкою їх економічної прийнятності.

Далі складаються програми або план заходів з досягнення цілей. Програма або план заходів повинні містити: розподіл відповідальності за досягнення цілей щодо відповідних рівнів і функцій організації, засоби й терміни, за які вони повинні бути досягнуті. Після етапу «Планування» ми приступаємо до наступного модуля системи менеджменту енергозбереження – «Виконання й функціонування».

Перше, що треба зробити у цьому модулі – визначити, хто за що відповідає, тому що функціонування системи менеджменту енергозбереження має на увазі певні зобов'язання всіх осіб, що працюють в організації або в її інтересах від своєї особи. Тому ролі й відповідальність у сфері енергозбереження не повинні розглядатися як покладені лише на службу, наприклад, головного енергетика, вони можуть також покладатись на інші служби організації, наприклад, оперативного менеджменту (керівництво підрозділів). Це зобов'язання повинне починатися з найвищих рівнів менеджменту. На підприємствах звичайно призначаються представники вищого керівництва з енергозбереження. Переважно, це головний енергетик, що має відповідні повноваження і несе відповідальність. На малих підприємствах посади головного енергетика може і не бути, але відповідальним від керівництва так чи інакше хтось повинен бути призначений.

Вище керівництво повинно також гарантувати й забезпечувати систему менеджменту відповідними ресурсами. Всі основні ролі і обов'язки в системі менеджменту енергозбереження повинні бути добре визначені і повідомлені всім особам, у тому числі, тим, що працюють на території організації. Разом із групою осіб, що мають відповідні повноваження і відповідальність весь інший персонал і підрядники, що працюють на підприємстві повинні відповідати певним вимогам.

Для цього організація повинна визначити потребу в поінформованості, знаннях, вмінні і навичках, необхідних персоналу для вирішення завдань енергозбереження. Згідно з методологією стандарту необхідно, щоб:

– ті особи, робота яких може суттєво впливати на енергозбереження, компетентно виконували свої завдання;

– були визначені потреби у навчанні, які повинні бути реалізовані;

– весь персонал знав про політику енергозбереження, систему менеджменту енергозбереження й про вплив їх діяльності на енергозбереження.

Крім цього, необхідно, щоб компетентність і знання підрядників, що працюють на території підприємства, також відповідали вимогам реалізації цілей і програм з енергозбереження. Важливу роль відіграє обмін інформацією всередині й за межами організації. Внутрішній обмін інформацією важливий для того, щоб максимально залучити персонал до реалізації цілей і програм з енергозбереження. Функції внутрішнього зв'язку можуть виконувати регулярні зустрічі робочих груп, наради, інформаційні бюлетені, дошки оголошень і веб-сайти. Організація повинна також планувати зовнішній обмін інформацією, з урахуванням того яким групам, з яких питань і які повідомлення надсилати.

Що ж до документального оформлення системи менеджменту енергозбереження, то воно має бути мінімізованим настільки, щоб була чітко описана й зрозуміла загалом система менеджменту енергозбереження й те, яким чином її частини взаємодіють. Ця документація може бути об'єднана з документацією інших систем менеджменту або оформлена окремо у вигляді Вказівок, Положення або іншого документа.

До рекомендованих документів системи менеджменту енергозбереження слід віднести:

– затверджені Політики, Цілі і Показники, Програми;

– інформацію щодо суттєвих аспектів енергоспоживання;

– процедури обліку енергоспоживання, енергозбереження, внутрішнього аудиту (за відсутності СМК);

– посадові й робочі інструкції;

– перелік законодавчих і інформативних вимог;

– внутрішні й зовнішні стандарти;

– плани на випадок надзвичайної ситуації;

– записи.

Документи повинні підтримуватися в робочому стані з виконанням усіх вимог, що ставляться до документації систем менеджменту якості, екології або безпеки. Однак головна увага організації повинна бути зосереджена не на комплексній системі керування документами, а на ефективному виконанні системи енергозбереження. Підприємство повинно оцінити ті технологічні операції, що пов'язані з аспектами енергозбереження, і керувати цими операціями таким чином, щоб максимально виконувати вимоги Політики енергозбереження і досягати намічених цілей і показників. Це стосується також і діяльності інших організацій, що працюють на території підприємства.

Доцільно визначити потенційно можливі аварійні ситуації, які можуть привести до втрати енергоресурсів і розробити заходом, у тому числі й підготовку персоналу, для мінімізації негативних наслідків від таких ситуацій. При цьому також варто брати до уваги так звані «граничні» ситуації, тобто випадки, коли витрата енергоресурсів збільшується до гранично припустимих значень. Необхідно розуміти, що відповідно до Закону України «Про метрологію й метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, застосовуваних для обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (за винятком внутрішнього обліку), що ведеться підприємствами, організаціями й фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності, належать до сфери державного метрологічного контролю й нагляду, тобто повинні регулярно проходити перевірку.

Дані вимірювальних приладів використовуються з метою моніторингу й у розробці та виконанні корегувальних і запобіжних заходів. Зважаючи на те, що енергозбереження опирається не тільки на добровільний підхід, а й на державне регулювання, необхідно періодично оцінювати відповідність своєї діяльності в цій сфері законодавчим вимогам – різним дозволам й нормативам споживання.

В енергозбереженні, як і в будь-якій справі, можуть з різних причин виникати невідповідності, тому на підприємстві повинні виявляти фактичні або потенційні невідповідності для того, щоб вжитивати відповідних коригувальних й запобіжних заходів. Як і в будь-якій системі менеджменту, в енергозбереженні треба керувати своєю звітністю, тобто різними протоколами й записами, які дають змогу продемонструвати, що система забезпечує заплановані заходи. До таких записів можна віднести:

– ті, що належить застосовувати згідно з законодавчими вимогами і встановленими нормативами;

– процес моніторингу енергозбереження;

– обслуговування, перевірку й контроль;

– субпідрядників, що працюють на території підприємства;

– результати інспекції з енергозбереження;

– результати аудиту;

– результати аналізу з боку керівництва;

– результативність і ефективність енергозбереження;

– розпочаті коригувальні й запобіжні дії;

– співпраця із зацікавленими сторонами.

Ці записи повинні бути чіткими і належним чином зберігатися.

У сучасних системах менеджменту передбачається досить ефективний інструмент для контролю функціонування системи – внутрішні аудити, тобто самоперевірки, організовані саме підприємством із залученням компетентних фахівців, які можуть оцінити, як реалізується політика, цілі й програми енергозбереження. Аудитори повинні бути вільними від відповідальності за аудитовану діяльність, тобто не перевіряти самих себе. На вищому керівництві підприємства замикається вся система менеджменту енергозбереженн, тому воно повинно періодично, планово аналізувати наскільки ефективно реалізується політика, мета й програма енергозбереження для того, щоб визначити шляхи удосконалення системи.

Щоб аналіз був повним, доцільно розглядати:

– результати внутрішніх аудитів і оцінок відповідності законодавчим вимогам і встановленим нормативам;

– повідомлення від зовнішніх зацікавлених сторін і результати інспекційних перевірок;

– результати реалізації цілей і програм енергозбереження;

– статус корегувальних і запобіжних дій;

– зміни в законодавчих і нормативних вимогах в галузі енергозбереження.

Продуктивний аналіз із боку керівництва, у результаті якого плануються дії щодо вдосконалення системи енергозбереження, дає змогу замкнути універсальний цикл менеджменту «Планування – Здійснення – Перевірка – Дія (Удосконалювання)», що є рушієм будь-якого виду діяльності.

За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Електротема"

http://www.eltema.com.ua/

Теги та ключові фрази
менеджмент енергозбереження визначення, що таке менеджмент з енергозбереження, менеджмент енергозбереження, бесплатно флеш плеиеры на нокия s40 без регистраци, процеси енергозбереження, Удосконалення державного управління в сфері енергозбереження, екологічного менеджменту відповідно з вимогами міжнародного стандарту ІSО 14001, міжнародні програми в сфері енергозбереження, нкре сайт, стандарт 14001 ключеві моменти
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.