Швидке зростання ринку «розумних» будинків у світі викликане, з одного боку, появою нових технологій і інженерного устаткування, з іншого - потребами споживачів. Більшість нових адміністративних споруд і приватних котеджів нині обладнують системами інтелектуального керування. Що ж таке «розумний будинок»? «Розумний» будинок - це споруда, у якій інновації поєднуються з успішним керуванням для максимального повернення інвестицій», – таке визначення пролунало на одній з міжнародних конференцій.

Основні системні ознаки, які роблять будинок «розумним» це: ефективне споживання енергоресурсів; єдині системи гарантування безпеки; єдині телекомунікаційні системи; автоматизація робочих процесів. Відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 16484, системи автоматизації й диспетчеризації інженерного устаткування рекомендується виконувати єдиними для всього будинку за модульним принципом системних технологій, передбачаючи можливість під'єднання нових зон, ділянок контролю й керування. Якщо додати ще вимоги стандарту TIE/EIE 862 з інфраструктури, то можна стверджувати, що всі принципи створення «розумних» будинків уже сформульовані.

У концепції й технічній реалізації «розумного» будинку важливе значення має те, яким чином пристрої, що керують різними інженерними системами будинку передають інформацію про стан цих систем і отримують керівні команди. В побудові системи «розумного» будинку є два підходи: на основі інсталяційної шини (EIB) й на базі центрального контролера.

Європейська інсталяційна шина (EIB - European Installation Bus) була створена зусиллями європейських компаній. Відбулося це порівняно недавно - в 1990 році. Тоді провідні електротехнічні фірми вирішили об'єднатися для створення протоколу, покликаного забезпечити енергоощадні, безпечні й надійні алгоритми керування інженерним устаткуванням будинку. Мережа EIB вирізняється простою, наочною ієрархічною структурою, створеною спеціально для схемотехніки будинків. Вузли мережі поєднуються в лінії, зони й ділянки.

Напрями розвитку «розумного» будинку можна об’єднати в три групи:

- автоматизація споруд;

- автоматизація житла;

- локальні додатки.

Однак чіткішою є класифікація об'єктів на два сегменти: автоматизація й диспетчеризація великих споруд та автоматизація житла й малих об'єктів - саме ці об'єкти, зазвичай, називають системами «розумних» будинків.

Системи автоматизації й диспетчеризації споруд встановлюють у великих будівлях — торгових центрах, офісних і промислових будинках, вокзалах і аеропортах, готелях і житлових комплексах. Об'єкти керування цих систем - системи опалення, центрального кондиціонування й вентиляції, система енергозабезпечення, комплексна система безпеки й інші інженерні системи споруди. Завдання систем автоматизації й диспетчеризації - збір інформації про роботу всього комплексу устаткування, виведення даних на єдиний пульт керування й сигналізації з можливістю корегування параметрів керування із цього ж пульта; забезпечення взаємодії інженерних систем при їхній нормальній роботі й в аварійних ситуаціях. При штатній роботі інженерних служб будинку система запобігає конфліктам у роботі устаткування, а у форс-мажорних ситуаціях – правильно координує роботу всього устаткування. Але головне призначення системи автоматизації й диспетчеризації - профілактика аварійних ситуацій і ліквідація збоїв у роботі устаткування до того, як ситуація переросте в аварійну.

Системи автоматизації житла й малих об'єктів («розумний» будинок) покликані об'єднати всі інженерні комунікації котеджу або квартири. Подібна система може контролювати клімат, внутрішнє й зовнішнє освітлення, електроживлення, водо- й газопостачання, здійснювати охорону й відеоспостереження, керування домашнім кінотеатром і телекомунікаціями, догляд за садом і свійськими тваринами. Одна з можливостей системи - дистанційний контроль і керування за допомогою телефону, GSM-каналу або інтернету. Головна мета цих систем - підвищення комфорту й полегшення керування складним комплексом сучасного інженерного устаткування. Варто зауважити, що поділ на «автоматизацію й диспетчеризація споруд» і «автоматизацію житла й малих об'єктів» також досить умовний, наприклад, устаткування стандарту EIB дає змогу створювати системи керування для готелів, лікарень або навчальних закладів.

В Україні вже чимало компаній використовують шину EIB у своїх проектах, але поки що західних виробників на ринку небагато, по суті доводиться вибирати між ABB, Gira, Siemens або Merten, а вартість пристроїв залишається досить високою. Але ситуація змінюється на користь споживача, і в недалекій перспективі у проектах середнього бюджету будуть застосувати системи керування на базі шини EIB. Потенціал «розумних» будинків в Україні досить значний і продовжує активно розвивається. Дедалі більше замовників починають розуміти, що системи автоматизації у великих проектах окуповуються протягом декількох років. І якщо в сегменті «автоматизації й диспетчеризації будинків» обсяги зросли незнечно, то в сегменті «автоматизації житла й малих об'єктів» ринок розвивається швидше. Серед причин, які стримулюють розвиток «інтелектуальних» будинків в Україні, можна назвати брак інвестицій на устаткування будинків системами інтелектуального керування; замало виконавців для реалізації складних проектів; недостатня проінформованість інвесторів; проблеми із сертифікацією устаткування; недосконалість страхової системи; порівняно низька вартість енергоносіїв.

Нині оснащення новими технічними системами й сервісами стрімко ускладнюється – кількість інженерних систем у сучасному будинку виміряється вже десятками й продовжує зростати. Із приходом у сферу будівництва нерухомості «інтелектуальних» технологій з'явилася можливість поліпшити якість безпеки, комфорту й інформаційного сервісу житлових і комерційних споруд і при цьому зменшити вартість їх обслуговування й експлуатації порівняно із традиційними підходами. Зараз останні досягнення науково-технічного прогресу використовують у житлових будинках, щоб задовольнити потреби господарів. І нікого вже не здивуєш тим, які є будинки, що виконують функції домогосподарки, економки, сторожового собаки, пожежників і міліції.

За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Електротема"

www.eltema.com.ua