Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Планують цілком перейти на «зелену енергетику»…
15.11.2018р.

Іспанський уряд оприлюднив законопроект, відповідно...

До 2030 року виробництво електроенергії на світових ГЕС збільшиться на 50%
15.11.2018р.

В той час як сонячна та вітрова енергетика постійно...

Енергохаб Литви, Польщі й України забезпечить незалежність від Росії
14.11.2018р.

Створення Східноєвропейського енергетичного хабу...

Представлено надзвичайний концептуальний електроспортбайк
14.11.2018р.

Тайванська фірма «Kymco», що випускає скутери,...

Обсяги виробництва на підприємстві «Південкабель» збільшились на 40%
13.11.2018р.

Продукція, яку випускає харківський завод,...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

2386
08.12.2009р. |
Оцінка ризиків для виходу на ринок ЄС

Україна вступила у СОТ. Це факт, що відбувся. Членство у СОТ, з однієї сторони полегшує вітчизняним виробникам виходити на закордонні ринки (усунення дискримінаційних умов доступу на ринки країн членів СОТ), з іншої сторони не гарантує безперешкодного доступу товарів на ринки країн, які входять у СОТ. Які ж обмеження й бар'єри стоять на шляху вітчизняного виробника? Відповісти на це питання дуже складно. Але ми постараємося освітити одне з питань, дотичних до постачання товарів на ринок країн ЄС.

Найважливішою умовою постачання товарів на ринок країн ЄС є виконання вимог Директив ЄС Нового й Глобального підходів. Ці вимоги стосуються, як правило, забезпечення безпеки. Товари, що відповідають вимогам Директив, маркуються знаком СЄ. Але до простого маркування знаком СЄ необхідно виконати низку умов.

Загалом послідовність робіт з підтвердження відповідності продукції вимогам Директив ЄС складається з таких кроків:

1. Визначення Директив ЄС, під дію яких підпадає продукція й проведення аналізу цих Директив з метою визначення відповідності продукції вимогам цих Директив.

2. Вибір гармонізованих з Директивою стандартів ЄС, вимоги яких поширюються на продукцію.

3. Оцінка ризиків, якщо це передбачено Директивою, й оформлення відповідної технічної документації.

4. Перевірка дотримання вимог стандартів і, якщо буде потреба, доробка конструкції для виконання всіх вимог стандартів.

5. Приведення конструкторської й технологічної документації відповідно до вимог Директив і стандартів.

6. Вибір уповноваженого представника, що зареєстрований в одній із країн ЄС і який буде представляти інтереси виробника, а також просувати продукцію на ринку ЄС.

7. Вибір схеми підтвердження відповідності із зазначених у відповідних Директивах.

8. Вразі необхідності вибір нотифікованого (уповноваженого) органа для підтвердження відповідності продукції вимогам Директив і, в разі необхідності, одержання права маркування продукції знаком СЄ.

Після виконання перерахованих вище кроків виробник або його уповноважений представник підписує Декларацію про відповідність продукції вимогам європейських Директив і стандартів. Продукція, що відповідає вимогам Директив і на яку є підписана Декларація може маркуватися знаком СЄ.

З перерахованих кроків найбільш складним або, інакше скажемо, незрозумілим для українських виробників є проведення оцінки ризиків.

Розглянемо це питання детальніше.

Порядок оцінки ризиків машин відповідно до вимог європейських Директив повністю відповідає порядку, встановленому в Технічному регламенті «Безпека машин», який прийнятий і діє в Україні із січня 2007 року.

Оцінка ризиків відповідно до вимог Директив і Технічного регламенту повинна починатися на стадії проектування. Важливо зазначити, що в тому випадку, якщо продукція давно виготовляється, етапу оцінки ризиків на стадії проектування не слід уникати. На готову конструкторську документацію варто глянути ще раз, з нової точки зору, щоб бути повністю впевненим у тому, що всі можливі й необхідні заходи щодо забезпечення безпеки прийняті й, що немаловажно, документально зафіксувати те, що оцінка ризиків була проведена в повному обсязі. Результат проведеної роботи повинен зберігатися на підприємстві-виробнику. Комплект такої документації називають «технічне досьє» або «технічний файл».

Приступаючи до оцінки ризиків, варто розуміти, що практично будь-яка машина й/або її елементи можуть становити небезпеку. На першому етапі варто ідентифікувати всі можливі джерела небезпеки. Стандарт ДСТУ 1050:2003 містить загальний перелік можливих небезпек. Використовуючи цей перелік варто скласти перелік небезпек щодо до досліджуваної машини.

Наведемо приклад ідентифікації декількох небезпек, які ставляться до деревообробного верстата, що призначений для розкрою деревностружкових плит:

- защемлення рук оператора столом підйому плит;

- удар оператора штовхальником, що працює в автоматичному режимі;

- защемлення пальців брусом притиску плит;

- удар при переміщенні плит на столі розкрою;

- поріз рук при переміщенні каретки, оснащеної відкритою підрізною пилкою;

- удар плитою, що переміщається, на задньому столі, який автоматично вмикається.

- ураження електричним струмом.

Скласти повний список можна, зробивши детальний аналіз ризиків на всіх етапах життєвого циклу машини. Ці етапи містять усе: упакування й транспортування виготовленої машини, монтаж її для експлуатації, експлуатація, ремонт і проведення регламентних робіт, а так само демонтаж при виведенні з експлуатації й утилізацію.

На досліджувану машину складається документ, наприклад «Лист обліку інформації для аналізу небезпек», який може виглядати так:

ЛИСТ ОБЛІКУ ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ НЕБЕЗПЕК
Назва машини:
Модель:
Номер машини:
Укладач:
Дата:

1.

Можливості машини, передбачене використання

1.1.

Застосування за призначенням: (що виконується)

 

1.2.

Можливе застосування не за призначенням (помилкове використання/неправильне використання) (що виконується)

 

2.

Галузь застосування

Документи, що додаються

 

у побуті

 

 

в промисловості

 

 

3.

Обслуговуючий персонал

Завдання

Кваліфікація

Документи, що додаються

 

професіонали

 

 

 

непрофесіонали

 

 

 

навчений персонал

 

 

 

 

діти (зокрема старшого віку)

 

 

літні люди

 

 

інваліди

 

 

4

Матеріали

Документи, що додаються

 

небезпечні робочі матеріали

 

 

небезпечні оброблювані матеріали

 

 

небезпечні допоміжні матеріали

 

 

5

Етапи життєвого циклу машини

Операції

 

5.1

Транспортування

 

 

5.2

Встановлення

 

 

5.3

Введення в експлуатацію

 

 

5.4

Експлуатація

 

 

Налаштування програм

 

 

налагодження

 

 

робочі операції

 

 

пошук несправностей

 

 

5.5

Очищення, обслуговування, ремонт

 

 

5.6

Виведення з експлуатації, від'єднання, демонтаж, утилізація

 

 

5.7

Додаткові/спеціальні етапи життєвого циклу

 

 

Після збору всієї інформації й складання листів обліку складають зведений документ, наприклад «Звіт про оцінку ризиків», що може виглядати в такий спосіб:

ЗВІТ ПРО ОЦІНКУ РИЗИКУ


Етапи життєвого циклу

Імовірність нанесення збитку

Рівень тяжкості можливого збитку

Рівень ризику

1. Пакування/Відвантаження

1 - Нікчемна

1 - Мінімальний

Неприпустимий (Н) – 25-12

2. Транспортування/Збирання/Встановлення

2 - Мала

2 - Незначний

Високий (В) – 10-6

3. Налаштування/Введення в експлуатацію

3 - Середня

3 - Середній

Малий (М) – 5-3

4. Нормальна експлуатація

4 - Дуже висока

4 - Важкий (значний)

Прийнятний (П) – 2-1

5. Усунення несправностей/Обслуговування/Очищення

5 - Майже неминуча

5 - Катастрофічний

 

6. Вивід з експлуатації

 

 

 

7. Демонтаж та утилізація

 

 

 

 

Найменування, модель машини:

 

Призначення машини:

 

Організація-розробник:

 

Виробник машини:

 

Учасники оцінки:

 

(П.І.П., підписи)

Джерела інформації, використовувані при оцінці:

 

Дата проведення оцінки:

 

 

Операція/деталь

Вид небезпеки згідно з ДСТУ ЕN 1050

Етап життєвого циклу

Оцінка ризику без урахування захисних пристроїв

Рішення /Технічні або організаційні захисні заходи

Залишковий ризик

Зниження залишкового ризику

 

 

 

Імовірність

Рівень тяжкості

Ризик

 

Імовірність

Рівень тяжкості

Ризик

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

 

 

 

 

 

У результаті аналізу «Звіту про оцінку ризиків» приймають рішення про достатність вжитих заходів безпеки або про необхідність проведення подальших робіт зі зниження рівня ризиків.

Така робота виконується ітераційно. Доти, поки не буде отриманий задовільний результат.

Безумовно, одержати повністю безпечну машину практично неможливо. Тому для кожного типу машин вибирається рівень припустимого залишкового ризику. Інформація про всі залишкові ризики повинна бути доведена до кінцевого споживача через посібник з експлуатації. Саме із цієї причини в новому підході посібник з експлуатації розглядається не як додаток до машини, а як її невід'ємна частина.

Посібник з експлуатації, складений на зрозумілій для користувача мов, і повинен містити:

1. Інформацію, що міститься на заводській табличці машини, необхідну для полегшення технічного обслуговування, наприклад: адресу імпортера, адресу виготовлювача, станції технічного обслуговування (допускається не наводити серійний номер).

2. Передбачену виробником галузь застосування машини.

3. Опис робочого місця оператора.

4. Інструкцію із вказівкою безпечних прийомів виконання робіт при:

- введенні  машини в експлуатацію;

- експлуатації машини;

- вантажно-розвантажувальних роботах із вказівкою маси машини й/або її елементів, якщо вони постачаються окремо;

- монтуванні та демонтуванні машини;

- налаштуванні, ремонті й технічному обслуговуванні машини.

5. Якщо необхідно, інструкцію з виведення з експлуатації й утилізації.

6. Якщо необхідно – порядок навчання операторів.

7. Якщо необхідно – важливі характеристики інструментів, призначених для ремонту машини.

У ході аналізу ризиків варто враховувати, у розумних межах, можливість використання машини не за призначенням і навести відповідні застереження.

Для полегшення виконання ремонтних і регламентних робіт посібник з експлуатації може містити вказівки про графіки виконання робіт з обслуговування машини, а також схеми, креслення, діаграми й інші документи необхідні для виконання цих робіт, особливо якщо ці роботи пов'язані з ризиком для оператора.

У тих випадках, коли машина є джерелом підвищеного шуму, у посібнику з експлуатації варто наводити інформацію про її звукову потужність і про ті запобіжні заходи, які варто виконувати для зниження рівня шуму на робочому місці до припустимого рівня.

Для деяких видів машин, наприклад для ручного інструмента, для універсальних верстатів повинна бути наведена інформація щодо рівня вібрації, створюваного машиною, і в разі необхідності повинні пропонуватися заходи щодо зниження рівня впливу вібрації на оператора.

Умови роботи деяких видів машин можуть допускати роботу у вибухонебезпечному середовищі, а деякі – ні. У тому випадку, якщо потенційно можливе використання машини у вибухонебезпечному середовищі, а конструкція машини не є такою, то в посібнику з експлуатації повинно бути сказано про неприпустимість такого використання машини.

Для машин, які самі є джерелом небезпеки вибуху, варто вказувати на цю потенційну можливість і описувати заходи для недопущення вибуху.

Для машин переробки харчових продуктів у посібнику повинні бути наведені рекомендовані способи миття й чищення поверхонь, які контактують з харчовими продуктами. Крім того, варто вказувати рекомендовані засоби дезінфекції.

Особливу увагу варто приділяти вантажопідйомним пристроям, які можуть бути частиною машин. Для них додатково варто вказувати:

1. Нормальні умови застосування.

2. Окрему інструкцію для експлуатації, монтажу й технічного обслуговування.

3. Обмеження використання.

4. Технічні характеристики вантажопідйомного пристрою, зокрема:

- табличка із вказівкою максимальної вантажопідйомності;

- реакції на опорах або на анкерних кріпленнях;

- характеристики траєкторії переміщення вантажу;

- якщо необхідно, масу й спосіб встановлення балансу.

5. Журнал нагляду.

6. Рекомендації з експлуатації, зокрема рекомендації операторові щодо обліку існуючих обмежень прямого спостереження за вантажем.

7. Інструкції, необхідні для проведення випробувань перед введенням в експлуатацію, якщо вантажопідйомний механізм не був повністю випробуваний на заводі-виготовлювачі.

Інформація про електроустаткування машин повинна відповідати вимогам ДСТУ EN 60204-1 і повинна містити схеми, креслення, карти, необхідні для експлуатації машини і, якщо це необхідно, для її ремонту й технічного обслуговування.

Технічна документація на електроустаткування машини повинна містити, як мінімум, наступну інформацію:

1. Нормальні умови експлуатації:

- номінальна напруга живлення;

- номінальна споживана потужність;

- умови навколишнього середовища;

2. Умови транспортування й зберігання.

3. Використання машини за призначенням.

Ця інформація може бути представлена у вигляді окремого документа або як розділ загального посібника з експлуатації машини.

В разі необхідності документація може містити інформацію про пускові струми й припустимі коливання напруги в мережі.

У тому випадку, якщо необхідно полегшити розуміння принципів роботи машини, посібник з експлуатації може містити структурну схему, що показує взаємозв'язок електроустаткування з іншими системами машини.

Підводячи підсумки вищесказаного, всю роботу з розробки посібника з експлуатації можна розділити на шість етапів:

Перший етап

Зібрати всю інформацію, що стосується машини, у тому числі:

1. Відомості про нещасні випадки, що мали місце при роботі з аналогічними машинами.

2. Вимоги законів, розпоряджень державних служб, стандартів, інших нормативних документів, офіційних документів (розпоряджень) товариств захисту прав споживачів, профспілок, санітарних служб, тощо.

Другий етап

Проведення аналізу ризиків, при цьому необхідно:

1. Виявити залишкові ризики (не усунуті при проектуванні й виробництві).

2. Визначити, які вказівки необхідно внести в посібник з експлуатації і які попереджувальні знаки повинні бути нанесені на устаткування.

Третій етап

Розробити основну главу розділу «Вимоги безпеки», у якій:

1. Визначити галузь використання машини за призначенням.

2. Вказати основні міри забезпечення безпеки, що ставляться до машини на підставі досвіду експлуатації аналогічних машин.

Четвертий етап

Розробити спеціальні попередження й вказівки щодо забезпечення безпечної роботи на машині відповідно до визначеного переліку залишкових ризиків.

Такі вказівки повинні викладатися у відповідних розділах посібника з експлуатації:

1. Порядок введення машини в експлуатацію.

2. Експлуатація машини (в т. ч. нормальна експлуатація й дії в аварійних ситуаціях).

3. Ремонт і обслуговування машини.

4. Індивідуальні засоби захисту.

П'ятий етап

Оптимізувати зміст посібника з експлуатації, привести його форму й структуру відповідно до вимог нормативної документації.

Дати всім вказівкам найбільш короткі й зрозумілі формулювання.

Для кращого сприйняття інформації посібник з експлуатації варто доповнити графічною інформацією (малюнки, графіки, таблиці тощо).

Шостий етап

Погодити зміст посібника з експлуатації з усіма зацікавленими службами.

Важлива примітка!

Ця стаття складена на підставі досвіду роботи НТЦ «СТАНКОСЕРТ» з ВАТ «Айсберг» (холодильні вітрини), ВАТ «Фіолент» (ручний електрофікований інструмент), а також на підставі досвіду консультування декількох підприємств і відображає тільки найскладніші для розуміння кроки з оцінки ризиків і розробки керівництв з експлуатації. Водночас, інформація, наведена в статті, не є вичерпною. Для виконання роботи варто використовувати відповідні стандарти або інші офіційні документи, наприклад стандарти Мінпромполітики України СОУ-НМПП 01. 120-076:2006 «Правила й порядок проведення оцінки ризиків безпеки машин» і СОУ-НМПП 01. 120-077:2006 «Вимоги до побудови й змісту експлуатаційної документації машин і порядок її розробки».

За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Електротема"

www.eltema.com.ua

Теги та ключові фрази
вихід на ринок європейського союзу, Вихід на ринки ЄС, Ручний електрофікований інструмент, ризики для України в ЄС, СОУ-НМПП, світова організація торгівлі діаграми, Вихід України на ринки ЄС, Вихід на ринок ЄС на прикладі підприємства, анализ ризиків виходу на ринок, Звіт по оцінці ризиків;
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.