У період електрифікації створена розгалужена мережа повітряних ліній електропередачі (ПЛ). Значна частина цих ПЛ експлуатується фактично за межами нормативного терміну служби, а нормативні документи орієнтують на застосування ізольованих і захищених проводів при спорудженні нових ПЛ. Застосування ізольованих і захищених проводів при спорудженні повітряних ліній дасть змогу значною мірою підвищити надійність і економічність електропостачання споживачів.

Закордонний досвід застосування ізольованих проводів для ПЛ показує, що в цей час одержали поширення чотири типи проводів, конструктивне виконання яких у європейських країнах базується на основі гармонізованих документів HD 626 S1 ч. 3-6 комітету CENELEC і національних стандартів.

Типове конструктивне виконання самонесучих ізольованих проводів з ізольованою несучою нульовою жилою полягає в тому, що навколо ізольованої нульової несучої жили скручені основні ізольовані проводи й ізольовані допоміжні проводи для кіл вуличного освітлення. Проводи СІП-1А вирізняються тим, що їх ізоляція виконана зі світлостабілізованого термопластичного поліетилену (ПЕ), а в проводах СІП-2А ізоляція виконана зі зшитого ПЕ. Нульова жила виконує роль несучого елемента проводу й служить нульовим робочим (N), нульовим захисним (РЕ) або об’єднаним (PEN) провідником. Конструкції СІП з ізольованою нульовою несучою жилою набули широкого застосування в Італії, Франції, Бельгії, Португалії, Іспанії, Греції, Ізраїлі, Росії, Аргентині, Бразилії, Малайзії, Індонезії.

Ізольовані проводи з неізольованою несучою жилою поширені у Фінляндії, Чехії, ПАР, а також у Росії.

Проводи ізольовані без несучого елемента, на відміну від проводів з нульовою несучою жилою, є пучком ізольованих алюмінієвих проводів, скручених у загальне осердя. Таким чином, при експлуатації розтяжні зусилля сприймають усі жили. Конструкції ізольованих проводів без несучого елемента одержали розвиток у Німеччині, Великобританії, Австрії, Польщі, Швеції й Норвегії.

Слід зазначити, що із усіх трьох типів ізольованих проводів вимогам із забезпечення надійності й безпеки електропостачання більшою мірою відповідають проводи СІП-2А (аналог проводу Торсада згідно з NFC 33 209, Франція). Завдяки наявності ізольованої нульової несучої жили значно знижується ймовірність короткого замикання на нульовий провід, підвищується стійкість до впливу корозійних середовищ і стійкість до атмосферних перенапруг, а також є можливість здійснювати відгалуження без вимкнення лінії.

Четвертим типом проводів є одножильні захищені проводи, у яких ізоляційний шар поверх струмопровідної жили виконує роль захисної ізоляції, завдяки якій можна зменшити відстань між проводами на опорах ПЛ і знизити ймовірність короткого замикання на землю. Ці проводи передбачені для спорудження ПЛ на напругу 10, 20 і 35 кВ.

Різноманіття ізольованих проводів на ринку, що утворився в результаті різного підходу до вибору типів проведення в конкретних енергосистемах, призводить до необхідності уніфікувати проводи для ПЛ, як це прийнято в енергосистемах інших країн, або визначити раціональні галузі застосування ізольованих проводів тих чи інших марок з урахуванням їх параметрів і експлуатаційних властивостей.

Відмінною рисою проводів типу СІП-2, СІП-2А, СІП-1, СІП-1А є наявність нульової жили, що виготовляється зі сплаву алюмінію (Al, Mg, Si), хоча допускається застосування алюмінієвих жил, зміцнених сталевим сердечником.

Нульову несучу жилу й основні жили СІП виготовляють багатодротовими ущільненими. Коефіцієнт заповнення перетину становить 0,90-0,94 (крім перетину 54,6 мм2). Основна й допоміжна жили проводу СІП-2А ізольовані термостабілізованим світлостійким композитом ПЕ переважно типу Visico LE 4423/LE 4472.

Одним з найважливіших вимог до робочої й захисної ізоляції проводів для ПЛ є стійкість до впливу погодних факторів – сонячної радіації, температури, дощу, від’ємних температур.

Перевірка стійкості ізоляції СІП до впливу комплексу факторів здійснюється відповідно до методу, рекомендованого в HD 626 S1, ч. 2, шляхом впливу тижневих циклів (168 годин).

Після завершення впливів трьох випробувальних циклів перевіряють фізико-механічні характеристики ізоляції. При цьому зміни середніх значень міцності й відносного подовження при розриві не повинні перевищувати 30%.

До ізоляції нульової несучої жили додатково пред'являється вимога щодо стійкості до термомеханічних навантажень і щільності прилягання до струмопровідної жили. Щільність прилягання ізоляції до жили перевіряють шляхом прикладення зусиль зсуву, які повинні становити не менше 180 Н – для перетинів жил 25 – 54,6 мм2 і 200 Н – для перетинів 70-95 мм2.

Стійкість до термомеханічних навантажень оцінюється за впливом 500 циклів нагрівання з прикладенням розтягувальних зусиль, що змінюються. Випробування проводять на спеціальному стенді.

Ці спеціальні види випробувань для СІП є обов'язковими при виборі матеріалів для ізоляції й технологічних режимів її накладення.

Проводи ізольовані й захищені з урахуванням їх переваг та уже наявного досвіду їхньої експлуатації сьогодні починають широко застосовувати в енергосистемах, що значною мірою підвищує надійність і економічність електропостачання споживачів.

За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Електротема"

http://www.eltema.com.ua/