Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Ринок електроенергії вимагає підвищення тарифів…
20.09.2018р.

В Україні тариф для населення на сьогодні покриває...

«Volvo» представила електровантажівку із запасом ходу 300 км
18.09.2018р.

«Volvo Trucks» презентувала нову електричну вантажівку...

На горі Хом'як у Карпатах встановили сонячні панелі
18.09.2018р.

На вершині карпатської гори Хом’як змонтували...

Родина завдяки CЕС заробляє 6 тис грн за місяць
17.09.2018р.

Родина Марчуків з села Дубище Чуднівського району...

Львів цілком перейде на відновлювану енергетику
14.09.2018р.

Учора, під час офіційного відкриття Міжнародного...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

1066
31.10.2011р. |
Ціна енергоефективності

Майже 12 млрд євро щорічно - таку суму економила б Україна, якби порівнялася з країнами Європейського союзу за показником енергоефективності. Поки ж ми витрачаємо на один євро ВВП рівно в два рази більше енергоресурсів, ніж наші європейські сусіди.

Як свідчать результати рейтингу Ukrainian Energy Index, ініційованого та профінансованого компанією "Систем Кепітал Менеджмент" і проведеного аналітичним центром БЕСТ, показник енергоефективності для вітчизняної економіки становить 52% від рівня ЄС. Обсяг енергоресурсів, які можна заощадити, вражає: 27,3 млн тонн нафтового еквіваленту, що приблизно відповідає 34 млрд куб. м природного газу.

Серед галузей української економіки мінімальна енергоефективність в сільському господарстві - всього 33% від рівня ЄС. Причому споживання енергоресурсів на один гектар оброблюваної землі в Україні навіть менше, ніж у ЄС - 100 кг палива в нафтовому еквіваленті проти 140 кг. Розгадка криється в низькій врожайності і продуктивності вітчизняного аграрного сектора. Наприклад, якщо в Німеччині врожайність пшениці сягає 80 ц/га, в Польщі - 40 ц/га, то в Україні в середньому близько 20-25 ц/га. У той же час частка аграрного сектора в загальному енергоспоживанні і додаткової вартості є невеликою, лише близько 3%. Підвищення його енергоефективності до рівня ЄС дозволило б заощадити 1,38 млн тонн палива в нафтовому еквіваленті.

Найбільш економною виявилася сфера послуг, енергоефективність якої становить 72% від рівня ЄС. В цілому сфера послуг споживає трохи більше сільського господарства - його частка в загальному енергоспоживанні становить всього 4%. Проте підвищення енергоефективності до європейського рівня дозволило б заощадити 896 тис. тонн умовного палива.

Головний потенціал в енергозбереженні - в сферах промисловості та житлово-комунального господарства, які споживають 41% і 38% енергоресурсів країни. Як відзначають укладачі Ukrainian Energy Index, невисока ефективність сектора ЖКГ (62% від рівня ЄС) пояснюється відсутністю приладів споживання енергоресурсів, недоліками тарифної політики і відсутністю реальних кроків з його реформування протягом останніх 20 років. Підвищення енергоефективності до європейського рівня дозволило б заощадити приблизно 8,3 млн енергоресурсів в нафтовому еквіваленті або близько 3,6 млрд євро.

У свою чергу вітчизняна промисловість ще менш енергоефективна порівняно з ЖКГ - всього 44% від рівня ЄС. Потенціал енергозбереження становить 17 млн тонн нафтового еквівалента, що відповідає 7,3 млрд євро. Проте в деяких галузях української промисловості ситуація навіть краща, ніж у європейців. Зокрема, показник енергоефективності для целюлозно-паперової промисловості становить 116% від рівня ЄС, а у агрегованих галузей (виробництво гумових виробів, медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних та оптичних приладів, а також меблів) дорівнює 109%.

Однак пальма першості в обсягах споживання енергії серед галузей промисловості належить металургії, добувній промисловості, виробництву неметалевих мінеральних виробів та хімічному виробництву. Так, для добувної промисловості показник енергоефективності становить всього 21% від рівня ЄС, а для інших трьох вказаних вище галузей - близько 40%.

Дуже суттєві відмінності в енергоефективності спостерігаються серед основних підприємств хімічної промисловості. Якщо для Донецької, Черкаської, Рівненської та Луганської областей вони відповідно складають 67%, 53%, 30% і 18%, то в Дніпропетровській та Одеській областях перебувають на європейському рівні - 90% і 108%.

У вітчизняних металургів розкид менш значний. Перше місце за енергоефективністю тримають металурги Донецької області - 53% від рівня ЄС. За ними йдуть виробники Дніпропетровської, Запорізької та Луганської області - 43%, 38% і 33% відповідно.

Як відзначає аналітик інвестиційної компанії BG Capital Євген Дубогриз, українські металурги істотно відстають навіть від російських колег. За даними експерта, середній рівень енерговитрат російських виробників ще з 2007 року становить 540-550 кг умовного палива (1 тонна умовного палива приблизно дорівнює 0,7 тонни нафтового еквівалента. - Прим. Ред.) на тонну сталі, у той час як для України аналогічний показник склав 605 кгуп/тонн в 2009 і трохи більше 600 кгуп/тонн в 2010 році.

"Основних причин такого стану справ дві: нерозвиненість в Україні енергоефективного електросталеплавильного виробництва (питома витрата енергоресурсів в цьому процесі - 250-350 кгуп/тонн) і висока енергоємність виробництва чавуну внаслідок відсутності повсюдно використовуваних технологій, таких як вдування пиловугільного палива в доменні печі, використання як палива технологічних газів (доменного та коксового)", - каже Є.Дубогриз.

У той же час необхідно зазначити, що вітчизняні металурги вживають заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності своїх виробництв. Як повідомила директор зі зв'язків з громадськістю та комунікацій компанії СКМ Наталя Ємченко, обсяг щорічних інвестицій в модернізацію виробництва становить 1 млрд дол. З яких близько 200 млн дол. - інвестиції в підвищення енергоефективності. Зокрема, минулого року загальний обсяг інвестицій групи "Метінвест" в енергозберігаючі технології на своїх підприємствах склав 494,5 млн грн. В результаті всіх заходів у минулому році Метінвесту вдалося заощадити 61323 Мвт/годину електроенергії, 311958 ГДж теплової енергії та 3180426 ГДж палива.

На думку експертів, українська металургія має величезний потенціал енергозбереження. "Знижувати енергоспоживання можна на всіх стадіях виробництва, починаючи з аглофабрик, доменних цехів, закінчуючи прокатними станами, а також будівництвом установок з утилізації вторинних енергоресурсів і відхідних газів", - говорить аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Олександр Макаров.

У першу чергу з точки зору зниження витрат електроенергії бажано модернізувати дуже витратний аглодоменний переділ, на який припадає близько 60% від загальних витрат енергії, вважає експерт. "Підвищення ефективності включає як реконструкцію діючих агрегатів з підвищенням їх ККД, так і будівництво установок пиловугільного вдування палива, когенераційних енергоблоків для утилізації відхідних газів", - відзначає він.

Далі, на думку О.Макарова, необхідна реконструкція сталеплавильного виробництва - заміна мартенів конверторами: "Це дозволить не тільки знизити витрату енергії в 4-5 разів, а й підвищити якість сталі, оскільки сучасне обладнання будується в комплексі з піч-ковшем і вакууматорами, - вважає він. - Необхідний перехід на безперервне розливання сталі - зниження витрати енергії в 4-10 разів. На кінцевому етапі бажана модернізація прокатних станів і нагрівальних печей. Також позитивний ефект приносить модернізація енергогосподарства, установок поділу повітря, ТЕЦ-ПВС, компресорів".

У свою чергу Є.Дубогриз виділяє кілька напрямків щодо зниження споживання енергоресурсів. По-перше, це обладнання доменних (а також допоміжних підрозділів, наприклад потужностей з випалювання вапняку) цехів установками вдування пиловугільного палива, і як наслідок, зменшення витрат коксу і (або) газу в аглодоменному виробництві. Другий шлях - більш інтенсивне використання у виробничому процесі технологічних газів, які можна використовувати або як паливо у виробництві, або для отримання теплової та електроенергії на когенераційних установках.

Говорячи про виведення з експлуатації мартенівських печей, Є.Дубогриз підкреслює, що на сьогоднішній день таке обладнання в Україні є більш енергоефективним, ніж конверторний спосіб виробництва. "Середній рівень енерговитрат на тонну мартенівської сталі в минулому році складе 586 кгуп, на тонну конверторної - 611 кгуп. Інша справа, що собівартість мартенівської сталі найчастіше вища через значну вартість газу, що використовується в мартенах і практично не використовується при конвертерному способі, зношеність мартенівського обладнання, а також витрачання енергоресурсів на розігрів і різання мартенівських зливків. Усього цього можна уникнути при конвертерному способі, поєднаному з безперервним розливанням. Таким чином, висновок з експлуатації мартенів - це міра чисто економічного характеру, а не дії, спрямовані на підвищення енергоефективності", - упевнений аналітик BG Capital.

Обсяг коштів, необхідний для підвищення енергоефективності, величезний. О.Макаров оцінює модернізацію відносно невеликого металургійного заводу в 1,5 млрд дол. У свою чергу Є.Дубогриз відзначає, що вартість навіть схожих проектів може відрізнятись в рази, оскільки багато що залежить від особливостей кожного окремо взятого метзаводу. "Наприклад, вартість обладнання установкою вдування ПВП однієї доменної печі корисним об'ємом 1389-2002 куб. м з усією необхідною інфраструктурою (вуглепідготовки, покритий склад, транспортери і т.д.) може змінюватись в межах 70-150 млн дол. Встановлення такого обладнання на більших печах (2700, 4200, 5000 куб. м) обійдеться значно дорожче, але й економія вийде відповідна", - говорить експерт.

На думку голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Миколи Пашкевича, Україні потрібно інвестувати щорічно не менше 3 млрд євро, щоб вийти на європейський рівень і економити 11,8 млрд євро.

Механізми підвищення енергоефективності подекуди в Україні втілюються в життя, але прикладів дуже мало, говорить експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. Експерт вважає за доцільне стимулювання населення встановлювати енергозберігаюче обладнання, надаючи на ці цілі безвідсоткові кредити через один з державних банків. Що ж до промислових підприємств іншого виходу, крім як "бити рублем", не існує. "Це повинні бути штрафи або підвищення рівня оподаткування, щоб підприємство було зацікавлене вкладати кошти в енергозберігаючі технології чи заміну обладнання, яке дозволить економити енергоносії", - впевнений Ю.Корольчук.

Теги та ключові фрази
"енергоефективність в сільському господарстві", говаряци зарядка нокиа е51


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
 19/09/2018
24
Більше пропозицій за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.