Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Середня гуртова ціна електроенергії за два тижні збільшилася
24.01.2017р.

Середня ціна продажу електроенергії в гуртовий...

США: найбільша у світі система уловлювання вуглекислого газу на ТЕС
24.01.2017р.

Компанії «NRG Energy» та «JX Nippon» оголосили про завершення...

Cпрощують правила під’єднання для виробників «зеленої» енергетики
24.01.2017р.

Національна енергетична компанія «Укренерго»...

Cміттєспалювальна електростанція в Івано-Франківській області
23.01.2017р.

Чеська компанія «Sky Power» планує збудувати на...

Данія планує надати Україні технічну допомогу для розвитку ВДЕ
23.01.2017р.

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

982
20.03.2013р. |
Європа – Росія: починається боротьба за контроль над атомною галуззю України
Європейський банк реконструкції і розвитку та Європейське співтовариство з атомної енергії («Євратом») готові надати Україні кредити по $300 млн. для реалізації програми підвищення безпеки атомних станцій. Відповідні угоди заплановано підписати на початку наступного тижня, повідомляє «Независимая газета».

 

Цьогоріч російська компанія «Атомстройекспорт» повинна була відновити заморожене ще у 1990-му будівництво третього і четвертого блоків Хмельницької АЕС. Домовленість про відновлення спільних робіт була досягнута три роки тому, одразу після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах.

У червні 2010 року укладено рамкову міжурядову угоду про добудову двох енергоблоків до 2018 і 2020 років. Документ передбачав, що російська сторона забезпечує фінансування проекту в обсязі, необхідному для проектування, будівництва і введення в експлуатацію блоків.

Торік, у березні українські регулювальні органи схвалили техніко-економічне обгрунтування будівництва. А у вересні Верховна Рада дала добро на початок будівництва. Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук зазначив, що останнє питання, яке залишалося невирішеним, було пов'язане з фінансуванням. За його словами, українська сторона планувала приблизно половину необхідних коштів отримати у вигляді кредиту від Ощадбанку Росії: «Але угода так і не була підписана. Ніхто крім учасників переговорів точно не знає, чому. За чутками, не дійшли спільної думки щодо ставки кредитування ».

Український чиновник на умовах анонімності запевнив, що причина зволікань була в іншому: «По-перше, російська сторона намагається вирішувати всі проблеми з Україною в пакеті: і атомна енергія, і газ, і Митний союз. Це ускладнює переговори в кожному окремому напрямку. По-друге, вони хочуть внести в кредитний договір додаткові умови, щоб отримати контроль над тими блоками, які будуть побудовані ».

Наприкінці грудня генеральний представник держкорпорації «Росатом» у Східній Європі та Україні, віце-президент компанії «Русатом Оверсиз» Олександр Мертен в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» розповів, що проект добудови енергоблоків перебуває на стадії технічної підготовки. Він зазначив, що в інших країнах корпорація фінансує будівництво АЕС за принципу bult–own–operate (будуй–володій–експлуатуй). «У такому разі АЕС споруджують на кошти російських інвесторів, а замовник отримує електроенергію за тарифом, зафіксованим на 10–15 років наперед», – пояснив він.

Відомо, що частка атомної енергії становить близько половини всієї вироблюваної електроенергії в Україні і традиційно оцінується дешево. Як пояснюють фахівці, ціну встановлюють централізовано, а електроенергію продають через єдиний гуртовий ринок. В результаті державні органи за рахунок атомників здешевлюють електроенергію для споживачів.

За офіційними даними, на 1 лютого заборгованість держпідприємства «Енергоринок» перед держкомпанією «Енергоатом», яка виступає оператором усіх 15 діючих в країні блоків АЕС, перевищила $700 млн. Джерело видання зазначило, що одна з найуспішніших працюючих компаній закінчила минулий рік зі збитком в сотні мільйонів доларів. «Допускаю, що все йде до корпоратизації «Енергоатома», про яку влада заявила торік, але до її реалізації наразі не приступили. Корпоратизують, акціонують і продадуть. Дешево, оскільки вже спеціально компаніюзробили збитковою», – зазначив він.

Юрій Корольчук вважає, що у придбанні такого активу рівнозначно зацікавлені і російські, і європейські структури. «Росіяни з 2010 року просувають проект створення україно-російського атомного СП. Але неофіційно пов'язують його то з газовими переговорами, то з флотськими проблемами, то ще з чимось. А вирішити все одним махом в одному пакеті документів не виходить. Європейці ж прагнуть інтегрувати українську енергетику в свою енергетичну систему. Ймовірно, тут відіграє важливу роль і питання безпеки. Принаймні привертає увагу легкість, з якою європейські структури готові виділяти кошти у межах програми підвищення безпеки українських АЕС. Хоча, наприклад, на модернізацію газотранспортної системи грошей начебто немає», – зазначив експерт.

Підтвердженням слів фахівця можна вважати проведені в Україні стрес-тести діючих атомних енергоблоків. Перевірка, організована спільно ЄС та МАГАТЕ, стосувалася навіть тих параметрів безпеки, які у звичайних умовах не застосовують. Загалом іноземні експерти залишилися задоволені рівнем безпеки українських АЕС, але внесли низку пропозицій, для реалізації яких у «Енергоатома» немає власних фінансових можливостей. І після цього стало відомо про плани щодо виділення $600 млн кредитних коштів.

У Києві зазначають, що проект не такий простий, як здається. В інтерв'ю «Першому діловому телеканалу» науковий співробітник відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень України Ольга Кошарна пояснила, що мова може йти про продовження експлуатації діючих енергоблоків: «Там є заходи щодо заміни обладнання, яке відпрацювало проектний термін».

За даними чиновників «Енергоатома», в Україні, починаючи з поточного року, доведеться продовжити термін експлуатації 9 з 13 енергоблоків ВВЕР-1000 впродовж шести років. Загальну вартість робіт оцінюють у понад $3 млрд. Раніше в кулуарах йшлося про те, що російська сторона, налагодивши співробітництво під час добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС, може продовжити роботу з модернізації інших блоків.

Але на цьому етапі з'ясувалося, що навіть добудова може застопоритися: ті блоки, основу яких закладено у 1990 році, мабуть не відповідатимуть сучасним вимогам європейських структур. Чиновник, з яким вдалося поспілкуватися кореспондентові «Независимой газеты», зазначив, що у Києві і раніше думки були різними: «Регулюючі органи виступали проти добудови: мовляв, як можна на старому фундаменті, на конструкціях, які простояли більше двох десятків років, побудувати щось нове і надійне? Але фахівці «Енергоатома» стверджували, що все буде в порядку, будувати можна. Та й в будь-якому разі, навіть якщо починати все з нуля, то щось треба робити з тими старими конструкціями. І це не так просто: не можна все знести бульдозером – масштаби не ті, а поруч працює атомна станція».

«Якщо зараз буде ухвалено рішення про будівництво з нуля, то доведеться починати спочатку ту роботу, яку українські і російські фахівці вже виконали, – розробляти всю документацію, проводити розрахунки, обгрунтування, затвердження тощо», – визнав Юрій Корольчук. Він вважає, що це не призведе до україно-російського скандалу, а тільки загальмує початок робіт. Заодно проясниться ситуація і з російським кредитом: «Можливо, буде створено законодавчі умови для того, щоб нові блоки стали власністю того українсько-російського СП в атомній сфері, про як давно говорять».

Олександр Мертен в тому ж інтерв'ю зазначив: «Наскільки нам відомо, позиція українського регулятора зводиться до того, що будувати потрібно нові блоки з урахуванням всіх необхідних заходів безпеки. Ми до цього готові, в цьому наші позиції збігаються». Днями віце-прем'єр Юрій Бойко уточнив: «Щодо питання добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС – третього і четвертого – то є сенс прийняти варіант не добудови енергоблоків, а нового будівництва. Однак це питання вирішуватиметься на рівні президента України».

Теги та ключові фрази
заміна асинхронних електродвигунів енергоатом


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.