Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Законопроект про Фонд енергоефективності пройшов перше читання
21.03.2017р.

Народні депутати України підтримали у першому...

Більше 100 гектарів під сонячні електростанції
21.03.2017р.

Голова Вінницької ОДА підписав розпорядження про...

СЕС у зоні ЧАЕС хочуть будувати уже 52 компанії
21.03.2017р.

Україна отримала 52 заявки від різних компаній на...

Корейська делегація презентувала можливості співпраці…
21.03.2017р.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор...

Намагалися здати на металобрухт 25-метрову електроопору
17.03.2017р.

На Івано-Франківщині зловмисники розібрали на...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

2043
16.04.2013р. |
Проекти щодо об'єднання з енергосистемами Європи вигідні усім
Нещодавно у Варшаві відбулася Енергетична конференція країн Центрально-Східної Європи («CEE Energy 2013»), під час якої було порушено широке коло питань – від перспектив атомної до розвитку альтернативної енергетики. Під час конференції директор програм з капітального будівництва компанії «Росатом» Сергій Бояркін (на фото) активно переконував, що за атомною енергетикою – не минуле, а майбутнє. У його виступі можна було почути багато цікавого й про перспективи співпраці у цій сфері з Україною.

 

Про своє бачення майбутнього атомної енергетики, а також про співпрацю України й Росії в цьому напрямі представник «Росатому» розповів у інтерв'ю УКРІНФОРМу.

Під час нещодавньої зустрічі президентів України і Росії Віктора Януковича й Володимира Путіна йшлося про необхідність активізувати співпрацю країн у будівництві двох нових енергоблоків Хмельницької АЕС. Це питання, на Вашу думку, зараз більше перебуває у політичній площині чи все-таки у сфері бізнесу?

– Я гадаю, що воно з політичної площини перейшло у площину бізнесу. Водночас, будь-який проект вартістю кілька мільярдів доларів, яким би він не був комерційним, без політики не може обійтися. Це дуже значущий проект.

Усе ж я сподіваюся, що всі політичні питання врегульовано й зараз усе перебуває у сфері економіки.

Якими є перспективи реалізації цього проекту найближчим часом?

– Вважаю, що А – є технічні можливості, Б – є економічні передумови. Адже ми розуміємо: споживання електроенергії зростає скрізь – у Росії, в Україні, в Європі. А це означає, що на ринку буде дефіцит такого товару, як електроенергія. Відповідно, той, у кого будуть потужності з генерації, той буде у виграші.

Тож, якщо в Україні з'являються нові потужності, це дає змогу встановити нижчу ціну, а це, своєю чергою, конкурентоспроможність української промисловості, тобто ефект багатоплановий: дешева електроенергія дає змогу підвищувати конкурентоспроможність економіки.

В Україні є різні думки з приводу технічного боку будівництва третього й четвертого блоків Хмельницької АЕС. Наприклад, є думка, що доцільно не добудовувати енергоблоки на наявній інфраструктурі, а починати з нуля. Як Ви вважаєте?

– Є різні підходи до реалізації проекту. Якісь речі з того, що побудовано, напевно доведеться переробляти, а щось можна буде використовувати. Говорити, що треба все знести й будувати з нуля – це, напевно, не зовсім об'єктивно. Але й говорити про те, що все, що побудовано, можна на 100% використати, – також не зовсім правильно. Істина десь посередині.

Справді, щось доведеться серйозно переробляти, тому що за цей час з'явилися додаткові системи безпеки, які не впишуться у старі будівельні конструкції. Але це не означає, що всі старі конструкції нікуди не годяться і їх потрібно зносити.

Насправді, у нас є досвід спорудження енергоблока в Ірані, коли ми вписали наш блок у конструкції, побудовані до цього компанією «Siemens». В Ірані будувати станцію почав «Siemens», виконав великий обсяг будівельних робіт, а потім у зв'язку з санкціями ця компанія усе призупинила. Через певний час Іран звернувся до Росії з проханням завершити цей блок і ми змогли велику частину побудованого німцями адаптувати під наш проект.

Міністр енергетики й вугільної промисловості України Едуард Ставицький нещодавно заявив, що до 2015 року Україні спільно з Росією потрібно побудувати й запустити в експлуатацію завод з виробництва власного ядерного палива. Як вважаєте, завод запрацює до цього часу?

– Гадаю, що так, оскільки роботи там тривають. Це – спільне підприємство «Росатому» й у нас з Україною давні й тісні зв'язки. Українські фахівці добре знайомі з технологіями, які ми використовуємо у Росії, і тут не треба з нуля навчати персонал чи передавати технології, тобто в Україні є дуже хороший доробок.

Під час своєї презентації на конференції Ви пригадали про можливості експорту електроенергії на Захід, у тому числі через територію України. Як Ви оцінюєте реальність такої співпраці у найближчій перспективі?

– За прогнозами наших європейських колег, у першій зоні (країни ЄС, які прилягають до України, Білорусі, Молдови, Калінінградської області Росії) до 2020 року спостерігатиметься значний дефіцит потужностей. А це хороша умова, щоб запропонувати свій товар на ці дефіцитні ринки й зробити там вигідний бізнес.

Треба розуміти, що є тимчасова різниця у піках споживання в Україні та в Європі і йдеться не просто, щоб продавати електроенергію в один бік. У той момент, коли надлишки є в Європі, дешевшу енергію можна постачати й у східному напрямі. Але сьогодні ці розмови поки що умовні, оскільки там немає вставок постійного струму, необхідних для експорту електроенергії.

– Яка ціна питання?

– Це небагато, якщо порівнювати з будівництвом енергоблока. Енергоблок – це мільярди доларів, а вставка постійного струму – 100 млн доларів. На фоні вартості енергоблока це невеликі інвестиції, а термін будівництва досить короткий. Це та інфраструктура, яка дає змогу заробляти гроші постійно й забезпечувати надійність енергосистеми. Вважаю, що проекти щодо об'єднання України, Білорусі, Калінінградської області з енергосистемами Європи вигідні всім.

– А «Росатом» зондував грунт у Європі на предмет того, хто з європейських країн був би зацікавлений в імпорті електроенергії зі Сходу?

– Ми тільки починаємо розглядати ці ідеї. Однак вважаємо, що з точки зору економіки й техніки це вигідно усім. Сподіваємося, що знайдемо тут взаєморозуміння.

– Скільки вставок постійного струму можна поставити на кордоні України з іншими державами?

– Наприклад, вставка на молдавській підстанції Вулканешти, до якої підведено лінії 750 кВ із Южноукраїнської АЕС, дає змогу передавати дуже великі обсяги енергії. Вставку також можна поставити біля Жешува неподалік від польсько-українського кордону.

– От Ви бачите хороші перспективи для атомної енергетики у майбутньому, а низка європейських країн, зокрема, Німеччина, взагалі відмовляються від атома, віддаючи перевагу «чистій» енергії. Ви не вбачаєте у цьому суперечності?

– Є різні думки у суспільстві, але, з іншого боку, є об'єктивна реальність. На сьогодні у 13-ти країнах ЄС або уже будують, або триває підготовка до будівництва атомних енергоблоків. І обсяг цього будівництва – 50 ГВт. Наприклад, Франція й Фінляндія будують, більшість країн Євросоюзу продовжують розвивати атомну енергію.

Відмовилися від неї тільки чотири країни, а 13 не просто підтвердили свої плани, а й активно їх реалізують.

Фото: atomic-energy.ru

Теги та ключові фрази
Прайекти, Прайекти, прайекти дом, дом и катэжи и прайэкти, дом и прайэкти, дом прайекти, дом катэжи и прайэкти, прайекти дома, прайекти дом, прайекти дама


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.