Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Енергоблок Південно-Української АЕС стане найпотужнішим в Україні
26.09.2017р.

«Енергоатом» за участю «Westinghouse» підвищить...

Перший інвестор у межах дії Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою
26.09.2017р.

Калгарі, Альберта: «TIU-Канада» стає першим канадським...

Сонячні батареї уже встановили 1 600 родин
25.09.2017р.

За останні 3 роки в українські проекти «чистої»...

На ЧАЕС у ядерному сховищі хазяйнують роботи
25.09.2017р.

Ядерне паливо у новому сховищі на Чорнобильській АЕС...

Найбільший електромобіль у світі
22.09.2017р.

Група швейцарських компаній створила найбільший...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

2097
16.04.2013р. |
Проекти щодо об'єднання з енергосистемами Європи вигідні усім
Нещодавно у Варшаві відбулася Енергетична конференція країн Центрально-Східної Європи («CEE Energy 2013»), під час якої було порушено широке коло питань – від перспектив атомної до розвитку альтернативної енергетики. Під час конференції директор програм з капітального будівництва компанії «Росатом» Сергій Бояркін (на фото) активно переконував, що за атомною енергетикою – не минуле, а майбутнє. У його виступі можна було почути багато цікавого й про перспективи співпраці у цій сфері з Україною.

 

Про своє бачення майбутнього атомної енергетики, а також про співпрацю України й Росії в цьому напрямі представник «Росатому» розповів у інтерв'ю УКРІНФОРМу.

Під час нещодавньої зустрічі президентів України і Росії Віктора Януковича й Володимира Путіна йшлося про необхідність активізувати співпрацю країн у будівництві двох нових енергоблоків Хмельницької АЕС. Це питання, на Вашу думку, зараз більше перебуває у політичній площині чи все-таки у сфері бізнесу?

– Я гадаю, що воно з політичної площини перейшло у площину бізнесу. Водночас, будь-який проект вартістю кілька мільярдів доларів, яким би він не був комерційним, без політики не може обійтися. Це дуже значущий проект.

Усе ж я сподіваюся, що всі політичні питання врегульовано й зараз усе перебуває у сфері економіки.

Якими є перспективи реалізації цього проекту найближчим часом?

– Вважаю, що А – є технічні можливості, Б – є економічні передумови. Адже ми розуміємо: споживання електроенергії зростає скрізь – у Росії, в Україні, в Європі. А це означає, що на ринку буде дефіцит такого товару, як електроенергія. Відповідно, той, у кого будуть потужності з генерації, той буде у виграші.

Тож, якщо в Україні з'являються нові потужності, це дає змогу встановити нижчу ціну, а це, своєю чергою, конкурентоспроможність української промисловості, тобто ефект багатоплановий: дешева електроенергія дає змогу підвищувати конкурентоспроможність економіки.

В Україні є різні думки з приводу технічного боку будівництва третього й четвертого блоків Хмельницької АЕС. Наприклад, є думка, що доцільно не добудовувати енергоблоки на наявній інфраструктурі, а починати з нуля. Як Ви вважаєте?

– Є різні підходи до реалізації проекту. Якісь речі з того, що побудовано, напевно доведеться переробляти, а щось можна буде використовувати. Говорити, що треба все знести й будувати з нуля – це, напевно, не зовсім об'єктивно. Але й говорити про те, що все, що побудовано, можна на 100% використати, – також не зовсім правильно. Істина десь посередині.

Справді, щось доведеться серйозно переробляти, тому що за цей час з'явилися додаткові системи безпеки, які не впишуться у старі будівельні конструкції. Але це не означає, що всі старі конструкції нікуди не годяться і їх потрібно зносити.

Насправді, у нас є досвід спорудження енергоблока в Ірані, коли ми вписали наш блок у конструкції, побудовані до цього компанією «Siemens». В Ірані будувати станцію почав «Siemens», виконав великий обсяг будівельних робіт, а потім у зв'язку з санкціями ця компанія усе призупинила. Через певний час Іран звернувся до Росії з проханням завершити цей блок і ми змогли велику частину побудованого німцями адаптувати під наш проект.

Міністр енергетики й вугільної промисловості України Едуард Ставицький нещодавно заявив, що до 2015 року Україні спільно з Росією потрібно побудувати й запустити в експлуатацію завод з виробництва власного ядерного палива. Як вважаєте, завод запрацює до цього часу?

– Гадаю, що так, оскільки роботи там тривають. Це – спільне підприємство «Росатому» й у нас з Україною давні й тісні зв'язки. Українські фахівці добре знайомі з технологіями, які ми використовуємо у Росії, і тут не треба з нуля навчати персонал чи передавати технології, тобто в Україні є дуже хороший доробок.

Під час своєї презентації на конференції Ви пригадали про можливості експорту електроенергії на Захід, у тому числі через територію України. Як Ви оцінюєте реальність такої співпраці у найближчій перспективі?

– За прогнозами наших європейських колег, у першій зоні (країни ЄС, які прилягають до України, Білорусі, Молдови, Калінінградської області Росії) до 2020 року спостерігатиметься значний дефіцит потужностей. А це хороша умова, щоб запропонувати свій товар на ці дефіцитні ринки й зробити там вигідний бізнес.

Треба розуміти, що є тимчасова різниця у піках споживання в Україні та в Європі і йдеться не просто, щоб продавати електроенергію в один бік. У той момент, коли надлишки є в Європі, дешевшу енергію можна постачати й у східному напрямі. Але сьогодні ці розмови поки що умовні, оскільки там немає вставок постійного струму, необхідних для експорту електроенергії.

– Яка ціна питання?

– Це небагато, якщо порівнювати з будівництвом енергоблока. Енергоблок – це мільярди доларів, а вставка постійного струму – 100 млн доларів. На фоні вартості енергоблока це невеликі інвестиції, а термін будівництва досить короткий. Це та інфраструктура, яка дає змогу заробляти гроші постійно й забезпечувати надійність енергосистеми. Вважаю, що проекти щодо об'єднання України, Білорусі, Калінінградської області з енергосистемами Європи вигідні всім.

– А «Росатом» зондував грунт у Європі на предмет того, хто з європейських країн був би зацікавлений в імпорті електроенергії зі Сходу?

– Ми тільки починаємо розглядати ці ідеї. Однак вважаємо, що з точки зору економіки й техніки це вигідно усім. Сподіваємося, що знайдемо тут взаєморозуміння.

– Скільки вставок постійного струму можна поставити на кордоні України з іншими державами?

– Наприклад, вставка на молдавській підстанції Вулканешти, до якої підведено лінії 750 кВ із Южноукраїнської АЕС, дає змогу передавати дуже великі обсяги енергії. Вставку також можна поставити біля Жешува неподалік від польсько-українського кордону.

– От Ви бачите хороші перспективи для атомної енергетики у майбутньому, а низка європейських країн, зокрема, Німеччина, взагалі відмовляються від атома, віддаючи перевагу «чистій» енергії. Ви не вбачаєте у цьому суперечності?

– Є різні думки у суспільстві, але, з іншого боку, є об'єктивна реальність. На сьогодні у 13-ти країнах ЄС або уже будують, або триває підготовка до будівництва атомних енергоблоків. І обсяг цього будівництва – 50 ГВт. Наприклад, Франція й Фінляндія будують, більшість країн Євросоюзу продовжують розвивати атомну енергію.

Відмовилися від неї тільки чотири країни, а 13 не просто підтвердили свої плани, а й активно їх реалізують.

Фото: atomic-energy.ru

Теги та ключові фрази
Прайекти, Прайекти, прайекти дом, дом и катэжи и прайэкти, дом и прайэкти, дом прайекти, дом катэжи и прайэкти, прайекти дома, прайекти дом, прайекти дама


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.