Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Законопроект про Фонд енергоефективності пройшов перше читання
21.03.2017р.

Народні депутати України підтримали у першому...

Більше 100 гектарів під сонячні електростанції
21.03.2017р.

Голова Вінницької ОДА підписав розпорядження про...

СЕС у зоні ЧАЕС хочуть будувати уже 52 компанії
21.03.2017р.

Україна отримала 52 заявки від різних компаній на...

Корейська делегація презентувала можливості співпраці…
21.03.2017р.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор...

Намагалися здати на металобрухт 25-метрову електроопору
17.03.2017р.

На Івано-Франківщині зловмисники розібрали на...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

732
13.10.2014р. |
Будівництво століття: Україна сподівається за півроку освоїти кредит на ЛЕП РАЕС– Київ

Президент Петро Порошенко запропонував Верховній Раді продовжити на 2,5 року термін використання кредиту Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), призначеного для будівництва високовольтної лінії електропередач (ЛЕП) між Рівненською АЕС, Хмельницькою АЕС та Києвом. Проект, що передбачає підвищення надійності енергопостачання столиці, повинні були реалізувати ще два роки тому.

Не подужали

6 жовтня президент подав до парламенту законопроект, в якому запропонував внести зміни у фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком про кредитування будівництва ЛЕП на 750 кВ «Рівненська АЕС – Київська ПС». Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, продовження термінів фінансування необхідно для залучення обіцяних ЄІБ кредитних коштів на суму €150 млн.

Президент пропонує парламенту продовжити кінцевий термін використання кредиту з 31 грудня 2012-го (як це записано у фінугоді) до 30 червня 2015 року.

Ще у січні 2007 року Кабмін затвердив кошторис цього проекту. На той момент планувалося витратити трохи більше 1,6 млрд грн. Виконавцем проекту була призначена Національна енергетична компанія «Укренерго», яка привернула два кредити по €150 млн у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ЄІБ.

Кредитну угоду з ЄІБ була підписана ще у 2008 році. У фінансовій угоді з банком було зазначено, що почати проект заплановано у 2009-му, а завершити у 2012 році. Однак до зазначеного терміну проект так і не закінчили: у вересні 2012-го відбулася урочиста церемонія початку будівництва. На той момент із загальної кошторисної вартості будівництва використали 465,4 млн грн. Директор з питань інформації та зв'язків з громадськістю Асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна на початку вересня описувала хід реалізації цього проекту так: «Я була влітку на Рівненській АЕС. Опори ЛЕП стоять, а проводів немає».

Тим часом вартість проекту суттєво зросла: у жовтні 2013 року Кабінет Міністрів затвердив скоригований проект будівництва ЛЕП «Рівненська АЕС – Київська ПС», і тепер він подорожчав утричі – до 4,8 млрд грн.

Заповнення дефіциту

За даними «Укренерго», режим роботи Центральної енергосистеми, на території якої розташований Київ, погіршився ще наприкінці 2000 року – саме тоді був зупинений останній блок Чорнобильської АЕС потужністю 1000 МВт. Але споживання електроенергії Центральної енергосистемою і надалі зростало, внаслідок чого виник її дефіцит. Так, якщо в період з 2001 по 2006 р. приріст споживання електроенергії в середньому по Україні становив 1,55%, то в Центральній енергосистемі – 3,45%, у Києві – 5,21%.

Дефіцит потужності в денний і вечірній періоди робочих днів у Центральній енергосистемі становить 1200–4900 МВт, в тому числі у Києві – 500–800 МВт. При цьому дефіцит генерувальних потужностей у Києві зріс – через подорожчання газу дедалі менше енергії стали виробляти київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, що працюють на цьому паливі.

Уряд спробував вирішити проблему дефіциту електроенергії у Центральній енергосистемі завчасно. Для цього і був розроблений проект ЛЕП «Рівненська АЕС – Київська ПС», що складається з чотирьох етапів. Перший: будівництво згаданої ЛЕП, другий – будівництво гілки чинної ЛЕП «Хмельницька АЕС – Чорнобильська АЕС» до підстанції «Київська», третій – розширення та модернізація підстанції «Київська» завдяки встановленню другого трансформатора і четвертий – будівництво двох ліній напругою 330 кВ протяжністю 60 км від підстанції «Київська» для постачання електроенергією центральних областей України.

Земля – корінь зла

Представники «Укренерго» заявили авторові публікації в «Капитале» Олександру Сукову, що затримка з реалізацією проекту пов'язана з урегулюванням земельних питань. «Це дуже велика проблема, оскільки землі приватні і потрібно з кожним господарем ділянки, через який прокладають трасу, узгодити дозвіл. І ми досі якраз цим займаємося», – сказав представник компанії.

Однак є й інші причини. Зокрема, Рахункова палата, яка неодноразово перевіряла ефективність використання коштів у енергетичних проектах, ще у 2011 році вказувала, що гроші від кредитних угод з міжнародними фінансовими інститутами з цього й аналогічних проектів, ратифікованих наприкінці 2008-го – на початку 2009 року, так і не були використані на будівництво ліній електропередач. «Тільки 20 млн грн, або 2,1% були використані на обслуговування цих кредитів та оплату іноземних консультантів», – заявили в Рахунковій палаті.

А цього року проект «Рівненська АЕС – Київська ПС» (за умови, що він був би реалізований) придався б українській енергосистемі як ніколи. Саме внаслідок не достатньої пропускної здатності наявних ліній електропередач потужності Рівненської та Хмельницької атомних станцій використовували не на повну силу. Водночас у зв'язку з дефіцитом вугілля Міністерство енергетики та вугільної промисловості попередило про можливе відімкнення споживачів від енергопостачання прийдешньої зими у зв'язку з дефіцитом генерувальних потужностей.

Джерело: uaenergy.com.ua

Теги та ключові фрази
леп київська, пл-750 кв раес-київ


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.