Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Презентовано перший енергоаудит для підприємств
22.04.2019р.

Івано-Франківський локомотиворемонтний завод,...

Перший досвід промпідприємства: СЕС на даху та фасаді офісу
22.04.2019р.

Приватне підприємство «Галиченерго» встановило на...

Революцію в освітленні здійснив українець
22.04.2019р.

Крихітні світлодіодні лампи спричинили революцію в...

26 вітротурбін для 100-мегаватної вітрової станції на Запоріжжі
16.04.2019р.

Данська компанія «Vestas» виготовила 26 вітрових турбін...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

2217
11.03.2015р. |
Дмитро Вовк: Електроенергія – це такий же товар, як і цигарки
Регулювання питань енергетики в Україні завжди було справою невдячною. Воно вимагало періодичного перегляду тарифів, для чого щоразу треба було долати стару забюрократизовану систему розрахунків. Разом з тим кожна зміна влади в країні ставила перед регулятором завдання приводити свої рішення у відповідність з інтересами «придворних» компаній.

З іншого боку, інтереси населення формально були захищені – тарифну сітку вкрай рідко переглядали, утримуючись перехресним субсидуванням за рахунок промисловості і нескінченними дотаціями. Побутові споживачі були введені в оману мізерною вартістю ЖКП, яку вони все одно потім, самі до кінця цього не розуміючи, оплачували у вартості товарів і послуг.


Значні зміни в цій галузі назрівали давно, але вони, цілком можливо, так би й залишилися у форматі очікувань і перспектив, якби не глибока політична й економічна криза, що змусила державу докорінно переглянути алгоритм взаємодії зі споживачами енергоресурсів.

Президент Петро Порошенко на керівну посаду в одному зі стратегічно важливих для країни нацрегуляторів, у дусі часу, призначив «свою людину», яка досі не мала досвіду роботи на держслужбі, а тим паче – в енергетиці. Це кадрове рішення викликало чималий суспільний резонанс не тільки в галузі, а й за її межами.

24-річний Дмитро Вовк став виконуючим обов'язки глави НКРЕКП лише два місяці тому, але вже зараз ухвалює рішення, які раніше відкладали в довгу шухляду досвідченіші та авторитетніші керівники.

В інтерв'ю «Forbes» він розповів про те, як регулятор бореться з монополією енергохолдингу ДТЕК, про плани зруйнувати дискримінаційні схеми в сонячній енергетиці, про своє бачення російського контракту на поставку в Україну електроенергії, причини рішення заблокувати розрахунки з генерацією, підконтрольною бойовикам, а також про непрості стосунки з попереднім роботодавцем – корпорацією «Roshen».

– Останнім вашим місцем роботи до приходу в НКРЕКУ була «Roshen». Ця компанія негативно оцінювала результати вашої роботи. Проясніть, будь ласка, що сталося у вас із колишнім роботодавцем?

– Насправді мені дуже пощастило з наставниками, зокрема у роботі під керівництвом В'ячеслава Москалевського (гендиректор компанії «Roshen»). Ця людина відіграла досить важливу роль у моєму професійному становленні. В'ячеслав Москалевський – професіонал у своїй справі, але водночас специфічна особистість. Що стосується новини, про яку ви згадали, то скоро ми її будемо згадувати з посмішкою.

Потрібно розуміти, що крім «Roshen», я працював і в інших компаніях. Оцінка мого професіоналізму не може будуватися тільки на досвіді і результатах роботи в одній компанії.

– Питання щодо сонячної енергетики. Є думка, що тарифи спочатку були завищені в інтересах Андрія Клюєва (екс-віце-прем'єра), у якого був у цій сфері свій бізнес. Як вирішується питання з тарифами?


– Справді, тарифи на сонячну енергію були явно завищені з політичних причин. Зараз із цього питання розробляються законопроекти, щоб відновити певним чином справедливі тарифи. Якщо порівняти тарифи в інших державах (з не дуже розвиненою економікою), то вони становитимуть у межах 10–15 євроцентів за 1 кВт/год, тоді як у нас 33 євроцента за 1 кВт/год.

Потрібно раз і назавжди вирішити це питання без популізму, виставивши економічно обґрунтовані ціни. Більше того, необхідно взагалі порахувати, подумати, наскільки Україні потрібна електроенергія, яка в кілька десятків разів дорожча, ніж у вітчизняних атомних електростанцій.

– Поговоримо про імпорт електроенергії. Навіщо Україні потрібно імпортувати електроенергію з Росії?


– Якщо ви пам'ятаєте, наприкінці минулого року в Україні були віялові відімкнення електроенергії, які відбувалися внаслідок частої зупинки блоків теплоелектростанцій. Після того як у січні імпортна електроенергія з'явилася, віялові відімкнення зникли. Додаткова імпортна електроенергія Україні з РФ потрібна, щоб отримати запас у разі дефіциту вугілля і для запобігання зупинки станцій.

– Але ж було багато нарікань з приводу контракту на поставку з РФ електроенергії в Україну. Чи не завдасть шкоди країні цей договір?

– З комерційної точки зору важко щось коментувати. З іншого боку, вказувати в договорі «Кримський федеральний округ», напевно, неправильно. Проте, працюючи в комісії, я бачу багато договорів, які мають подібні застереження. Це, повторюся, неправильно, але, якщо повертатися до контракту з імпорту електроенергії в нашу країну з РФ, то найголовніше, це досягнута Україною мета – запобігання віялових відімкнень і загального колапсу в галузі.

– Довкола договору про імпорт вугілля з ПАР теж було багато скандалів. Як ви ставитеся до цих поставок?


– Не можу це коментувати, оскільки це питання знаходиться у сфері відповідальності Міненерговугілля і «Укрінтеренерго».

– Нещодавно в пресі була інформація, що електроенергія, яка імпортується Україною з Росії, поставлялася виключно на територію так званих «ДНР» і «ЛНР». Наскільки це відповідає дійсності і чи взагалі технічно можливо?


– Це питання слід адресувати «Укренерго», оскільки ця компанія відповідає за контроль, облік і диспетчеризацію.

– Зовсім нещодавно було припинено оплату за електроенергію ТЕС, які перебувають під контролем бойовиків. Енергокомпанії кажуть, що це може негативно позначитися на ринку. Як ви це прокоментуєте?


– В Україні є єдиний покупець електроенергії – держпідприємство «Енергоринок». Він же й оператор взаєморозрахунків. Є дистрибуція обленерго, далі ті, хто продає цю електроенергію, і споживачі, які платять обленерго. Сьогодні в зоні, яку не контролює українська влада, немає банківської системи, триває війна, обленерго не здатне працювати повноцінно. Усе це відбувається одночасно з відсутністю платежів споживачів у регіоні. Фактично йде недозбір на рівні обленерго. Якщо вони не платять «Енергоринку», відповідно, він не може платити генерації.

До січня цього року Зуєвська і Старобешівська ТЕС (яким нині припинено розрахунок) отримували оплату в повному обсязі, згідно з правилами ринку. У січні ми взялися аналізувати ситуацію. Грошей почало надходити в рази менше – і в «Енергоринку» утворився дефіцит коштів. Якби так тривало й далі, у компанії з'явилася б величезна діра – близько 700 млн гривень на місяць. Постає запитання: навіщо це допускати? Якщо ми приберемо ці станції із загальної системи взаєморозрахунків, Україна нічого не втратить.

Я думаю, цим ТЕС можна встановити оплату пропорційно до збору: якщо його немає, отже, нічого платити. Ті станції, що на контрольованій українською владою території, отримують розрахунок у повному обсязі.

– На ринку є інформація, що на одному із засідань ви і міністр енергетики сперечалися з представниками енергохолдингу ДТЕК на тему тарифів, поставок вугілля, електроенергії. Що викликало цей конфлікт?

– Ми перебуваємо в постійному конфлікті інтересів, оскільки завдання регулятора – забезпечити необхідний товар за нормальною ціною. Це цілком природно, що є конфлікт. В Україні 70% теплової генерації забезпечує вертикально інтегрований холдинг ДТЕК (який дає близько 20 млн тонн вугілля на рік). Горизонтальна і вертикальна ринкові сили очевидні.

Формально комісія не має повноважень регулювати вугілля. Але оскільки в нас є монополіст у цій сфері, ми зобов'язані вести дебати про реальну собівартість і дохідність у цьому сегменті. Тільки тоді ми зможемо прийняти обґрунтоване рішення щодо тарифів для теплової генерації.

Точно так само це відбувалося в багатьох розвинених країнах. Наприклад, свого часу в США приватна генерація викуповувала місцеві держшахти, мотивуючи це тим, що країні потрібні стабільні поставки вугілля. Потім справа дійшла до того, що кептивне вугілля продавали за ціною, вищою, ніж адекватна ринкова вартість. Після цього держава ввела ренту, щоб якось відрегулювати ситуацію.

Але сьогодні вже спостерігаємо зворотний ефект: ціна вугілля знижується, щоб платити менше ренти. Схожа ситуація із завищеною вартістю вугілля була в Англії та багатьох інших країнах. Там відбувався, по суті, точно такий же конфлікт, як у нас. Наше завдання – знайти баланс і дати дохідність, яка буде адекватною. Крім того, ми не повинні забувати про інтереси країни і споживачів.

– Нещодавно НКРЕКП суттєво підвищила тарифи на електроенергію, газ і тепло для населення. Чим це обґрунтовано?

– Почну з того, що всі попередні влади постійно відкладали питання підвищення тарифів. Фактично досі регулятор виконував частину соціальних функцій, роздаючи тариф «рівним шаром». Але сьогодні ситуація вимагає прийняти кардинально протилежні рішення. Ми дуже довго думали, як правильно вчинити, і прийшли, на мій погляд, до адекватних і потрібних рішень.

Передусім стояло завдання підвищити ціни до економічно обґрунтованого рівня. На ціну впливає багато факторів, зокрема галопуюче зростання курсу долара. Якщо, скажімо, взяти сьогоднішній тариф на електроенергію, то населення платить лише 21% від реальної собівартості, у результаті чого навантаження доводиться перекладати на промисловість.

Якщо більше платить промисловість, цю переплату вкладають у вартість товарів і послуг населенню. Так ми обманюємо самих себе. Із підвищенням тарифів ми зможемо вийти на економічно обґрунтований рівень цін. Тоді в нас з'явиться прогнозованість у секторі і значно підвищиться інвестиційна привабливість.

– Ви не боїтеся, що різке зростання цін призведе до масових неплатежів?


– Цього не має статися, оскільки Мінсоцполітики розробило систему адресної дотації для малозабезпечених сімей. 15% від доходів сім'ї – це та межа, яку ви платите за комунальні послуги, понад це оплачує держава. Щоб отримати дотацію, потрібно заповнити спрощену форму, а саму субсидію буде видано на рік. Крім того, закладене зростання тарифів не таке вже велике.

Візьмімо для прикладу електроенергію. На першому етапі для споживачів, що витрачають до 100 кВт/год. на місяць, підвищення становитиме лише 19%. Сьогодні близько 60% населення країни споживає електроенергію на рівні, що межує з цим обсягом. Якщо перевести це в гроші, то ціна (на першому етапі) зросте на 10–15 гривень залежно від споживання на одну сім'ю. Це фактично вартість пачки сигарет. Електроенергія – це такий же товар, як сигарети, і за неї потрібно платити. Навіть якщо неплатежі й будуть, то мінімальні, за нашими оцінками.

– Є думка, що електроенергію можна продавати на біржі, де й формуватиметься ціна. Який тоді сенс в існуванні регулятора в енергетиці?

– Ймовірно, ідеться про так званий ринок двосторонніх договорів. Але навіть за такого сценарію розвитку НКРЕКП має право на життя, оскільки комісія задає правила гри і моніторить ситуацію на ринку, щоб зберегти рівну конкуренцію. У всьому світі існують такі регулятори, які зберігають баланс.

Я не згоден із думкою, що при переході на ринок двосторонніх договорів потрібно відмовитися від регулятора. Імовірно, в такій ситуації можна суттєво скоротити штат.

– Чи планується перехід на стимулююче тарифоутворення? Коли це може статися?

– Безперечно, у наших планах є перехід на стимулююче тарифоутворення, так зване rab-регулювання. На сьогодні з цього питання підготовлено низку документів. Ми створили робочі групи, які оновлюють дані в цих документах, прислухаючись до побажань учасників ринку.

Впроваджуючи цей метод, ми даємо великий поштовх дистрибуції, встановлюємо зрозумілі ставки дохідності на стару базу активів. Також стимулюватимуться інвестиції в нову базу за рахунок привабливіших ставок дохідності. Наша дистрибуція сьогодні недоінвестована, пора це виправити. Щоб комісія безпосередньо не впливала на своїх ліцензіатів, потрібно запустити rab-регулювання.

Що ж до термінів, гадаю, цей метод може запрацювати не раніше ніж 1 січня 2016 року. Тоді вплив регулятора на тарифоутворення буде значно меншим, ніж сьогодні, але мінімальні важелі держрегулювання все одно мають зберегтися.

– Коли буде ухвалено закон про НКРЕКП?


– Цей закон буде ухвалено відповідно до Третього енергетичного пакету. Документ має пройти погодження з енергоспівтовариством. Наразі пройдено один раунд міжвідомчих погоджень, тепер ми чекаємо на фінальний висновок від енергоспівтовариства. Коли він надійде, регулятор передасть його Кабінету міністрів.

Закон визначить чіткі повноваження регулятора в кожному конкретному випадку. Сьогодні ж права НКРЕКП розписано дуже неоднозначно. Я б навіть сказав, що вони розмиті декількома нормативно-правовими документами.

Джерело: Forbes.ua – uaenergy.jrg




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.