Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Презентовано перший енергоаудит для підприємств
22.04.2019р.

Івано-Франківський локомотиворемонтний завод,...

Перший досвід промпідприємства: СЕС на даху та фасаді офісу
22.04.2019р.

Приватне підприємство «Галиченерго» встановило на...

Революцію в освітленні здійснив українець
22.04.2019р.

Крихітні світлодіодні лампи спричинили революцію в...

26 вітротурбін для 100-мегаватної вітрової станції на Запоріжжі
16.04.2019р.

Данська компанія «Vestas» виготовила 26 вітрових турбін...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

1828
26.05.2015р. |
Міст до Європи, або Повна інтеграція
Які проблеми вирішує десятирічний план розвитку Об'єднаної енергетичної системи України? Це питання з’ясовує Віталій Княжанський у газеті «День», публікація з якої подана на сайті uaenergy.com.ua

 

В Україні формується не тільки нова економічна, а й енергетична політика. Державне підприємство Національна енергетична компанія «Укренерго» – оператор української системи передачі електроенергії – наприкінці минулого тижня запропонувало для обговорення громадськістю проект плану розвитку Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України на 2015–2024 роки.

 

Головні завдання цього плану – забезпечення надійного і ефективного виробництва й транспортування електроенергії як для споживачів країни, так і для експорту, імпорту і транзиту з урахуванням вимог з охорони навколишнього середовища і енергозбереження. План розроблений таким чином, щоб максимально узгодити перспективи розвитку енергогенерувальних джерел і електричних мереж. Планується реконструювати і модернізувати тільки ті об'єкти електростанцій і енергомереж, на яких можна забезпечити зростання встановленої і трансформаторної потужності.

За період дії плану, за задумом його авторів, передбачено збільшити генерувальні потужності ОЕС України майже на 10,1 тис. МВт. З урахуванням виведення з експлуатації фізично зношених енергоблоків це підвищить загальну встановлену потужність електростанцій країни майже на 2 тис. МВт. При цьому будівництво третього енергоблоку Хмельницької АЕС потужністю 1 тис. МВт, як вказано у плані, не збільшить загальну встановлену потужність вітчизняних АЕС, оскільки на цей час припадає виведення з експлуатації першого енергоблокe Южно-Української АЕС.

Загалом в Об'єднаній системі передбачається побудувати на ТЕС генерувальних компаній чотири вугільних енергоблоки загальною потужністю 2,4 тис. МВт. На Придніпровській ТЕС («ДТЕК Дніпроенерго», Дніпропетровська область) у 2019–2022 роках буде побудований блок потужністю 660 МВт за технологією супернадкритичних параметрів пари; на Слов'янській ТЕС («Донбасенерго», Донецька область) до 2024 року – енергоблоки за технологією циркулюючого киплячого шару потужністю 660 МВт і 330; на Бурштинській ТЕС («ДТЕК Західенерго», Івано-Франківська область) у 2018–2021 році – енергоблок за технологією супернадкритичних параметрів пари потужністю 800 МВт. Вартість будівництва цих об'єктів – 69,7 млрд грн.

«Ми усі розуміємо, що надійність функціонування Об'єднаної енергосистеми України, яка є запорукою успішного розвитку і становлення економіки нашої держави і добробуту її населення, останнім часом викликає занепокоєння, – зазначив під час обговорення плану виконуючий обов'язки директора НЕК «Укренерго» Юрій Косич. – І відсутність cуттєвих порушень і системних аварій за останній період пояснюється певним запасом міцності, а також надзвичайною самовідданістю та відповідальністю енергетиків, досвід яких передавався з покоління в покоління».

При цьому він додає, що технічний стан міждержавних, магістральних та розподільних мереж і електростанцій сьогодні характеризується надзвичайно високим рівнем зношеності основних фондів.

За його словами, близько 60% ліній електропередач експлуатують уже понад 40 років, більше 70% основного обладнання підстанцій уже відпрацювали свій нормативний ресурс і потребують негайної заміни.
Водночас він констатує, що такий план приймається вперше і він відповідає вимогам третього енергетичного пакету Євросоюзу і євроінтеграційним намірам України. За його словами, документ відтворює також потреби в сукупних інвестиціях у розвиток генерувальних потужностей і магістральних електричних мереж на перспективу, а також очікувані джерела їх фінансування.

На думку Косича, план консолідує наміри і побажання усіх суб'єктів Об'єднаної енергосистеми – споживачів, постачальницьких організацій, генерувальних, розподільних і дистриб'юторських компаній, незалежно від форм власності та обсягів споживання або виробництва.

«Ми очікуємо, що план розвитку ОЕС України на наступні 10 років, – каже Ю. Косич, – дасть відповідний сигнал наявним і потенційним суб'єктам електроенергетичної галузі щодо очікуваних напрямів її розвитку і економіки країни в цілому».

Заступник глави Міненерговугілля Олександр Світелік наголошує, що обговорюваний план «живий, він і повинен таким бути, а згідно із законом, це буде база для щорічного розгляду десятирічного плану». «Щороку ми складатимемо практично новий план на десять років, – зазначає фахівець. – Але основа його закладається сьогодні».

Голова Всеукраїнської асоціації «Укргідроенерго» член громадської ради «Укренерго», Герой України Семен Поташник відзначає, що за всі роки його виробничої і громадської діяльності він уперше бере участь в обговоренні плану розвитку Об'єднаної енергетичної системи України.
Однак пан Поташник вважає, що найголовніше – щоб ці плани не тільки обговорювали, але й виконували. «Якщо цього з якоїсь причини не буде, то потрібно зібратися, визнати це і визначити, що потрібно робити», – пропонує ветеран галузі.

Він згадує, як у 1993 році фахівці вперше зібралися у Світовому банку в Києві, щоб обговорити питання про реконструкцію українських гідроелектростанцій. Дехто вважав таку мету на той час абсурдною. Тому і Світовий банк не погодився підписати договір відразу на 15 років.
«Я ж запропонував: …Давайте розіб'ємо його на три п'ятирічки І перша була дуже показовою. Коли уряд знову звернулося до Світового банку з проханням про фінансування, вже не було ніяких питань, тому що ми довели свою здатність», – сказав С. Поташник.

Тільки три хвилини, згідно із встановленим регламентом, отримала для виступу експерт асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна. Вона говорить про дуже перспективний, на її думку, проект «Енергетичний міст Україна – ЄС».

«Це – чисто інвестиційний проект, який, як я знаю, активно підтримує міністр Демчишин і керівництво нашої держави, – зазначає вона. – Найближчим часом цей проект планується презентувати Європейській комісії. Однак тиждень тому представник «Укренерго» назвав його прожектом».

Експерт запитує: «Чому в розділі про експортний потенціал України взагалі немає жодного посилання на цей проект? Він не потребуватиме жодного бюджетного фінансування, дуже цікавий і перспективний. Також він допоможе вирішити відомі проблеми зі замкненими потужностями наших Хмельницької та Рівненської АЕС».

Питання, мабуть, потрапило у больову точку. Тому пан Косич вирішив одразу ж відповісти на нього, «оскільки питання, можливо, не настільки технічне, скільки перебуває в іншій площині». Він пообіцяв, що цей проект й інші нюанси щодо втраченого зв'язку 750 кВт між Україною і Євросоюзом будуть внесені в план розвитку ОЕС.

До відповіді долучився і пан Світелік. За його словами, сьогодні за угодою між Міністерством і «Укренерго», яке оцінювало можливості інтеграції всієї ОЕС до Енергетичного співтовариства, виконується відповідна робота. Два проекти (другий, очевидно – енергоміст) будуть здійснюватися паралельно. У якого буде пріоритет, визначить проектант. Ю. Косич також додає, що НЕК з «Енергоатомом» підписали відповідний меморандум і будуть «працювати виключно паралельно».

Водночас він переконує: «Збільшити експортний потенціал в сьогоднішній ситуацій, виділивши блок №2 Хмельницької АЕС без хороших нормальних проектних пропрацювань – це нереально ... Скрізь йтимемо паралельними шляхами: що буде швидше, то буде швидше».




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.