Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Про необхідність згортання вугільної енергетики заявили 25 країн, міст та штатів
17.11.2017р.

За день до закінчення кліматичних переговорів ООН у...

€130 млн для модернізації підстанцій
17.11.2017р.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділить НЕК...

Українці придумали магнітні адаптери для ламп – потрібну суму на Kickstarter зібрали за 2 години
16.11.2017р.

Українська команда вивела на платформу зі збирання...

Ціна продажу електроенергії у ГРЕ зменшилася на 4.6%
16.11.2017р.

Середня ціна продажу електроенергії виробниками в...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

8996
06.11.2015р. |
Чому потрібно міняти дисбаланси у ціноутворенні на електроенергію
Зовсім недавно практично усі політичні сили обіцяли виборцям знизити тарифи на електроенергію, газ і тепло. Вибори закінчилися, а з ними вщухли і обіцянки. А що ж відбувається у тарифній політиці в електроенергетиці, особливо щодо найбільшої генерації – атомної, складової майже 56% у загальному балансі за підсумками дев'яти місяців?

 

При наявній моделі Гуртового ринку єдиним покупцем електроенергії є ДП «Енергоринок». А держрегулятор – НКРЕКУ – встановлює фіксовані тарифи на електроенергію, вироблену на АЕС. Ці тарифи основані на витратному методі ціноутворення. При цьому фіксується не тільки величина, але і постатейна структура витрат.

Саме через те що частка атомної електроенергії у загальному виробництві електроенергії в країні така суттєва, єдиним механізмом стримування гуртової і роздрібних цін на електроенергію за останні роки, зокрема й після революції, є утримання на мінімальному рівні тарифу НАЕК «Енергоатом».

Досить подивитися на динаміку змін середньорічних тарифів ТЕС, АЕС і ГЕС з 2000-го по 2015-й рр. Якщо у 2000 році тариф теплової і атомної електроенергії відрізнявся приблизно на третину на користь теплової, то у 2015-ому різниця склала 2,2 рази. А в окремі роки, наприклад, у 2010–2012-ому тарифи теплової генерації перевищували атомні утричі. Навіть тариф на електроенергію, вироблену на гідроелектростанціях (ГЕС), тобто генерацією, у якій немає паливної складової, в поточному році в 1,7 рази вищий, ніж для атомної.

За останні два роки значно змінилася і структура тарифу на атомну електроенергію. Якщо у 2013 році на закупівлю свіжого ядерного палива (ЯП) і вивезення на зберігання у РФ відпрацьованого палива (ВЯП) припадало 36%, то в 2015-му ця стаття витрат становила уже 52%. При цьому в попередні роки паливна складова для АЕС не перевищувала 25%.

Пов'язано це насамперед з тим, що ядерне паливо і послуги із тривалого зберігання відпрацьованого палива в РФ купуються за валюту, а гривня девальвувала майже утричі. Атомний тариф, своєю чергою, збільшився не настільки, що і призвело до підвишення частки цих статей в тарифі.
Інвестиційна складова в тарифі знизилася до 8%. Як приклад: для атомних енергокомпаній європейських країн інвестиційна складова – не менше 30%.

Зменшення рентабельності відбулося в той час, коли перед НАЕК «Енергоатом» стоїть низка першочергових завдань. Перше: продовження терміну експлуатації дев'яти енергоблоків до 2020 року. А це вимагає значних фінансових вкладень впродовж декількох років через необхідність заміни частини обладнання, деякі ж агрегати мають тривалий цикл виготовлення.

Друге: необхідно реалізувати дуже важливий для забезпечення незалежності від РФ проект – будівництво централізованого сховища для зберігання збірок з Рівненської, Хмельницької і Южно-Української АЕС.

Третє: добудувати Ташлицьку гідроакумулювальну станцію, бо в країні гострий дефіцит маневрених потужностей. Актуальним стає і завдання будівництва нових енергоблоків – зокрема, третього і четвертого на Хмельницькій АЕС, оскільки енергоблоки №1 і №2 на Рівненській АЕС через 15 років треба буде виводити з експлуатації.

Перехід на вільне ціноутворення на основі ринкових відносин, який планується відповідно до чинного закону «Про засади функціонування ринку електроенергії в Україні» влітку 2017 року, дав би змогу НАЕК «Енергоатом» вирішити проблеми, пов'язані з дефіцитом чинного тарифу.
Якщо, звичайно, новий варіант закону про ринок електроенергії не зобов'яже атомників купувати у своїх конкурентів електроенергію за «зеленими» тарифами, і ДП «Енергоринок» до своєї ліквідації та перетворення в системного оператора ринку поверне борги за вже відпущену НАЕК «Енергоатом» електроенергію. Станом на жовтень 2015 року вони перевищили 10 млрд грн. Через низький рівень оплати електроенергії – на рівні 85% – тільки цьогоріч борг «Енергоринку» перед НАЕК збільшився на 3,9 млрд грн.

А найголовніше – до цього часу повинно зникнути перехресне субсидування. Воно – бич вітчизняного ринку електроенергії. Для того щоб не дратувати електорат, політики й усі українські уряди уже 15 років намагаються зберегти низькі ціни на електроенергію для населення, а також державних шахт, водоканалів, і вибраних підприємств, власники яких були близькі до урядів.

Різниця в ціні для пільговиків і середньою гуртовою ціною на електроенергію перекладалася на промислових споживачів. Наприклад, у листопаді 2015 року гуртова ринкова ціна на електроенергію становитиме 1,178 грн за 1 кВт-год, тобто в 2,5 рази вища, ніж платить населення, яке споживає 30% електроенергії в країні.

Це такий вид маніпуляції виборцями – ви платите за електроенергію 45,6 коп за 1 кВт-год, а підприємства, у яких ви купуєте продукцію, платять за 1 кВт-год 123,8–152,08 коп (без ПДВ). Зрозуміло, що вартість електроенергії потім входить у вартість продукції. Тому не слід дивуватися, що в підсумку навіть сільгосппродукція в Україні дорожча від польської чи угорської.
Рік за роком обсяги перехресного субсидіювання збільшуються, і досягли практично половини фінансового обсягу ринку електроенергії в країні. Ситуація критична, про що свідчить падіння рівня оплати за спожиту електроенергію.

Створення конкурентного середовища на ринку електроенергії України могло б стати ключовим фактором, позитивного впливу на розвиток вітчизняного атомно-енергетичного комплексу й всієї електроенергетики України. Але наразі ніяких рішучих кроків у цьому напрямі не робиться.

Ольга КОШАРНА,
директор з питань інформації та зв'язків з громадськістю,
дирекція асоціації «Український ядерний форум»

Джерело: forbes.net.ua – uaenergy.com.ua




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.