Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
В Україні – нові ліцензійні умови для виробництва електроенергії
21.08.2017р.

У ліцензіатів є ще місяць для приведення своєї...

Споживання електроенергії в Україні збільшилося
17.08.2017р.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

8793
08.07.2016р. |
Як Коломойський, Григоришин і Суркіси ділять енергетику
Колекціонери історичних угод у сфері M&A можуть здувати пил зі своїх блокнотів: групи «Приват» і «Енергетичний стандарт» почали ділити спільний енергетичний бізнес. Скоро будуть переділені «Полтаваобленерго», «Чернігівобленерго» і «Сумиобленерго». Процес уже стартував.

 

Оформивши розлучення, Ігор Коломойський і Костянтин Григоришин отримають довгоочікувану взаємну свободу дій на прийдешніх приватизаційних конкурсах, де держава планує продати всю ліквідну енергетику.

Правда, ця заявка не гарантує жодному з бізнесменів перемогу: зараз всі ключові державні обленерго контролюють брати Григорій та Ігор Суркіси, яких вже майже не відокремлюють від команди Петра Порошенка.

Про це в «Економічній правді» пише Дмитро Рясний.

Uncle Ben's

Офіційні партнерські стосунки в енергетиці Коломойський і Григоришин оформили на початку 2010 року, підписавши угоду про перерозподіл часток з Григорієм та Ігорем Суркісами.

За результатами тієї домовленості «Приват» і «Енергетичний стандарт» передали братам свої частки у «Львівобленерго» і «Прикарпаттяобленерго». Натомість Суркіси відступили Коломойському і Григоришину свої пакети в «Полтаваобленерго», «Чернігівобленерго» і «Сумиобленерго».

Для енергоринку ця угода означала більше, ніж простий акціонерний переділ. Вона дала змогу поставити крапку в нескінченних захопленнях будівель обленерго, неофіційними організаторами яких називали «друзів» Григоришина.

До підписання згаданої акціонерної угоди усі перераховані енергокомпанії через менеджмент контролювала родина Суркісів, хоча у кожного з учасників олігархічної тріади на той час були приблизно рівні пакети акцій в цих компаніях – від 20% до 30%.

Рішення виділити енергетичний бізнес Суркісів в окрему клітинку виявилося вдалим. Правда, народжений в результаті ситуативний союз Коломойського і Григоришина почав «генерувати» проблеми: в енергокомпаніях, якими вони спільно володіли, стали виникати внутрішні конфлікти.

Спочатку вони були дрібними і стосувалися в основному технічної частини управління. Однак в останні місяці правлінням і наглядовим радам «Полтаваобленерго», «Сумиобленерго» і «Чернігівобленерго» ставало все складніше приймати важливі фінансові та організаційні рішення. Формально в цьому винна «сендвіч-технологія», за принципом якої були побудовані керуючі і контролюючі органи компаній. Вона має на увазі, що на кожного топ-менеджера Коломойського Григоришин призначав свою дублюючу особу і навпаки.

Виходило, що під будь-яким важливим документом потрібні були підписи управлінців двох різнорідних бізнес-груп. Такий дуалізм породжував безліч конфліктів. Найжорсткіший з них стався трохи більше року тому.
Тоді «приватівська» команда звинуватила «Енергостандарт» у незграбному управлінні Кременчуцькою ТЕЦ, яку орендує «Полтаваобленерго».
Йшлося про те, що теплоцентраль не полагодила питання боргів і, опинившись під загрозою зупинки через припинення поставок палива від «Нафтогазу», мало не паралізувала Кременчуцький НПЗ, який вона постачає парою.

Про те, наскільки це було неприємно і важливо для Коломойського, можна судити за коротким аудіороликом з інтернету, де він по телефону емоційно вимагає від голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва відновити газопостачання ТЕЦ.

«Нафтогаз» не підвів, але осад залишився: суперечка Коломойського і Григоришина навколо Кременчуцької ТЕЦ дійшов до того, що вони не змогли приймати подальші рішення. Через це наприкінці 2015 року «Полтаваобленерго» підійшла до межі зупинки операційної діяльності.
Вихід з глухого кута було знайдено тільки навесні, коли Коломойський і Григоришин вирішили розділити енергетичний бізнес.

З'єднання перервано

Поділ відбудеться у стилі 2009 року, коли оформлялося розлучення з Суркісами. За умовами нинішнього договору, відтепер «Полтаваобленерго» одноосібно контролюватиме група «Приват». А «Сумиобленерго» і «Чернігівобленерго» стануть територією гегемонії «Енергетичного стандарту».

Організаційна частина відділення вже виконана. На підставі відповідних рішень наглядових рад менеджери Григоришина виведені з правління полтавської компанії, а підлеглі Коломойського позбулися аналогічних посад в сумському і чернігівському підприємствах.

Ці кадрові ротації були розпочаті у квітні 2016 року, а завершені 1 червня, коли правління багатостраждальної «Полтаваобленерго» вдалося укомплектувати «приватівцями» Русланом Струнким і Владиславом Стриковим.

Підведена риска під подвійним управлінням створила ідеальне підґрунтя для того, щоб Коломойський і Григоришин перейшли на процес корпоративного розлучення. Єдиної позиції в групах з цього приводу немає.
«Судячи з усього, все до того йде», – повідомив ЕП один з членів правління полтавського обленерго з «приватівської» команди.

«Чи буде корпоративне розлучення, наразі невідомо», – це неофіційна відповідь представника «Енергостандарта».

З формальної точки зору говорити про плановані акціонерні зміни в енергокомпаніях наразі не можна. Однак є як мінімум дві причини, що штовхають Коломойського і Григоришина до оперативного акціонерного поділу.

Перша – групи поспішають виправити порушення статутів, допущені при затвердженні згаданих менеджерів. Ці кадрові перестановки затверджували наглядові ради, які не мали на це права. Значить, «Привату» і «Енергостандарту» потрібно якомога швидше самостійно провести збори акціонерів і позбавити нові фігури від приставок «т.в.о.».

Друга – корпоративне «розлучення» позбавить групи від однієї з найважчих умов згаданої акціонерної угоди-2010: взаємного зобов'язання про нарощування часток у спільних компаніях тільки за згодою партнера.
Ця свобода дій їм особливо доречна: у 2016 році ФДМ планує продати сузір'я обленерго, в якому у «Привата» і «Енергостандарта» є мінімум два спільних підприємства – запорізьке і тернопільське обленерго.

Однак у претендентів є одна загальна проблема: зараз всі ці держкомпанії менеджеруються представниками відразу двох таборів всюдисущих Суркісів.

Перший – керуюча компанія «Укренергоконсалтинг» Олександра Сагури, послугами якої брати користуються вже близько 20 років.
Другий – група компаній «Енергомережа» Дмитра Крючкова, яка була залучена Суркісами тільки у 2015 році.

Хоча Сагура і Крючков підкоряються безпосередньо власникам ФК «Динамо» (Київ), між ними є гострий конфлікт. Одні пояснюють це банальною конкуренцією, інші – кардинально різними підходами до управління.
За півтора року роботи «Енергомережа» за допомогою жонглювання переуступкою дебіторської заборгованості «Запоріжжяобленерго», «Харківобленерго» і «Черкасиобленерго» вивела з цих підприємств 1,5 млрд грн.

Активність менеджерів Крючкова стала настільки високою, що привернула увагу НАБУ. Під тиском цієї обставини були проведені перестановки топ-менеджерів обленерго. Навесні 2016 року запорізька енергокомпанія звільнила главу Ігоря Корніленкова і поновила на посаді Юрія Лісняка.

Крихке! Не кидати

За даними джерел ЕП, зараз зусилля братів Суркісів зосереджені на підготовці державних енергокомпаній до приватизації.

Перед ними стоїть одна ключова задача: сприяти тому, щоб ФДМ продав обленерго до впровадження RAB-регулювання – системи тарифоутворення, при якій різко зростає ліквідність, а разом з нею і вартість підприємства.

Для цього державні обленерго почали зривати розрахунки за електроенергію і повне виконання інвестпрограм, створюючи формальний привід для НКРЕКП відкладати їх переклад на RAB-тарифи.

Співрозмовники видання допускають, що Суркіси можуть намагатися не тільки для себе. За даними джерел, «динамівців» цікавить викуп держчастки тільки в «Запоріжжяобленерго» і «Тернопільобленерго».
Решта енергокомпанії можуть перейти під корпоративний контроль їх нинішніх ситуативних партнерів – групи Петра Порошенка, представленої на енергоринку Ігорем Кононенком і керуючим директором ICU (Інвестиційний капітал України) Макаром Пасенюком.

На початку 2015 року ICU, яка є фінансовим консультантом Порошенка, купила 24,99% акцій «Вінницяобленерго». Для кого? Невідомо. Якщо власник цього пакета збільшить свою частку до 25% + 1 акція, у нього буде блокувальний пакет. Тоді він зможе блокувати рішення ради директорів.
У ICU запевнили, що покупка 24,99% акцій «Вінницяобленерго» є портфельною інвестицією.
«Кінцевим покупцем 24,99% акцій є їх закритий недиверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал – Фонд акцій», яким управляє КУА «Інвестиційний Капітал Україна», – заявили ЕП в прес-службі.

Джерело: uaenergy.com.ua




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.