Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Виробництво електроенергії за 8 місяців збільшилося на 2.1%
21.09.2018р.

Виробництво електроенергії в об'єднаній...

Нацкомісія з 1 жовтня підвищує тариф «Енергоатому»
21.09.2018р.

Національна комісія, що здійснює державне...

Ринок електроенергії вимагає підвищення тарифів…
20.09.2018р.

В Україні тариф для населення на сьогодні покриває...

«Volvo» представила електровантажівку із запасом ходу 300 км
18.09.2018р.

«Volvo Trucks» презентувала нову електричну вантажівку...

На горі Хом'як у Карпатах встановили сонячні панелі
18.09.2018р.

На вершині карпатської гори Хом’як змонтували...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

1137
04.01.2018р. |
Що відбувається по той бік розетки: репортаж з диспетчерської "Укренерго"

«Економічна правда» провела день з диспетчерами «Укренерго», які відповідають за світло в мільйонах домівок. Що вони роблять кожного дня, і чому їх називають «невидимими диригентами».

У липні 1990 року в півфіналі чемпіонату світу з футболу грали збірні Англії та Німеччини. У напруженому матчі в основний і додатковий час переможця виявити не вдалося. Лише в серії післяматчевих пенальті визначився фіналіст — пощастило Німеччині.

 

Мільйони британців дивилися той драматичний матч. В перерві перед пробиттям 11-метрових вони масово увімкнули чайники. Це призвело до різкого, на рекордні 2,8 ГВт, збільшення споживання електроенергії. Приблизно стільки ж в Україні генерує Південноукраїнська атомна електростанція.

Такі великі перепади у споживанні електроенергії потребують швидкого збільшення потужності електростанцій. В іншому випадку це може призвести до відімкнень споживачів або до проблем у роботі техніки.

В Україні, як і в інших державах, є система, яка регулює такі перепади: Об'єднана енергосистема України (ОЕС). Саме вона забезпечує безперервне постачання електрики — попри збої, зміни погоди та коливання у споживанні.

Один з ключових елементів системи — диспетчери, невидимі для споживачів диригенти. За їх командою вмикаються і вимикаються енергоблоки, узгоджується виробництво та споживання електроенергії в масштабах країни.

«ЕП» напередодні новорічних свят побувала в диспетчерському центрі НЕК «Укренерго» і дізналася, як працюють ці «невидимі диригенти».

Що потрібно вміти і знати, аби брати на себе відповідальність за світло в домівках мільйонів українців, і наскільки українська енергетика залежить від російського палива та хакерських атак. Про все це — в репортажі «ЕП» з головної диспетчерської країни.

Передбачити мільйони чайників

Різкі коливання бувають у всіх енергосистемах. В Україні теж є характерні періоди, коли споживання електроенергії різко зростає. Нехай футбольна збірна України не грає у півфіналах світової першості, й українці не споживають чай у «британських» дозах, але ніхто не скасовував свята.
Наприклад, у новорічну ніч максимум споживання зміщується ближче до середини ночі, а мінімум припадає на 13:00, бо в цей час люди переважно сплять. У звичайні дні найменше споживання припадає на 4:00 ранку.
Приблизно така ж ситуація щороку трапляється у Великодні свята.

«Люди пішли до церкви, відсвяткували, розговілися, тому мінімум споживання зсувається на денну зону. Навіть якщо взяти великі церковні свята, особливо це видно на заході України, де люди більш релігійні, то споживання електроенергії значно зменшується», — пояснює головний диспетчер «Укренерго» Віталій Зайченко, з яким «ЕП» провела день.

Відповідні періоди добре видно на графіках споживання, і цю статистику вивчають українські диспетчери.

Так само є різниця між споживанням взимку та влітку. У зимовий період є ранковий та вечірній піки навантаження. У літній період, коли підвищується температура повітря, є лише один пік — орієнтовно о 14:00. Причина — кондиціонери. Особливо відчутно це у великих містах.
Загалом структура споживання змінюється не лише впродовж свят. Щовечора енергосистема країни проходить через вечірній пік споживання, а щоночі — через нічний провал.

Мозок енергосиситеми

Проходженням таких піків та провалів керують з єдиного диспетчерського центру в київському офісі НЕК «Укренерго». На зміні — лише чотири людини. Від їх роботи залежить, чи буде в квартирах світло, чи їздитиме метро, чи працюватимуть підприємства.

«Що буде, якщо вони втратять керування?» — питає «ЕП».

Якщо це станеться, енергосистема якийсь час працюватиме: є графік, якого повинен дотримуватися кожен виробник електроенергії. Проте загальну ситуацію контролює тільки центральний диспетчер.

«Диспетчер бачить, скільки електроенергії в конкретний момент виробляється, скільки споживається, і дає команди завантажити чи розвантажити електростанції. Він має перелік недовантажених енергоблоків і вибирає найбільш економічно доцільний. Ця команда проходить через комп'ютерні мережі і швидко виконується. Крім того, є підтвердження телефоном», — пояснює головний диспетчер.

До диспетчерської зали пройти непросто — тут кілька автоматичних систем перевірки. З точки зору критичної енергетичної інфраструктури блок управління — один з ключових елементів. Навіть не всі працівники компанії можуть сюди потрапити

Диспетчерський пункт — велика зала, у якій розміщена схема усіх електростанцій та ліній електропередач високої напруги. Система обладнана датчиками, які показують, скільки електроенергії в конкретний момент виробляється та яка потужність на кожній високовольтній лінії. Якщо буде відхилення, диспетчер це побачить.

У кожного працівника диспетчерського пункту — п'ять моніторів, які показують інформацію про роботу всіх електростанцій, розподільних станцій та ліній електропередач.

«У мене на моніторі — поточний рівень споживання енергосистеми. Синя лінія — це прогнозований рівень споживання, жовта — реальний. Звичайно, вони не збігаються. Більше людей прокинулися раніше чи пізніше, змінилася погода. Що завгодно може змінити очікування», — розповідає головний диспетчер, пояснюючи суть балансування енергосистеми.

За його словами, зміна температури на 1°C змінює прогнозований рівень споживання десь на 600 МВт або на 2,5% від загального споживання України.

Різниця потреб в електроенергії у сонячний і хмарний дні становить близько 500 МВт. Для порівняння: один енергоблок атомної електростанції виробляє 1 тис МВт.

У 2017 році споживання електроенергії в Україні зросло на 2%.

Українські резерви

Ключова річ у балансуванні енергосистеми — резервні потужності, які можуть швидко компенсувати раптовий дефіцит в енергосистемі.

Найшвидші резерви в українській енергосистемі — гідроелектростанції. Якщо є непередбачена потреба в електроенергії, то запускають саме їх.
ГЕС дають змогу спокійно вмикати чайник увечері без остраху, що через нестачу потужності відімкнеться весь район.

Вони можуть швидко увімкнутися, якщо вийде з ладу якийсь енергоблок. Хоча кінцевий споживач цього не бачить, зупинка блоків електростанцій — не така рідкісна подія.

Головне завдання диспетчерського пункту — спланувати, який обсяг електроенергії у конкретний момент буде спожитий наступного дня, тижня, місяця.

Прогнозовані відхилення покриваються завдяки тепловим електростанціям, які працюють на вугіллі. Вони не такі швидкі, як гідроелектростанції, але забезпечують великі обсяги постачання електрики, потрібної для балансування.

Найменш гнучкими в системі є атомні електростанції. Вони завжди працюють на певному сталому рівні потужності, його збільшення чи зменшення вимагає спеціальних процедур та багато часу.

У грудні 2014 року, коли на ТЕС не було достатніх запасів вугілля, енергосистема працювала на межі своїх можливостей.

За словами Зайченка, у таких випадках диспетчер стежить не за забезпеченням споживачів електроенергією, а за збереженням цілісності енергосистеми. Він має спеціально розроблені графіки відімкнення споживачів.

«Якщо дефіцит стався раптово, наприклад, від'єдналися два атомні блоки, то диспетчер відмикатиме промислових споживачів. Якщо нема вугілля, відмикають побутових споживачів — не більше, ніж на дві години», — каже він.

Плануючи роботу енергосистеми, головний диспетчер враховує найрізноманітніші фактори. Наприклад, нестачу власного антрациту, на якому працює більша частина теплової генерації в Україні. Усі запаси залишилися на неконтрольованих територіях, тож таке вугілля доводиться везти з Південної Африки, Індонезії, Австралії, США.

«Я аналізую, де перебуває баржа з вугіллям, бо без цього не можна скласти повну картину», — говорить Зайченко.

Після кризи 2014 року частину ТЕС переобладнали на вугілля газової групи, якого в Україні достатньо.

«Найпотужніший ривок був у 2017 році, коли перевели чотири «антрацитових» блоки на вугілля газової групи: два блоки по 200 МВт — на Зміївській ТЕС і два блоки по 150 МВт — на Придніпровській ТЕС. Крім того, тривають роботи з переведення енергоблоків на Трипільській ТЕС і Криворізькій ТЕС», — каже головний диспетчер.

АЕС в Україні працюють на російському ядерному паливі, але поступово відбувається процес диверсифікації.

«Частина станцій уже завантажена паливом американської компанії «Westinghouse». Відбувається його дослідна експлуатація. Однак нема жодного блоку, який би цілком відпрацював на цьому паливі», — зазначає Зайченко.

За його словами, у 2014 році був випадок, коли потяг, який віз ядерне паливо з Росії, не пустили в Україну через «нестабільну політичну ситуацію».

Прямий зв'язок з міністром

Якщо завдання головного диспетчера — максимально точно спланувати відхилення в енергосистемі, то працівники диспетчерського центру оперативно реагують на самі відхилення.

На зміні, зазвичай, перебуває чотири диспетчери, які працюють по 12 годин у п'ять змін. Також є шість регіональних диспетчерських пунктів, де працює по 2–3 людини. Кожна ланка диспетчерів має чітку сферу відповідальності.

У диспетчерській зміні чітко розподілені обов'язки. Керівник зміни балансує енергосистему, дає команди на завантаження чи розвантаження електростанцій. Також на зміні є диспетчер, який керує обладнанням, проводить перемикання котлів. Диспетчер-інформатор збирає інформацію про всі аварійні відімкнення, які сталися в енергосистемі, в тому числі й мережах обленерго.

 

Диспетчер також має прямий вихід на міністра енергетики й вугільної промисловості та у критичних ситуаціях телефонує йому й інформує про це.

«Міністру телефонують наприклад у тих випадках, коли відмикається енергоблок на 1000 МВт на атомній електростанції. Також його інформують, коли є необхідність відімкнення споживачів»,— пояснює головний диспетчер.

Основне навантаження на працівників припадає на ранок і на вечір — піки споживання.

«На графіках дуже чітко видно, коли змінюються тарифні зони. Коли вступає в дію нічний тариф, то одразу відбувається підвищення споживання. Вранці, коли нічний тариф закінчується, також є невеликий спад споживання»,— розповідає керівник зміни Віталій Токар, який уже 17 років працює диспетчером.

Промисловість споживає значно більше електроенергії. Проте населення все одно більше впливає на графік навантаження електростанцій.

«Це залежить від звичок — прокинулися, увімкнули світло, чайник, мікрохвильову піч. Такий ранковий пік припадає орієнтовно на 7 годину ранку. Коли мешканці виходять з будинків, відбувається спад споживання електроенергії. Наступний пік — коли всі приходять на роботу і вмикають техніку. Також є вечірні піки», — пояснює Зайченко.

Промислові споживачі раціональніше ставляться до споживання електроенергії. Багато підприємств переходить на нічний тариф, оптимізуючи витрати.

Шлях в диспетчерську

Працювати диспетчером може фахівець, який має вищу освіту за спеціальністю інженер-електрик або інженер-технік, та має попередній досвід роботи на електростанції чи в електричних мережах.

Крім того, за словами Зайченка, майбутні диспетчери проходять ґрунтовний курс навчання за внутрішніми програмами НЕК «Укренерго».

«Підготовка триває понад півроку. Після цього вони здають екзамени і працюють ще деякий час дублюючись. Тобто, приймають інформацію, але віддають команди тільки під керівництвом своїх старших колег. Через деякий час вони знову здають екзамени та отримують дозвіл на те, щоб працювати самостійно у зміні»,— зазначає головний диспетчер.

Упродовж навчання диспетчер повинен відвідати всі типи електростанцій та ознайомитися з їх роботою та реальними можливостями, «щоб не давати команди, які не можна виконати».

Диспетчери мають спеціальні інструкції на випадок аварій, де відпрацьовані різні ситуації. Один із методів навчання — моделювання аварійних ситуацій.

«Ми організовуємо загальні протиаварійні тренування, до яких залучається працівники НАК «Укренерго», обленерго, персонал електростанцій всіх типів. Наші працівники аналізують реальні режими роботи енергосистеми, придумують аварійну ситуацію, на яку адекватно повинні реагувати диспетчери. Спеціальна комісія стежить за усіма діями працівників. У нас записуються всі телефонні переговори, в тому числі й під час навчань, їх потім аналізують», — каже Зайченко.

Доба без комп'ютерів

Комп'ютери у диспетчерському центрі з'явилися орієнтовно 30 років тому. Але диспетчери мають алгоритми роботи на випадок їх відімкнення. Подібні ситуації відпрацьовують під час навчань.

Цей досвід знадобився у 2016 році, коли вірус Petya вивів з ладу більшість комп’ютерів диспетчерського центру.

«У цій ситуації диспетчер перейшов на роботу за процедурою, яка передбачена при втраті комплексу. Звичайно, навантаження на людину у такому випадку зростає багатократно. Він по телефону повинен з'ясувати всі параметри роботи енергосистеми і на основі отриманої інформації зробити аналіз та вжити заходів реагування», — розповів головний диспетчер.

Вірус Petya вивів з ладу основний комплекс, але залишився резервний, через який була можливість отримувати частину інформації.

«Робота в ручному режимі тривала більше доби. Висновки ми вже зробили. Наш ІТ-підрозділ вжив технічних заходів, щоб не допустити подібних випадків у майбутньому. Зараз хакери уже не зможуть вивести енергосистему з ладу», — наголосив Зайченко.

Наразі роботи із модернізації диспетчерського центру продовжуються. Найближчим часом у диспетчерській залі планують замінити щит, який складений із мозаїки з під'єднаними до неї елементами телемеханіки. Замість нього з'являться відеокуби, які дають змогу виводити для диспетчерів більше інформації.

Володимир РИХЛІЦЬКИЙ




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
 19/09/2018
24
Більше пропозицій за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.