Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
На ЮУАЕС проведено протиаварійне тренування
25.05.2018р.

На Южно-Українській АЕС 24 травня завершилось спільне...

Д. Вовк залишає Нацкомісію
25.05.2018р.

Дмитро Вовк відмовився від планів подовження своїх...

Колективу Міністерства представлено державного секретаря
25.05.2018р.

23 травня міністр Ігор Насалик представив колективу...

На Закарпатті забудовник міні-ГЕС намагається отримати дозвіл…
25.05.2018р.

Потенційний забудовник міні-гідроелектростанцій на...

У Великобританії ВЕС вперше виробили більше електроенергії, ніж АЕС
22.05.2018р.

За перших три місяці 2018 року вітрові електростанції...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

81
10.05.2018р. |
Держава дозволила будівництво вітропарку, але мешканці проти
Закарпатська область цілком забезпечена електроенергією, яку виробляє Бурштинський енергоострів. Понад те, місцева ТЕС продає електроенергію за кордон. Тому, очевидно, потреба у будівництві вітряків на хребті Боржави перебільшена.

 

Про це йдеться в екологічному проекті «Вижити в Україні» з ведучою, акторкою Ірмою Вітовською.

Проблеми будівництва вітряків на Боржаві

На Закарпатті, у селі Пилипці місцеві заробляють на туризмі. Коли тут поширилися чутки щодо будівництва вітропарку, люди занепокоїлися. Адже їх обіцяють звести на гірському хребті половини Боржави, а це гори Граб, Магура Жиде, Гимба, Великий Верх, Стій. Селяни бояться, що може зникнути рідкісний для Європи ареал гірської чорниці, яка є годувальницею для багатьох родин.

«Ми можемо зібрати впродовж дня до сімдесяти кілограмів чорниці. За один кілограм минулого року заробляли вісімдесят гривень. Ми проти того, щоб вітряки будували, бо від того постраждає і екологія», – каже місцевий мешканець Сергій Гимба.

Архітектор Геннадій Шульга, який понад сорок років займається концепцією розвитку Карпат, також бачить проблеми у плануванні будівництва вітряків.

«Ландшафт, силует, панорама – все буде втрачено. Будівельні роботи завжди об’ємні. Стосується це і площі, і земляних мас. Боюся, що порушиться материковий ґрунт, який тримає гори. Тому можна очікувати зсуви земель, розмиви, утворення грязьових селей, порушення лавин тощо. Є певні закони, згідно з якими треба будувати», – говорить архітектор Геннадій Шульга.

Воловцю за вітряки пообіцяли відсотки від прибутку

У селищі Воловець, що за 100 кілометрів від Ужгорода, турецькі інвестори планують розпочати будівництво. Тут до вітряків мають зовсім інше ставлення.

«Районний бюджет отримає десять відсотків прибутку від вітряків. Тобто за рік – мільйон триста тисяч гривень», – зазначає голова Воловецької районної ради Іван Лопіт.

«На Боржавський хребет зручно вийти, звідси є дорога до Воловця і гору Плай. Також поряд маємо електростанцію, куди зливатимуть енергію», – додає селищний голова Воловця Михайло Попелич.

Станція має змогу прийняти усі 120 МВт електроенергії, вироблених вітропарком. Отже, інвестору пощастило, бо нової станції будувати не треба. До всіх плюсів додалася і згода селян на громадських слуханнях, коли інвестор погоджував детальний план територій під будівництво. Проте активісти вважають такі слухання фарсом.

«Громадські слухання стосовно таких територій мусять мати дві складові. Тобто, обговорення документу і врахування інтересів. Це означає, що впродовж певного часу документація повинна бути доступною для всіх», – пояснює адвокатка МБО «Еко.Право.Людина» Софія Шутяк.

Вітряки можуть знищити унікальні субальпійські луки

У цьому переконана екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук. Вона додає: від цього постраждають місцеві мешканці.

«Альпійська флора буде знищеною. Гідрологічна сітка в Україні є найгустішою на Закарпатті, має понад дев’ять тисяч річок. Найбільший стік води формується саме тут, у високогір’ї. Людське втручання впливатиме на якість води», – зазначає екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук.

«Землі на високогір’ї – це дуже тонкий шар. Для відновлення одного сантиметра потрібно понад 100 років. Заради будівництва вітряків знищать дорогу до хребта. До того ж, на Боржаву злітаються міграційні потоки великих птахів, серед них і білі лелеки, сірі журавлі, які занесені до Червоної Книги. Вони затримуються у непередбачуваних місцях масиву», – наголошує зоолог Андрій Бокотей.

Представники інвестора вважають, що все гаразд

Вимога екологів до турецьких інвесторів єдина: зачекати із підготовчими будівельними роботами доти, поки не вдасться оцінити вплив на довкілля. Водночас представники забудовника – фірма «Воловець Глобал Енерджі» вважає, що зібрано усі геологічні дослідження.

«Ми оперуємо фактами. Не будемо робити палі, як нам кажуть до тридцяти метрів, а зробимо фундамент до п’яти. Сам вітряк матиме п'ятнадцять на п'ятнадцять метрів. А це менше, ніж десять соток. Але на етапі будівництва нам треба багато гектарів для складування свого обладнання. Також є постанова Кабміну, яка передбачає до 2030 року на одинадцять відсотків перевести Україну на зелену енергетику», – говорить представник інвестора Святослав Жмуцький.

Та попри ці аргументи, в інвестора з’явилася геть неочікувана сторона конфлікту – спортсмени-парапланеристи.

Спротив парапланеристів

«Ми літаємо по тригерах, тобто, по вершинах хребта. Чи зможемо ми займатися спортом, коли там зведуть вітряки? Очевидно, що ні», – коментує парапланерист Микола Струк.

За словами представниці турецької компанії Ірини Копровської, парапланеристи розпочали справжню війну з вітровим парком, бо мають там свої фінансові інтереси.

«Наразі боржавські вітри задувають мільйони гривень в кишені парапланеристів. Як? Є такий бізнес – тандемний політ з клієнтом на параплані. Він коштує від 700 до 900 гривень. Помноживши це на кількість клієнтів за один день, а далі дні на кількість вихідних у році, ми отримали суму понад два мільйони», – упевнена представниця забудовника Ірина Копровська.

Парапланеристи сміються із висновків представниці забудовника. Вони пояснюють:

«У сезон всього є 60 льотних днів. Виходить, що за день я повинен провести 42 польоти. Підготовка і тривалість одного займає годину», – каже пара планерист Андрій Когут.

Тоді представник інвестора наводить інший аргумент: мовляв, от вони бунтують, а офіційних представників парапланерзму в Україні немає.

«Якщо ми були б нелегалами, то не могли реєструватись на міжнародних змаганнях», – заперечує парапланерист Віталій Кузьмич.

«Альтернативи Боржаві нема. Тут кваліфікований спортсмен має шанси вижити, набрати висоту і зробити маршрут в долині. Окрім того, є вся інфраструктура: готелі, лікарні, травматології», – доповнює парапланерист Микола Струк.

Щорічні змагання з парапланеризму можуть конкурувати з вітропарком і за фінансовою привабливістю.

«Вдень один спортсмен залишає тут приблизно півтисячі гривень. Це серйозна сума для бюджету кожної сім’ї, яка приймає їх. Адже це кошти за нічліг, харчування, додаткові атракції, транспорт», – пояснює сільський голова Пилипця Іван Готра.

Інвестор пропонує зупиняти турбіни на час проведення змагань. Проте для спортсменів це не варіант, мовляв вони не самогубці, щоб літати над вітряками.

«Ми віримо, що спільними зусиллями протистоїмо. Загалом ми не проти вітрової енергетики, але хочемо, аби її звели в іншому місці», – наголошує парапланерист Андрій Когут.

Екологи переконані, що будівництва вітряків не буде

Для представника турецької компанії спортсмени – не єдиний головний біль. Втрату туристичної привабливості краю підприємці пропонують компенсувати будівництвом дороги, тридцяти відпочинкових будиночків на хребті та оглядових майданчиків на вершечку вітряка. Та з’явилася значно більша проблема – тяганина в господарському суді Закарпаття. Місцевий підприємець вважає, що у нього незаконно відібрали одну з ділянок, на якій тепер мають розмістити вітряки.

А ще проект відтерміновує процедура оцінки впливу на довкілля, яка з цього року передбачена законом. Екологи вважають, що такий проект на Боржаві не отримає дозволу на реалізацію. У інвестора погляди оптимістичніші.

«Наші попередні дослідження засвідчили, що немає таких проблемних питань. Щодо геологічної активності: кажуть, що ріки пересохнуть, а молоді карпатські гори руйнуються», – зазначає представник інвестора Святослав Жмуцький.

«Наслідки будівництва можуть бути непередбачуваними. Нам треба хоча б рік, аби дати чітку відповідь. Наразі усі науковці проти будівництва на Боржаві», – наголошує старший співробітник Інституту екології Карпат Тарас Микичак.

У Мінприроди пояснюють, що заборонити спорудження вітропарку на Боржаві не можуть, поки не отримають оцінки його впливу на довкілля. З іншого боку, чи є потреба зводити вітряки в конфліктній зоні заради додаткової енергетики?

Закарпатська область цілком забезпечена електроенергією і без вітряків

Її виробляє Бурштинський енергоострів, з якого навіть продають електроенергію за кордон. А збільшення зеленої енергетики лише посприяє викидам шкідливих вугільних ТЕС.

«Нові електростанції на сонці і на вітрі мають тримати на балансі загальну генерацію. Немає нічого іншого, крім вугільних станцій, які можуть оперативно змінити свої потужності. Тому чим більше буде енергії від сонця і вітру, тим більше треба палити вугілля», – розповідає голова «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

Це називають зелено-вугільним парадоксом. Адже дозволів на будівництво зелених енергостанцій держава видала на загальну потужність 7500 МВт. А прийняти енергосистема може лише 3000. Якщо ж «зеленої» енергетики буде більше – проблеми неминучі.




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.