Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Стартував новий проект на підтримку сонячної енергетики Abilities
21.06.2018р.

Незважаючи на обіцяний дощ, того дня у Києві світило...

Біля Бердичева буде СЕС потужністю 19 МВт
19.06.2018р.

Данська компанія побудує поблизу Бердичева...

Рішення для забезпечення енергією екологічно системного транспорту
18.06.2018р.

Компанія АББ отримала замовлення на комплексне...

Продемонстровано найбільший приріст потужності вітрової енергетики
18.06.2018р.

У Львівській обласній державній адміністрації...

На Херсонщині запрацювала СЕС потужністю 16,5 МВт
14.06.2018р.

Біля села Рубанівка ввели в експлуатацію сонячну...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

39
13.06.2018р. |
Монографія про моніторинг зони впливу Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища
У монографії «Комплексний геоекологічний моніторинг зони впливу Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища» викладено узагальнені дані наукових спостережень за 1998–2016 роки.

 

Видання вийшло за редакцією доктора технічних наук, члена-кореспондента НАН України Г. В. Лисиченка. Це вже друга монографія з висновками вчених стосовно будівництва та експлуатації Ташлицької ГАЕС. Перша була датована 2010 роком і охоплювала 10-річний період - з 1998-го по 2008 рік.

Виконавцями моніторингу є низка наукових, дослідницьких та проектних установ і організацій: Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України», ПАТ «Укргідропроект», Інститут геофізики ім. С.І.Субботіна НАНУ, Інститут гідробіології НАНУ, Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування Міненерговугілля України, Київський національний університет ім. Т.Шевченка, Національний науково-природничий музей НАНУ.

Для повноти даних моніторингу та їх узагальнення залучалися матеріали спостережень Центральної геофізичної обсерваторії Укргідромету України, профільних підрозділів ВП «Южно-Українська АЕС», Державної установи «Науковий Центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України», Національного науково-природничого музею НАН України та Національного природного парку «Бузький Гард», а також використовувалися проектна документація та матеріали фондових звітів.

Об’єктом моніторингу є екологічна ситуація в зоні впливу Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища, а також на прилеглих територіях, які входять до зони впливу Южно-Українського енергокомплексу. Фактично це тридцятикілометрова зона ЮУАЕС з центром на її проммайданчику.

Комплексний геоекологічний моніторинг виконується на території кількох районів Миколаївської області. Важливою особливістю моніторингових досліджень є наявність в її межах об’єктів природно-заповідного фонду України – Національного природного парку «Бузький Гард» і Регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», які були створені після початку будівництва та експлуатації Южно-Української АЕС, Олександрівської ГЕС і Ташлицької ГАЕС. Таке сусідство впродовж усієї історії розвитку енергокомплексу було і залишається предметом суспільного занепокоєння, що виявляється в численних дебатах з громадськістю та екологічними активістами. Тому контролю за впливом об’єктів гідроенергетики на заповідні території у межах комплексного моніторингу приділялась особлива увага.

За висновками науковців (скорочено):

• Олександрівське водосховище та ТГАЕС побудовані в сприятливих геолого-геоморфологічних умовах, оптимальних з точки зору інженерної геології.

• Незважаючи на значну зарегульованість стоку водосховищами та екстенсивну господарську діяльність у басейні Південного Бугу, водність річки за багаторічний період на території досліджень не зменшилась.

• Аналіз даних багаторічного гідрометеорологічного моніторингу, зокрема порівняння результатів спостережень на постах у містах Первомайськ, Южноукраїнськ та Вознесенськ, не дає підстав стверджувати про наявність додаткового впливу на погодно-кліматичні умови місцевості після створення Олександрівського водосховища.

• На посту смт Олександрівка (нижче зони впливу ТГАЕС) порівняно з постом м.Первомайськ (вище зони впливу ТГАЕС) за весь період експлуатації Олександрівського водосховища та першої черги Ташлицької ГАЕС абсолютні значення фізико-хімічних показників якості води не змінилися. Це свідчить про те, що експлуатація ТГАЕС і об’єктів прилеглої інфраструктури не впливає на хімічний склад води р. Південний Буг.

• Санітарно-гігієнічний стан води відкритих водойм у зоні впливу Ташлицької ГАЕС загалом характеризується як помірно неблагополучний. Будівництво та експлуатація Ташлицької ГАЕС, як і експлуатація ЮУАЕС, не є головними чинниками, що визначають наявний санітарно-гігієнічний стан цих водойм. При цьому поетапне підняття рівня води в Олександрівському водосховищі до відміток нормального підпірного рівня 14,7 м і 16,0 м сприяли самоочищенню водного середовища.

• Дані гідрологічних режимних спостережень підтверджують проектні показники щодо відсутності небезпечних процесів підтоплення за рахунок ґрунтових вод, які можуть загрожувати життєдіяльності населених пунктів, розташованих уздовж берегової смуги Олександрівського водосховища.

• Результати контролю радіоекологічного стану водних об'єктів та прилеглих територій загалом підтверджують задовільний стан за всіма контрольованими показниками (у першу чергу за показниками вмісту техногенних радіонуклідів) і відсутність негативного впливу робіт, пов’язаних з будівництвом та введенням в експлуатацію об’єктів інфраструктури Ташлицької ГАЕС.

• У зоні впливу Ташлицької ГАЕС та Олександрівського водосховища за результатами натурних спостережень виявлено місцезростання 49 видів судинних рослин, що мають міжнародний, національний та регіональний созологічні (природоохоронні) статуси, оскільки вони занесені до Червоної книги України (23 види); Списку судинних рослин Миколаївської області, що потребують охорони (19 видів); Європейського червоного списку видів тварин і рослин, що перебувають на межі зникнення (8 видів) та Світового червоного списку - Red List of threatened Plants (7 видів). Визначено також близько 300 видів наземних хребетних тварин – представників чотирьох класів (амфібії, плазуни, птахи та ссавці), з яких найбільш чисельною групою є птахи (211 видів), а найменш чисельною – земноводні (9 видів). Проміжне місце за видовим різноманіттям посідають ссавці (70 видів) та плазуни (13 видів). Зареєстровано 31 вид наземних комах, 3 види риб, 3 види плазунів, 19 видів птахів і 7 видів ссавців, занесених до Червоної книги України, які мають певні ареали розповсюдження в зоні впливу Ташлицької ГАЕС та Олександрівського водосховища.

• За прогнозними оцінками вплив від підняття рівня Олександрівського водосховища до відмітки 20,7 м не призведе до істотних змін популяцій раритетних видів. Проте їх сучасний стан викликає занепокоєння у зв’язку з посиленням таких чинників як надмірний випас, сінокосіння, прокладання доріг та комунікацій, кар’єрні розробки тощо, що призводять до зниження їх популяційної стабільності.

• Заплановані природоохоронні компенсаційні заходи в рамках реалізації проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» практично виконано в обсязі пускового комплексу. Вони відповідають встановленим обов’язковим умовам реалізації проектних рішень щодо заповнення Олександрівського водосховища згідно з висновком екологічної експертизи Міністерства екології та природних ресурсів України (№9/2-1/2-430) та висновком Центральної служби Укрінвестекспертизи щодо проекту Ташлицької ГАЕС (№32 від 31.01.09 р.).

• Дані результатів комплексного геоекологічного моніторингу зони впливу Ташлицької ГАЕС і Олександрівсього водосховища при заповненому водосховищі до відмітки 16,0 м і з урахуванням наявних прогнозних модельних та експертних оцінок щодо рівнів екологічної безпеки не мають явних негативних передумов щодо повного завершення будівництва Ташлицької ГАЕС з підняттям рівня води в Олександрівському водосховищі до відмітки 20,7 м.

• Утримання експлуатаційного рівня 20,7 м дасть змогу не лише поліпшити водогосподарську ситуацію в пониззі р. Південний Буг, а й забезпечувати санітарні попуски річки нижче греблі Олександрівської ГЕС у меженні періоди. Експлуатаційна відмітка рівня Олександрівського водосховища 20,7 м формує такий об’єм запасів води у водосховищі, за якого вирішуються питання водозабезпечення населених пунктів Миколаївської області, розташованих в нижній течії р. Південний Буг, нижче Олександрівського водосховища забезпечується регулювання санітарно-екологічного режиму річки в періоди межені. Стабільне надходження прісних вод з водосховища сприятиме зменшенню солонуватості води в дельтовій частині р. Південний Буг у зоні витоку до Дніпро-Бузького лиману, де періодично відбуваються нагони морської води в дельтову частину річки, що призводить до масової загибелі прісноводних видів біоти на цій ділянці.

В узагальнюючих висновках монографії зазначено, що з врахуванням світових тенденцій щодо розвитку гідроенергетики та енергетичних потреб держави розпорядженням Кабінету Міністрів України було схвалено «Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року» (13.07.2016, №552-р) та Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» (18.08.2017, №605-р), що є документами, які окреслюють стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України на період до 2035 року.

«На жаль, практична реалізація зазначеної програми постійно ускладнюється через виникнення «непорозумінь» з екологічними рухами, частина з яких дійсно стурбована сучасним екологічним станом основних річкових систем та можливістю його погіршання в разі реалізації зазначених стратегічних завдань, а частина відстоює бізнес-інтереси певних кіл. Тому мають бути чітко прописані процедури проходження проектної документації, які б, з одного боку, у висновках державної експертизи враховували обґрунтовані пропозиції громадськості, а з іншого, повністю виключали корупційну складову при їх затвердженні. Ця складова нині руйнує нашу економіку, негативно впливає на свідомість суспільства, знижує рівень загальної енергетичної та екологічної безпеки нашої держави», – констатують учені.

Найближчим часом монографія «Комплексний геоекологічний моніторинг зони впливу Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища за 1998-2016 роки» надійде до бібліотек та в школи Южноукраїнська та інших населених пунктів 30-кілометрової зони ЮУАЕС. «Наразі надруковано 500 примірників видання. Для нас дуже важливо, щоб з висновками науковців ознайомилась якомога більша кількість мешканців Миколаївщини. Особлива увага – підростаючому поколінню. Знання, які вони почерпнуть з цього видання, не дозволять маніпулювати їхньою думкою. І в результаті кожен визначиться з власним, сподіваюсь об’єктивним, ставленням як до розвитку нашого підприємства, так і енергетичної галузі України загалом», – наголошує начальник управління інформації та громадських зв’язків – прес-секретар генерального директора ВП ЮУАЕС Олександр Пелюх.

Додатково

Високоманеврена Ташлицька ГАЕС – одна зі складових Южно-Українського енергокомплексу, що є єдиним в Україні підприємством з комплексним використанням базових ядерних, маневрених гідроакумулювальних потужностей та водних ресурсів річки Південний Буг. Основне призначення ТГАЕС – виробництво електроенергії для покриття вечірніх і ранішніх піків споживання та використання надлишкової нічної енергії.

На даному етапі на Южно-Українському енергокомплексі в експлуатації перебувають 3 атомні енергоблоки сумарною потужністю 3000 МВт Южно-Української АЕС, 2 гідроагрегати сумарною потужністю 9,8 МВт Олександрівської ГЕС і 2 гідроагрегати сумарною робочою потужністю в генераторному режимі 330 МВт Ташлицької ГАЕС.

Спорудження гідроакумулювальної електростанції триває. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року «Про затвердження проекту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» визначено введення в експлуатацію шести гідроагрегатів ТГАЕС загальною потужністю 906 МВт.

Олександрівське водосховище, розташоване в каньйоні р. Південний Буг, у складі гідротехнічних об'єктів Южно-Українського енергокомплексу слугує нижнім водоймищем для Ташлицької гідроакумулюючої станції та забезпечує виробництво електроенергії на Олександрівській гідроелектростанції.

З 2010 року, коли рівень води у водоймі було піднято до позначки 16,0 м, водосховище набуло додаткового призначення. Упродовж останніх 8 років його використовують як для гідроенергетики (забезпечення роботи Олександрівської ГЕС і Ташлицької ГАЕС), так і для питного водопостачання та зрошування. За позначки НПР 16,0 м водойма має корисну ємність 20,95 млн м3, з яких 13,8 млн м3 використовуються для водогосподарських потреб Миколаївщини. Цього запасу дедалі частіше не вистачає.

Підвищення рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м дасть змогу досягти корисної ємності 72,6 млн м3, більше половини з якої, а саме 46,10 млн м3, призначатиметься для водозабезпечення населення та народного господарства області.

Управління інформації та громадських зв’язків ВП ЮУАЕС




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.