Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
У Нікополі побудували найбільшу СЕС в Європі
15.02.2019р.

ТОВ «Солар-Фарм-1» у середині січня 2019 року ввело в...

Заборонили будівництво вітропарку за €1,7 млрд, підозрюючи фінансування з РФ
15.02.2019р.

Поліція безпеки Естонії наклала заборону на...

Створено оперативний штаб з будівництва Дністровської ГАЕС на чолі з міністром
14.02.2019р.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості...

Встановлено «зелений» тариф до 2030 року для СЕС загальною потужністю 100МВт
14.02.2019р.

Національна комісія, що здійснює держрегулювання у...

Побудували сонячну станцію на 3000 гектарах
13.02.2019р.

У Марокко звели найбільшу у світі електростанцію з...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

1045
07.08.2018р. |
Час жити або час вмирати видобутку урану в Україні?
Шахти зупиняться через безсилля влади у забезпеченні енергетичної безпеки. Пора терміново залучатися профспілкам, щоб зберегти уранодобувну галузь в державі, оскільки у наших чиновників зовсім інші пріоритети ... Досить терпіти знущання.

 

На липневих Комітетських слуханнях Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на тему: «Ядерна енергетика України: виклики сьогодення та ризики для її майбутнього розвитку», було озвучено публічно багато цікавої інформації.

Зокрема, президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський сказав: «Минулий склад НКРЕКП почав практикувати вибірковий підхід, застосовуючи для теплової генерації «індикатив», а для атомної – «затрати+». Інакше кажучи, друзям – все, ворогам – закон. На жаль, і в такому дуалізмі ведучи себе непослідовно. Якщо дійсно «затрати+», то чому ж тоді в тарифі на атомну електроенергію постійно закладаються кошти менше реальних потреб?».

У тарифі на електроенергію для АЕС з 01.01.2018, зокрема, не враховано 1,4 млрд грн на паливну програму. А це означає, що НАЕК «Енергоатом» не зможе купувати концентрат урану у СхідГЗК в повному обсязі, як передбачено чинним десятирічним контрактом між двома компаніями. Ціна на покупку уранового концентрату узгоджується Міненерговугілля і містить інвестиційну складову для розвитку вітчизняної урановидобутку. Практика колишнього складу НКРЕКП не включати у тариф кошти на виконання контрактних зобов'язань НАЕК «Енергоатом» стала просто безпрецедентним випадком, і, на жаль, реакції на це не було ні від профільного міністерства, ні від уряду України.

Які ж наслідки такої тарифної політики для уранодобувної галузі? Вони очевидні: погіршення фінансового стану СхідГЗК, не виконання виробничої програми, нестача коштів на оплату праці шахтарів і фахівців і розвиток виробництва.

Так, за підсумками 2017 року СхідГЗК скоротив виробництво уранового концентрату на 16,8% до 836,1 т порівняно з 2016 р, тобто фактично за обсягом відкотившись на середину 90-х років.

Друге ноу-хау НКРЕКП імені Дмитра Вовка полягало в тому, що Комісія раптом вирішила враховувати кошти у тарифі на покупку ядерного палива для українських АЕС, спираючись не на чинні до 2019 року тривалотермінові контракти, а на ціни на міжнародному спотовому ринку на різні етапи переділів при виробництві ядерного палива, використовуючи дані видань «Ux Weekly» і «Nuclear Market Review».

За 10 років волатильність цін на різні переділи була дуже значною, і орієнтуватися на спотові міжнародні ринки при щоквартальному перегляді тарифу для АЕС не можна однозначно, наголошую ще раз – при наявності чинного тривалотермінового контракту.

Якщо, звичайно, це не простий пошук «аргументу» від членів Комісії для «замилювання» очей, щоб не підвищувати тариф для державної компанії, яка експлуатує АЕС, і перерозподіляти гроші ринку електроенергії на користь приватної теплової та відновлюваної електроенергетики.

Продовження контракту між НАЕК «Енергоатом» і СхідГЗК після 2019 року під великим питанням. Днями на сайті «Енергоатома» з'явилося оголошення про закупівлю 1200 кг концентрату урану в 2019 році і запрошення зацікавлених компаній до переговорів.

Свої дії НКРЕКП аргументує тим, що ціна на уран на світових ринках значно нижча, ніж у СхідГЗК. Справді це так. На ринку концентрату урану пропозиція перевищує попит, і пов'язано це з тим, що Казахстан різко збільшив видобуток уранової руди за технологією підземного вилуговування, ставши лідером у світі з 24 тис. т концентрату в рік.

Собівартість видобутку за такою технологією низька. Родовища урану у нас залягають таким чином, що добути його можна тільки шахтним методом, що значно дорожче.

У світі не так багато країн, які видобувають уран. Україна входить в першу десятку щасливчиків. Ще у 2016 році СхідГЗК, єдине урановидобувне і переробне підприємство, яке працює вже більше 60 років в галузі, забезпечувало 40% потреб українських АЕС в концентраті урану. Його виробництво перевищило 1000 т.

І тут виникає питання: чи завжди економічні причини повинні бути найвагомішим аргументів у вирішенні дилеми – жити і розвиватися галузі видобутку урану в Україні чи померти?

Є радикально протилежні точки зору. Одні кажуть, що нічого страшного, закрити і по-всьому, раз це економічно невигідно, плюс різні судові темні історії навколо продажу концентрату урану.

Я ж належу до тих, хто вважає, що за будь-яку ціну галузь необхідно зберегти. Уран – стратегічна сировина, особливо в країні, де понад 50% електроенергії виробляється на атомних електростанціях, і вироблятиметься мінімум до 2050 року.

Так, несприятлива світова цінова кон’юнктура на уран, але при цьому, якщо довести виробництво його концентрату в обсягах, рівних нашим потребам, буде чітка впевненість, що у випадку різних світових катаклізмів, в тому числі, політичного характеру, країна не залишиться без сировини для АЕС.

І ще: закрити просто, а от відновити при необхідності – вкрай складно, в деяких випадках – неможливо. Я вже не кажу про соціальні наслідки.

Чому наш уряд з держбюджету дотує державні вугільні шахти і закладає ціну вітчизняного вугілля при виробництві електроенергії за ціною Роттердам + при гіршій його якості, ніж, якби його таки купували в Роттердамі?

У нас що, вугілля більш стратегічна сировина, ніж уран, внаслідок чого вугілля треба дотувати різними способами?

В останні часи В.Януковича, дотування вуглевидобутку з держбюджету сягало 15 млрд при курсі долара 8. Водночас держпрограми типу «Уран України» отримували фінансування на рівні 5% від необхідного. А чому? А тому що вугільні шахтарі – електорат, а вибори у нас відбуваються часто ...

Прибуткові шахти дивним чином і за безцінь виявилися в руках свого донецького олігарха Ахметова, і без всяких додаткових умов.

Всі уряди України бояться протестів шахтарів, які періодично приїжджають стукати касками під КМУ, ведені профспілковим лідером, що на утриманні у відомого олігарха.

Шахтарі уранових шахт теж мають таке право, правда, чисельність їх набагато менша. Тому, судячи з усього, такою завбільшки можна знехтувати, як статистичною помилкою...

НАЕК «Енергоатом» готовий купувати і далі концентрат урану у СхідГЗК за ціною, яка дасть змогу не тільки підтримати галузь, а й розвивати видобуток на Новокостянтинівському родовищі.

Ось тільки «нове» НКРЕКП не готове так само, як і НКРЕКП імені Дмитра Вовка, вносити у тариф Компанії ціну на вітчизняний концентрат урану.
Це стало особисто мені зрозумілим під час Комітетських слухань, Дмитро Коваленко, який відповідає в Комісії за електроенергетику, виступаючи демонстрував маніпулятивні слайди, виготовлені ще при Вовкові, мета яких – внести розбрат в колектив «Енергоатому» і між державними компаніями.

Ліворуч від нього поважно сидів Антон Гудаченко, свіжоспечений директор департаменту з регулювання в електроенергетиці і дружок Вовка, який судиться з Конкурсною комісією з відбору членів НКРЕКП, бо та відхилила його кандидатуру як таку, що не має, як і Вовк, необхідних за законом стажу роботи в енергетиці 5 років.

Моє оціночне судження – при наявності таких кадрів в НКРЕКП, які готують рішення для членів Комісії, як Гудаченко, формула Роттердам + не буде скасована і цим складом НКРЕКП.

Нехай загинається галузь з видобутку рідкісної стратегічної сировини, але інтереси олігарха Ахметова – це святе!

7 серпня, має відбутися засідання НКРЕКП, на якому заплановано розглянути, нарешті, проект постанови щодо встановлення тарифу для АЕС.

На сайті Комісії з’явився проект постанови і обгрунтування до нього. Замість 71,5 коп за 1 кВт-год, як просить НАЕК «Енергоатом», планується збільшити тариф тільки на 3,2% – до 55, 76 коп.

Збільшення торкнеться фонду заробітної плати, але замість 3 млрд грн, фонд збільшиться на 194,15 млн, і тільки з 1 жовтня! При цьому коефіцієнт розрахунку для фонду заробітної плати був знижений (!) з 0,31 до 0,27! І знову обгрунтовують тим, що у атомників і так зарплата вища, ніж середня по промисловості!

І ні слова про збільшення коштів на паливну програму, і інвестиційну програму, скориговану і узгоджену з Міненерговугілля.

Ясна річ, вибори на порозі, треба утримувати середньоринкову ціну на електроенергію за рахунок атомників, у яких частка продажу на ринок електроенергії вище 50%.

І зрештою, адже ну ніяк не можна позбавити надприбутків одіозного вертикально-інтегрованого з владою олігарха, ніяк ...

Члени Комісії, затверджуючи дефіцитний тариф для АЕС, не несуть абсолютно ніякої відповідальності за ядерну і радіаційну безпеку, не кажу вже про енергетичну безпеку. Взагалі ніякої відповідальності ні за що не несуть.

З цим, як мені здається, треба щось робити. Наприклад, внести зміни в закон про НКРЕКП з такою статтею.

А ось ще новина зі свіжих. 3 серпня 2018 СхідГЗК отримав оновлену ліцензію Держатомрегулювання України, в якій крім звичайної його діяльності, внесена діяльність з реалізації проектів зупинки діяльності уранових об'єктів колишнього «Придніпровського хімічного заводу», які належать ДП «Бар'єр».

Ці об'єкти є величезним головним болем Міненерговугілля України вже багато років. Тобто у СхідГЗК з'являються додаткові об'єкти.

При наявності 10-річного контракту між СхідГЗК і НАЕК «Енергоатом» на покупку всього виробленого концентрату, СхідГЗК, за рахунок інвестиційної складової в цій ціні і оптимізації ресурсів всередині підприємства, зміг почати освоєння Новокостянтинівського родовища, на яке давно «облизувався» «Росатом». А тепер що, Міненерговугілля передбачить кошти у бюджетній програмі чи як?

Наближається 26 серпня, професійне свято шахтарів. Напевно, владні чиновники збираються приїхати і привітати шахтарів особисто.

Впевнена, що перші особи Міненерговугілля не спроможуться приїхати до шахтарів, які видобувають уран. Що вони їм скажуть, і як вони подивляться їм в очі? Що міністерство не може впливати на тарифоутворення, оскільки згідно із законом НКРЕКП у нас незалежна, в тому числі від здорового глузду?

Ну, а члени нової НКРЕКП точно не збираються їх вітати.

Рівно рік тому уранові шахти не працювали три місяці, оскільки закінчилася дія ліцензії на урановидобуток, а чиновники Держгеонадра і Мінприроди не змогли розглянути документи у визначений законом термін. Шахтарі не отримували зарплати, видобуток уранової руди впав...

І ось знову, швидше за все шахти зупиняться, але з іншої причини – безсилля влади у забезпеченні енергетичної безпеки.

На мій погляд, пора терміново залучатися профспілкам, щоб зберегти уранодобувну галузь в державі, оскільки у наших чиновників зовсім інші пріоритети ... Досить терпіти знущання, час діяти...

Ольга КОШАРНА

«БізнесЦензор» – uaenergy.com.ua

Теги та ключові фрази
свіжі новини східгзк


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку




Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.