Відповідно до повідомлення видання "Handelsblatt", компанія Vattenfall планує подати позов на мільярди євро до суду на уряд Німеччини. Позов буде поданий до Різдва до Міжнародного центру вирішення інвестиційних спорів у Вашингтоні, округ Колумбія, повідомило видання.

Джерела розповіли "Handelsblatt", що адвокати Vattenfall майже закінчили готувати позов. Компанія лише підтвердила те, що очікує "компенсацію за вихід з ядерної енергетики". Vattenfall володіє 66,7% Брунсбюттельської АЕС та 50% Крюммельської АЕС, обидві з яких знаходяться неподалік від Гамбурга. Компанія є також оператором обох АЕС, жодна з яких не працює.

У червні компанія вимагала "чесну компенсацію" втрат, пов’язаних із закриттям обох АЕС, і погрожувала судом. Інші оператори німецьких ядерних реакторів також оголосили подібні наміри. Компанії RWE та E.ON подали позови на федеральний уряд за податок на ядерну енергію.

З точки зору Vattenfall, рішення уряду Німеччини щодо відмови від ядерної енергетики зруйнували вартість активів компанії. Вірячи, що уряд дотримається свого плану подовжити термін експлуатації старіших АЕС, компанія заявила, що інвестувала 700 млн. євро в обидві АЕС. Ця інвестиція, за інформацією компанії, тепер нічого не варта. Шість інших реакторів також були зупинені в перші тижні після землетрусу та цунамі в Японії 11 березня.

За інформацією "Handelblatt", компанія Vattenfall має перевагу в спробах отримати компенсацію, оскільки центральний офіс компанії знаходиться за кордоном. Як шведська компанія, Vattenfall може звернутися до інвестиційних правил, закріплених Договором Енергетичної Хартії, які захищають закордонних інвесторів в країнах підписання від втручання в майнові права. Це включає, відповідно до тексту угоди, "справедливе та рівноправне ставлення" до інвесторів.

Шведська компанія вже колись позивалася до уряду Німеччини у Міжнародному центрі вирішення інвестиційних спорів. В 2009 році Vattenfall позивалася до федерального уряду через більш суворі екологічні регулювання на її вугільній електростанції в Гамбург-Моорбургу, намагаючись отримати 1,4 млрд. євро плюс відсотки в якості компенсації. Сторони врегулювали суперечку в позасудовому порядку в серпні 2010 року.