Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

Новини
Однією із найважливіших робіт при благоустрої або ремонті квартири є організація зручного й безпечного електропостачання. Перебудова особливо потребує заміни електротехнічної схеми у...

Івано-Франківський локомотиворемонтний завод, заснований ще у 1866 році, став першим в Україні з 60 підприємств, який отримав звіт з енергоаудиту, проведеного з ініціативи Німецького...

Більше новин за тегами
Статті

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

Більше статей за тегами
458
01.04.2016р.
Які зарплати у топ-менеджерів держкомпаній
Поданий під таким заголовком матеріал «Економічною правдою» в останній день березня, зрозуміло, привернув загальну увагу. Не залишилась осторонь й «ЕлектроТЕМА» у зв’язку з тим, що у ньому йдеться, як про безпосередніх керівників з енергетичної галузі, так і тих, хто певним чином причетний до неї.

 

Отже, у публікації авторства Миколи Топалова, перекладену нами з російської, йдеться про те, що рівень зарплат керівників держпідприємств незабаром може наздогнати приватний сектор. Про це вже не перший місяць говорять в Мінекономрозвитку, де зараз розробляють мотиваційні моделі для топ-менеджерів ДП.

Яку реакцію може викликати «зарплатна реформа», можна тільки здогадуватися.

Близько двох місяців новина про «шокуючі» зарплати глави «Укргазвидобування» Олега Прохоренка була однією з найбільш обговорюваних тем у ЗМІ і соцмережах.

Кількість нулів у зарплатній відомості молодого топ-менеджера поділило українців на два табори – одні вважали оклад О. Прохоренка непристойно високим, інші – стали на його захист і запевняли, що тільки таким шляхом можна перемогти корупцію у держкомпаніях.

Пізніше сам О. Прохоренко пояснив чому 398 тис. грн на місяць він не вважає високою зарплатою. За словами глави «Укргазвидобування», в приватних компаніях менеджери його рівня бачать в зарплатних відомостях цифри з набагато більшою кількістю нулів, і з цим не посперечаєшся.

«Економічна правда» дізналася, які зарплати нині отримують топ-менеджери інших найбільших держкомпаній, чи задоволені вони таким станом справ, і чи зміниться рівень їх доходів після анонсованої реформи держпідприємств.

«ЕП» розіслала запити у 30 найбільших держкомпаній. Погодилися розкрити дані про зарплати менше половини з них. Решта вирішили, що українцям, які фактично володіють держпідприємствами, не обов'язково знати, скільки заробляють їхні менеджери.

Рівень оплати праці топ-менеджменту українських держкомпаній cвідчить про те, що очолюють найбільші держкомпанії країни, обороти яких обчислюються мільярдами, переважно «альтруїсти» і «патріоти».

Так, глава нафтогазовидобувного гіганта НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв отримує всього €1,5 тис. «чистими» в перерахунку з гривні.

Тобто, це зарплата керівника вертикально-інтегрованої нафтогазової компанії, вартість активів якої сягають 500 млрд грн, а доходи на рівні 70–80 млрд грн. Стільки ж приблизно отримує рядовий фахівець нафтовидобувної компанії, вартість якої не перевищує і десятка мільярдів, або водій-далекобійник.

На питання, чому він продовжує залишатися на посаді глави «Нафтогазу» з такою зарплатою, топ-менеджер відповідає так: «країні потрібні реформи, і зараз в українців залишився останній шанс грунтовно змінити країну».

Майже у всіх відповідях, які «ЕП» пощастило отримати від держкомпаній, прозвучали подібні ремарки.

В середньому 85 тис. грн на місяць отримує президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський. У його декларації вказано дохід за 2015 рік на рівні 1,011 млн грн. Уся сума доходу Ю. Недашковського, якого хоче звільнити міністр енергетики В. Демчишин – заробітна плата.

Можливо, це гідна оплата для директора з продажу в компанії-дистриб'ютора холодильного обладнання, або тваринника, що вирішив переїхати до Швеції. Але не для топ-менеджера, який відповідає за цілу атомну галузь, яка генерує більше 50% усієї електроенергії країни.

Втім, менеджмент «Енергоатома», схоже, все влаштовує – адже «тіньові» доходи можуть бути в рази більшими, а можливостей у межах такої велетенської структури більш, ніж достатньо.

Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) у 2012 році отримала $1,5 млрд кредитних коштів від Китаю. Балансова вартість активів компанії – близько 30 млрд грн, а зарплата її глави така ж, як й у офіціанта круїзного лайнера.

Посадовий оклад глави ДПЗКУ зараз становить 19,080 тис. грн. За посадою встановлені доплати і надбавки у розмірі 100% посадового окладу.

Загалом, голові правління ДПЗКУ Борису Приходьку за 2015 рік нарахували 315,972 тис грн заробітної плати. У прес-службі також повідомили, що премії і бонуси торік не нараховували.

Місячний оклад директора «Украероруху» Дмитра Бабейчука у 2014 році становив 29,6 тис. грн.

«У зв'язку з окупацією Криму, проведенням АТО на сході, які викликали зниження інтенсивності польотів в повітряному просторі України та, як наслідок, призвели до зменшення доходу компанії, зарплата директора «Украероруху» була зменшена майже удвічі порівняно з попередніми роками», – йдеться у відповіді прес-служби на запит «ЕП».

Премій або бонусів директор підприємства не отримував.

Посадовий оклад директора ДП «Укрспирт» на 2016 рік становить 14 тис грн. Правда, умови оплати праці директора можуть додатково визначатися контрактом, укладеним між ним та Міністерством аграрної політики і продовольства.

«Відповідно до умов договору між роботодавцем і первинною профспілковою організацією ДП «Укрспирт» на 2016–2020 роки директору додатково може виплачуватися премія в розмірі не більше 100% від окладу і в окремих передбачених договором випадках, надбавка в розмірі не більше 50% від окладу», – заявили в компанії.

Зараз посада директора «Укрспирту» вакантна після того, як пішов з компанії в.о. глави компанії Романа Іванюка.

«Керівники, топ-менеджери, повинні приходити на гідну оплату праці. Я говорю про мінімальну заробітну плату і відсоток від прибутку компанії. Це, на мою думку, справедливе ставлення до керівників та їх праці. Що краще для держави: платити топ-менеджеру 5 % від прибутку підприємства, наприклад, 500 млн гривень, або зарплату 10 тис. гривень на місяць при збитковості підприємства у ті ж 500 млн?», – заявляв він уже в статусі безробітного.

Оклад голови «Укравтодору», як і стан українських доріг, залишає бажати кращого – 6,391 тис грн. Доплата за ранг – 145 грн. Соціальна доплата (надбавка працівникам, які працювали з матеріальними носіями, які є державною таємницею) – 15%.

Значна частина підприємств вирішила приховати інформацію про доходи своїх керівників, посилаючись на те, що вони не є розпорядниками бюджетних коштів. Серед них такі компанії як «Укрпошта», «Аграрний фонд», «Центреенерго», ОПЗ, «Вугілля України», «Укрзалізниця», «Запоріжжяобленерго», «Антонов», «Турбоатом» та інші.

Крига зрушила?

В середині лютого прем'єр-міністр Арсеній Яценюк анонсував конкурси на керівників п'яти держпідприємств – «Електроважмаш», «Укренерго», «Центренерго», «Укрспирт» і «Укрпошта».

«Я звертаюся до всіх професійних менеджерів подати заяви на те, щоб взяти участь в конкурсі на призначення нових керівників. Уряд повністю змінив систему оплати праці для керівників державних підприємств», – наголосив прем'єр.

Говорячи про зміну оплати праці для топ-менеджерів, А. Яценюк мав на увазі підписану 11 листопада 2015 року постанова, яка внесла зміни до Типової форми контракту з керівником підприємства, що знаходиться в держвласності, й умов і розміру оплати праці керівників держпідприємств, про що раніше писала «ЕП».

Старший радник міністра економічного розвитку і торгівлі Адомас Аудіцкас запевняє, що нові менеджери будуть отримувати ринкову зарплату.

«Зарплати будуть платити самі компанії, як це відбувається в усьому світі. Рівень оплати буде на рівні приватного сектора. Ми хочемо, щоб наші компанії демонстрували таку ж ефективність, як і підприємства приватного сектора», – сказав А. Аудіцкас.

«Принцип нарахування наступний: 25% зарплати – фіксована сума, 75% – бонуси, які залежать від результату. Буде хороший результат – будуть зарплати. Немає результату – немає зарплати. Від такої системи буде вигравати і держава, і керівник», – зазначив високопосадовець.

А. Аудіцкас розповів також про проблеми, з якими стикається Мінекономіки при спробах змінити керівників, котрі засиділися.

На питання про те, чому оголошені конкурси тільки щодо шести підприємств, А. Аудіцкас зазначив, що без прийняття відповідного закону, неможливо розірвати контракт з чинними менеджерами.

«Ми можемо призначати кандидатів тільки там, де є вакансії, а вони з'являються після закінчення дії контракту керівника. У нас зараз є 12 вакансій, щодо шести ми уже розпочали роботу, скоро розпочнемо конкурс ще у 6 компаніях», – сказав пан Аудіцкас.

За його словами, до парламенту вже подано проект закону, який надає Кабміну повноваження в односторонньому порядку розривати контракти з керівниками. Після набрання чинності цим законом можна буде провести перезавантаження у 50 найбільших держкомпаніях.

Відповідаючи на запитання про те, чи може Кабмін або Наглядова рада компанії звільнити менеджера, який вже після призначення вплутався в корупційні схеми, або його робота визнана незадовільною, А. Аудіцкас заявив, що для цього необхідно щоб набув чинності прийнятий недавно закон 3062.
«Щоб розірвати контракт з керівником, який не буде показувати хороший результат, необхідно аби набув чинності прийнятий недавно закон, який дає змогу створити Наглядові ради у яких будуть повноваження розривати контракт з керівником. Зараз ситуація розмита, не зовсім зрозуміло хто несе відповідальність за роботу керівника», – повідомив представник МЕРТ.

Тиск політики

Ще однією перепоною для успішної роботи нових менеджерів може стати політичний тиск на керівництво держкомпаній.

Нещодавно на найвищому рівні розгорівся скандал, через який вирішив вийти у відставку глава МЕРТ Айварас Абромавичус. Міністр звинуватив одного із лідерів БПП Ігоря Кононенка у спробі підім’яти Мінекономрозвитку під себе.

«Впродовж року Кононенко лобіював своїх людей на посаду гендиректора «Укрхімтрансаміака». Кононенко мав безпосередню зацікавленість у цій компанії, і замість того щоб допомогти усунути «регіонала» Віктора Бондика, завів своїх людей, які у підсумку спільно керують цим підприємством», – заявив А. Абромавичус.

За його словами, депутат від БПП, підконтрольний Кононенку, чинив тиск на призначення в «Укрзовнішінформ», у підприємства порошкової металургії, Нацагенство акредитації України і деякі інші підприємства.

Про «політичний дах» і «смотрящих» раніше «ЕП» розповів й колишній глава ДП «Артемсіль» Денис Фоменко.

А. Яценюк раніше запевняв, що прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно управління об’єктами державної власності», цілком позбавляє керівництво держкомпаній політичного впливу і політичного тиску.

«Для досягнення високих результатів, перше, що необхідно – щоб не було політичного впливу. Його наразі ми не відчуваємо. Як буде в майбутньому –ми не знаємо. Багато залежатиме наступного міністра. Номінаційний комітет – це дуже хороший фільтр, але необхідно, щоб працювала уся система», – каже А. Аудицкас.




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.