Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

Новини
Однією із найважливіших робіт при благоустрої або ремонті квартири є організація зручного й безпечного електропостачання. Перебудова особливо потребує заміни електротехнічної схеми у...

Івано-Франківський локомотиворемонтний завод, заснований ще у 1866 році, став першим в Україні з 60 підприємств, який отримав звіт з енергоаудиту, проведеного з ініціативи Німецького...

Більше новин за тегами
Статті

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

Більше статей за тегами
363
26.01.2017р.
Хід конем: чому Кабмін скасував приватизацію енергетики
Анонсований владою вихід держави з енергетичного сектора не відбувся: уряд переніс приватизаційні конкурси ще на рік. Алібі цього рішення бездоганне – відсутність цивілізованої законодавчої бази, на тлі якої зросла б ліквідність державної енергетики, а разом з нею і її приватизаційна вартість. Ламає цю легенду проста закономірність: зсовуючи продаж обленерго на невизначений термін, влада через коліно ламає плани реальних іноземних інвесторів, тим самим створюючи ідеальні умови для поглинання держкомпаній командою БПП на чолі з Ігорем Кононенком.

 

Про це пише Дмитро Рясний (uaprom.info), текст якого подано на uaenergy.com.ua.

«Довелося відкласти оголошення аукціонів. Без нововведень іноземні інвестори бояться брати участь в приватизації, так як правила гри на цьому ринку наразі залишаються неясними», – так глава Фонду державного майна Ігор Білоус (на фото) пояснив в недавньому інтерв'ю ЗМІ причину перенесення термінів приватизації обленерго.

Нововведення, про які говорить керівник ФДМ, діляться на два простих пункти. Перший – прийняття у другому читанні і в цілому Закону «Про ринок електричної енергії». Другий – впровадження Нацкомісією з регулювання електроенергетики так званих RAB-тарифів. Обидва кроки реально важливі і реально потрібні.

Згаданий закон дасть змогу енергетикам відмовитися від послуг державного посередника ДП «Енергоринок» в операціях з торгівлі електроенергією, і тим самим перейти на прямі відносини між собою. А RAB-тарифи – це система стимуляції інвестицій енергокомпаній у власні основні фонди, що дає змогу підвищити їх капіталізацію, а разом з нею – і оціночну вартість перед приватизацією.

Загалом, з мотивацією перенесення продажів держпакетів у чиновників все в порядку. Проблема тільки в тому, що при всій вагомості використовуваних аргументів, основна їх частина надумана. Взяти хоча б питання відмови іноземців від участі в конкурсах. Це, м'яко кажучи, не так. Ігор Білоус знає про це краще за інших, адже саме він торік підписав договір про конфіденційність з вісьмома повноцінними заморськими інвесторами. За даними UAprom, серед них – угорська «MVM Ztr». і польська «Kulczyk Holding S.A».

Навіть якщо іноземні претенденти на українську енергодістрибуцію дійсно вимагають від України законодавчих і нормативних коректив, то посилатися на неготовність Києва виконати ці побажання – все одно що розписатися з власною неспроможністю. Просто тому що велінням Києва було створення комфортних умов для інвесторів, але за три роки з моменту перезавантаження центральної влади не було зроблено практично нічого.

Той же багатостраждальний закон «Про ринок електричної енергії» найкраще підтвердження цього. Восени минулого року парламент зі скрипом прийняв його у першому читанні, а друге відклав на весну 2017 року. Хоча що заважало прийняти цей Закон у стилі «Юрія Луценка»? Навесні минулого року заради його призначення генпрокурором в рекордні терміни було організовано два голосування парламенту, підписання спікера ВР і Президента, а також спецвипуск парламентської газети «Голос України» з публікацією відповідного закону, яка його акцептувала.

Відповідь на це питання лежить на поверхні: консервація енергетики у держвласності автоматично тягне за собою консервацію умов її роботи. Як це виглядає зараз? Все просто: шість з шести запланованих до продажу обленерго ( «Запоріжжя-, «Миколаїв-, «Тернопіль-, «Харків-, «Хмельницьк- і "Черкаси-обленерго») перебувають в оперативному управлінні команди братів Григорія та Ігоря Суркісів .

Останні відомі своєю причетністю до групи компаній «Енергомережа», яка отримала широку популярність у 2015 році, коли стало відомо про вимивання нею мільярдних сум їх державних дистриб'юторів під приводом врегулювання погашення їх дебіторських боргів. Як повідомляв пресі глава НКРЕКП Дмитро Вовк, свого часу не звертати уваги на дії «Енергомережі» його особисто просив Ігор Кононенко.

А це, напевно, можна сприймати як прямий доказ відповідної зацікавленості у нескінченному перенесенні приватизаційних термінів, тим самим автоматично лонгуючи період безкоштовної експлуатації державної енергетики. Мінімальний зазор часу для І. Кононенка вже окреслено – постановою Кабміну №1057-р від 28 грудня 2016 року термін продажу держпакетів енергокомпаній продовжений до 30 листопада 2017 року.




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.