Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

Новини
Однією із найважливіших робіт при благоустрої або ремонті квартири є організація зручного й безпечного електропостачання. Перебудова особливо потребує заміни електротехнічної схеми у...

Івано-Франківський локомотиворемонтний завод, заснований ще у 1866 році, став першим в Україні з 60 підприємств, який отримав звіт з енергоаудиту, проведеного з ініціативи Німецького...

Більше новин за тегами
Статті

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

Більше статей за тегами
248
04.04.2018р.
Вугільний острів в ЄС: Польща й у 2050-му виробляти 50% електроенергії з вугілля
Польща отримує 80% електроенергії з вугілля, а до 2050 року має намір знизити цю частку лише до 50%. Такі реалії та цілі вибиваються із загальної картини «зеленого» майбутнього Євросоюзу. Чому вугілля для Польщі настільки важливе, що їй не страшні штрафні санкції ЄС?

 

В усьому світі проглядається тренд відмови від вугілля на користь більш «чистих» джерел генерації. У США ринкові механізми замінюють вугілля на дешевший газ (незважаючи на обіцянки Трампа) і у деяких штатах на «зелені» джерела, в Китаї обмежують вугільну генерацію, борючись зі смогом, в ЄС вугільні ТЕС також активно намагаються витіснити, приймаючи різні програми і директиви щодо переходу на поновлювані джерела енергії. Незважаючи на репутацію Євросоюзу, як активного поборника переходу на «зелений» бік, у самому центрі ЄС є країна, яка навіть до 2050 року має намір отримувати з вугілля близько 50% всієї генерації. Це – Польща.

Експерти в колонці Forbes постаралися пояснити «вугільний парадокс» енергосистеми Польщі. Для цього необхідно розуміти соціальний, геополітичний і важливо – «виборний» чинники, відзначають автори статті.

На сьогодні частка вугілля в енергобалансі Польщі найбільша серед усіх країн ЄС – 80%. При цьому схильність до вугілля в країні планують зберегти і в майбутньому, що відтворено у недавно представленій урядовій програмі з розвитку вугільного сектора. Програма передбачає збільшення обсягів видобутку вугілля, інвестиції у створення нових шахт (у тому числі тих, які видобувають «найбрудніше» буре вугілля) та розширення тепло- і електрогенерувальних потужностей на вугіллі. Цікаво також, що вугілля в Польщі внесено у програму підвищення частки ВДЕ в енергобалансі – як частина когенераційних установок на змішаному спалюванні біомаси та вугілля.

Польща відстає від графіка ЄС щодо переходу на ВДЕ і на перший погляд вибивається з реалій Євросоюзу, який активно намагається заміщати вугільну генерацію газом і «зеленими» джерелами. Така поведінка може спричинити штрафні санкції з боку ЄС, не кажучи вже про те, що активна підтримка вугілля суперечить нещодавнім зобов'язанням уряду боротися зі смогом. При цьому, автори відзначають, що бажання Польщі використовувати вугілля для електрогенерації не можна пояснити тільки ринковими або екологічними факторами, або навіть бажанням чи небажанням виконувати європейські директиви.

Перше, що варто враховувати – соціальний аспект вугільної промисловості. Шахтарі, крім того, що користуються найвищим рівнем поваги в суспільстві (згідно з даними досліджень поляки поважають шахтарів більше, ніж професорів в університеті, лікарів і вчителів), отримують високі зарплати, і як наслідок пенсії, які бувають у декілька разів вищі, ніж середні виплати по країні.

Також профспілки шахтарів вельми сильні і вміють впливати на політику. В уряді добре обізнані, що будь-яке рішення, яке зашкодить майбутньому вуглевидобутку, викличе серйозний протест. Це можна проілюструвати 2015 роком, коли шахтарі пригрозили відправити у відставку уряд Єви Копач, яка тоді була прем'єр-міністром. Так і новий закон про реструктуризацію найбільшої в Польщі вугледобувної компанії був зустрінутий широкими протестами шахтарів і профспілок, які сприйняли його як перший крок на шляху до закриття 4 шахт в регіоні Верхня Сілезія. Наступні за протестом переговори призвели до того, що уряд урочисто пообіцяв зберегти усі працюючі шахти.

Таким чином, будь-яка політика, яка може потенційно обмежити або негативно вплинути на робочі місця шахтарів, спричинить негайні серйозні наслідки для чинного уряду і обов'язково вплине на результат виборів.

55 з 460 депутатів Сейму (нижньої палати парламенту) і 13 депутатів з 100 у Сенаті (верхній палаті парламенту) обираються у Верхньої Сілезії, регіоні видобутку «чорного вугілля». Додаткові «вугільні» мандати також розкидані по всій країні, де видобувають буре вугілля. Тобто порівняно з передбачуваними судами або штрафами з боку ЄС міркування виборчої підтримки з боку шахтарів є більш реальними для уряду, який хоче бути переобраним або невідправлений у відставку.

З соціально-політичними факторами тісно переплетене інше не менш важливе питання – енергетична безпека. У Польщі поняття енергобезпеки, насамперед, розглядається як низький ступінь залежності від поставок газу з РФ, і це вважається першим урядовим і загальносоціальним пріоритетом.
Вугілля власного видобутку забезпечує надійність і спокій, за часів, коли поновлювані джерела енергії на ринку все ще на початковому етапі розвитку, потенційне будівництво АЕС все ще на стадіях обговорення, а велика частина природного газу, споживаного в Польщі, імпортується в основному з Росії.

Хоча Польща дещо диверсифікувала поставки газу, побудувавши новий СПГ-термінал в Свіноуйсьце, він переважно працює на заміщення російського газу, а не на заміщення польського вугілля. І витіснити вугілля газом власного видобутку, як це виходить у США, Польщі навряд чи вдасться. Фактично, заплановане розширення імпорту СПГ розраховане на те, щоб Польща стала центром розподілу СПГ в інші європейські країни, а не перевела свою генерацію з вугілля на газ.

Вугільна політика Польщі – балансувальна система, яка повинна враховувати масу чинників одночасно. А також той факт, що країна отримує значні субсидії від ЄС, у тому числі €27,4 млрд на Програму з поліпшення інфраструктури та навколишнього середовища, яка сконцентрована на зниженні впливу промисловості на екологію, відзначають у статті Forbes. Отримання цих кошти може опинитися під загрозою, якщо Польща не встигатиме виконувати свої зобов'язання щодо переходу на «зелені» джерела генерації і зниження обсягів викидів, прийнятих в ЄС.

При цьому Євросоюзу варто враховувати гетерогенність ринків енергетики різних країн-членів і не тиснути на них, підігріваючи таким чином і так вже наявну напругу «між багатими західними країнами ЄС і країнами із середнім рівнем доходу в Центральній і Східній Європі». Польщі, своєю чергою, варто звернути увагу на найбільш надійні поновлювані джерела – біогаз і біомасу – які теж будуть місцевого виробництва, і вивчати можливості застосування технології уловлювання викидів, газифікації вугілля, що дасть змогу використовувати паливо власного видобутку, мінімізуючи при цьому його вплив на навколишнє середовище.

Джерело: «ElektroVisti»




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.